Мандруємо в Крим XVI століття разом із дипломатом Королівства польського, секретарем короля Стефана Баторія Марціном Бронєвським.
Цій постаті була присвячена передача Бартоша Панека «Атлас польських мандрівників», яка вийшла в ефірі Другого каналу Польського радіо. Перш ніж поговоримо про місію королівського секретаря і посла Марціна Броєнвського, накреслимо історичне тло його поїздки в Крим. Отже, у другій половині XVI століття польський король Стефан Баторій заснував Віленський університет, до Кракова прибули перші монахи Єзуїтського ордену, містяни Кельців отримали від єпископа дозвіл виробляти вино та інші алкогольні напої, Френсіс Дрейк під час своєї подорожі наволо світу приплив до берегів Каліфорнії і згодом від імені своєї королеви Єлизавети І висунув територіальні претензії (Англія тоді планувала закласти свої колонії в Центральній Америці), польський король Стефан Баторій здобув Полоцьк, а Марцін Бронєвський, народжений в Яслах королівський секретар, опублікував перший в Європі розлогий і ґрунтовний опис Криму – книжку «Tartariae descriptio» «Опис Татарії (Тартарії)». Книжка вийшла латинською мовою і була доповнена картою Кримського ханату. Першим був німецький переклад твору, у 1867 році «Tartariae descriptio» перекладено російською мовою, у польському перекладі книжка вийшла у 2011 році, завдяки гості Польського радіо — археологині, професорці Лудзського університету Маґдалєні Мончинській.
Польський переклад з’явився завдки вам. А як ви відкрили для себе постать Марціна Бронєвського? Ви часто повторюєте, що це сталося випадково.
— Так, тому що я не історикиня, а археологиня. Відповідаючи на Ваше запитання, хочу розповісти про нашу співпрацю з кримськими арехологами, яка почалася у 1993 році й тривала до моменту анексії росією Криму. На жаль, після 2014 року ця співпраця перестала бути можливою. Отже, на початку 90-х років, коли наш Інститут арехології Лудзського університету почав планувати співпрацю з науковцями з Криму, мій колега підказав сягнути до цієї книжки, про яку Ви згадали. Тоді текст був доступний тільки в трьох мовних версіях — оригінальній латинській, німецькій та російській. Я прочитала російський переклад «Tartariae descriptio» і вирішила, що цю працю необхідно перекласти польською мовою. У цій книжці ми знаходимо цінну інформацію про те, як виглядав Крим у другій половині XVI століття, і вона нам також допомагає зрозуміти складну історію Криму. Історики та археологи, котрі науково займаються Кримом, цю бурхливу історію пояснюють на такому простому прикладі — Крим мав вісім столиць. Перша — це грецький Херсонес, адже греки колонізували Крим, особливо південний, вже у VI віці до нашої ери, сьогодні — це Севастополь. У східній частині Криму, на Керченському півострові, існувала Боспорська держава зі столицею Пантікапей, керована грецькою династією, яка була знищена у 70-их роках IV століття до нашої ери. Сьогодні це Керч. Наступна столиця — Неаполь Скіфський, столиця скіфського королівства (царства). Сьогодні це район Сімферополя. Наступна столиця — середньовічний Мангуп, столиця Феодоро, невеликого православного князівства в кримських горах. І нарешті, дві татарські столиці — Старий Крим і Бахчисарай. Перші татари прибули в Крим у 1223 році. І ще одна столиця — сьогоднішній Сімферополь. Цей короткий екскурс показує, що через кримську землю пройшли багато етносів, народів, а також — якою багатою і складною є його історія.
Зрештою, про цю історю пише у своїй книжці наш герой Марцін Бронєвський. Він також з ностальгією описує грецький період Криму, називаючи його процвітанням, і вболіває над тим, що татари знищують надбання греків на півострові. Чому Марцін Бронєвський взагалі з’являється в Криму? Він прибуває за дорученням польського короля Стефана Баторія і має місію — переконати кримського хана, щоби той припинив завойовування польских та литовських земель. Це завдання він, можна сказати, частково виконав. Але найважливішим і найцікавішим із сьогоішньої перспективи є його опис Криму, інформація, яку він залишив на сторінкаї свої книжки «Tartariae descriptio».
— Опис, справді, ностальгічний. Слід також скзати, що Марцін Бронєвський перебував в Криму упродовж дев’яти місяців, це перебування ділилося на два етапи — спочатку він приїхав у 1578 році, а другий його візит відбувся наступного року. Він побачив зруйновані грецькі міста, а це тому, що столицю Феодоро — Мангуп, у 1475 році здобули турки. Облога міста тривала шість місяців, отже, були бої, які призвели до значного знищеня. Сучасні археологи знайшли на цьому терені 150 гарматних куль. Бронєвський, котрий на власні очі побачив падіння, руїни попередньої цивілізації, описує це зі смутком, жалем. Він пише про те, що це було прекрасне місто, яке виглядає як одна велика руїна. Варто теж додати, що Марцін Бронєвський підготувався до своєї подорожі в Крим, читаючи описи грецьких та римських географів. Він часто цитує Страбона і Геродота. Мені навіть здається, що книжку Страбона він мав при собі, тому що ці цитати є дуже точні. Він намагається теж поряд із цими описами Страбона дати свої описи давніх міст, він наводить часто легенди, пов’язані з Кримом. Отже, як бачимо Марцін Бронєвський був освічено, начитаною людиною, і думаю, що Стефан Баторій не помилився, висилаючи його у цю далеку і подекуди небезпечну дипломатичну місію.
Марцін Бронєвський захоплений кримськими краєвидами, природою Криму і ці описи — мальовничі, яскраві й поетичні. Така цікавинка — 50 рокі впісля подорожі Марціна Бронєвського, в Крим приїхав турецький мандрівник Евлія Челебі, котрий не читав книжки Бронєвського і навіть не знав, що той був перед ним в Криму. Челебі залишив після себе такі ж мальовничі та поетичні описи кримської природи, як і наш герой. Що в цій книжці може нас, сучасних читачів, здивувати?
— Думаю що може здивувати його допитливість. Ця книжка складається із двох частин. Перша описує його мандрівку Кримом, його враження від природи і так далі. Натомість друга присвячена кримським татарам. Адже його тому і вислано в Крим, щоби він розізнався, як вони функціонують, наскільки це організований народ, як виглядає їхнє військо тощо. Думаю, що Генрик Сенкевич користувався інформацією з цієї книжки під час написання своєї трилогії. Варто теж наголосити на тому, що татари прихильно прийняли Марціна Бронєвського, попри те, що вон не були надто гостинними. Наприклад, кримський хан часто наказував зкордонним послам місяцями чекати на аудієнцією десь в малому гірському селі. До нашого героя господарі ставилися дуже добре, і про це він пише у своїй книжці. Але теж пише про негостинність до послів, і про варварське ставлення до полонених.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі
Dwójka/Яна Стемпнєвич