Астроном, канонік, юрист, математик, економіст і управлінець. Миколай Коперник був людиною різносторонньою багатьох талантів, але в першу чергу світ знає його як автора геліоцентричної теорії Всесвіту.
Миколай Коперник народився 19 лютого 1473 року в Торуні. Він був сином купця Миколая і його дружини Барбари з німецького роду Ваценроде. Його дядьком був єпископ Лукас Ваценроде. Миколай в ранньому дитинстві втратив батька, але завдяки протекції і фінансовій підтримці дядь молодий Коперник розпочав навчання в Краківській академії, а потім вчився в найкращих університетах тогочасної Європи, зокрема в Болоньї і Феррарі.
Після повернення осів в Лідзбарку-Вармінському, де став секретарем свого дядька-єпископа і каноніком Вармінської капітули, але не був висвячений на священника. Через декілька років переїхав до Фромборка, де віддався науці, але й любові, любові з заміжньою… Анна Шиллінг залишила свого чоловіка після нетривалого шлюбу і переїхала жити до астронома.
Ймовірно саме в Фромборку Коперник написав «Про обертання небесних сфер» — свою найвидатнішу і найвідомішу працю. У ній він довів, що Земля обертається довкола Сонця, і що саме це світило є центром Всесвіту, а планети рухаються навколо нього. Геліоцентрична концепція була запереченням загальновизнаної від Античних часів геоцентричної моделі Птолемея, де центром була нерухома Земля, а Сонце крутилося навколо неї. Це була революція в уявленнях про Всесвіт. Проте геліоцентрична модель стала загальноприйнятою після того, як пройшло чимало часу з часу смерті Миколая Коперника, який відійшов у вічність у 1543 році.
До Вашої уваги фрагменти інтерв’ю, яке дав Польському Радіо Пьотр Лопушанський, історик і письменник, автор книги «Миколай Коперник. Нове обличчя генія», яка вийшла напередодні 550 річниці з часу народження великого польського астронома. Він, зокрема, відзначає, що міфом і перекрученням є твердження, що нібито Коперник був німцем, не знав польської чи не був поляком.
Як вказують дослідники, сім’я його матері походила з Німеччини, з Гессену. Тому ймовірно матір говорила німецькою, хоча це вже була спольщена сім’я. Зокрема її сім’я брала активну участь у війні з Тевтонським орденом на польському боці. Що стосується самих Коперників, то вони, ймовірно, були поляками. Саме прізвище Коперник є польським, а його походження веде нас до центральної Польщі, а не до Сілезії і до села Коперники. Історію про те, що прізвище Коперник виводиться з цього села вигадав один гімназіальний вчитель історії з Торуня, який був німцем. Він хотів, так би мовити, "онімечити" Коперника і тому вирішив, що його родина має походити з села Коперники, що на Сілезії. І з огляду на те, що це село було засноване на німецькому праві, то він прийшов до висновку, що там проживало німецьке населення. Зрозуміло, що це нонсенс, бо той факт, що місто чи село було засноване на німецькому праві, не означало автоматично, що його населення було німцями. До прикладу, в Пруссії були села, які заснували на польському праві, а там жили пруси, а не поляки.
Як відзначає дослідник, приписування німецького походження Миколаю Копернику різні автори могли робити з огляду на брак документів щодо його найближчої родини. Проте дещо відомо про сім’ю великого астронома і не має сумніву щодо польського походження його батька, як і не має сумнівів в польськості самого Миколая Коперника.
Нам достовірно відомо, що його батько, теж Миколай Коперник походив з Кракова. Це найближча колиска його родини. І ймовірно це стосується так само його діда по батьковій лінії. Натомість є свідчення, що раніше Коперники жили в давньому Сєрадзькому воєводстві, сьогодні це захід Польщі, але тоді це було більше на схід, бо тодішні польські кордони сягали сучасної України.
Ймовірно, Коперник з огляду на своє походження, ймовірно, знав і німецьку, і польську. І це досить логічне припущення. Збереглася його записка, де польською написано «Bóg pomagaj» — «Боже допоможи». Отже, напевно, він знав польську. Не має сумнівів, що він чув довкола польську, особливо під час свого навчання в Кракові.
Варто теж знати, що Коперник завжди займав пропольську позицію. Наприклад, в листі до короля Польщі з проханням надати допомогу в боротьбі з тевтонцями, коли він займав посаду адміністратора в Ольштині, він писав про Польщу як про «нашу Батьківщину». З чого роблю висновок, що він декларував себе поляком.
Пьотр Лопушанський теж звертає увагу, що Коперник пропонував проведення монетарної реформи. В 1517 році він написав першу версію свого трактату про монету, а через два роки написав його другу версію під назвою «Про засади карбування монет», яку приготував за вимогою короля Сиґізмунда Старого. В 1528 році він написав ще один трактат «Про карбування монет» про способи биття монети. Історик підкреслює, що на превеликий жаль монарх не прислухався до порад Коперника і не впровадив змін у грошову політику королівства.
Він дуже розсудливо підходив до монетарних справ. Зокрема, Коперник вважав, що ці хто карбують монети, а на загал це були володарі, не повинні з цього отримувати прибутку. Тобто, на його думку монета мала бути номінальною вартістю предметів і речей, і не передбачати якоїсь додаткової оплати на користь зиску. А так поступали тевтонці, тому вони псували монети, тобто занижували їхню вагу чи вміст цінних металів.
Пьотр Лопушанський підкреслює багатогранність талантів Миколая Коперника, який був людиною Ренесансу і його одним з найвидатніших представників.
Коперник був одним з перших справжніх польських гуманістів. Він був людиною Ренесансу, тому мав широке поле зацікавлень. Він цікавився дуже багатьма речами. Скажімо, Коперник перекладав з грецької на латину поеми і листи візантійського історика й письменника Феофілакта Сімокатти. Тому він теж, як бачимо, трохи займався і літературою.
Цікаво, що Коперник без завершеного медичного навчання займався лікуванням, серед іншого єпископа Лукаса Ваценроде, який йому доводився дядьком.
Історик відзначає, що загадкою життя великого астронома є його незакінчене навчання, і не лише як лікаря.
Він не закінчив, ані навчання у Кракові на факультеті Вільних мистецтв, з огляду на те, що його дядько, єпископ Ваценроде покликав до себе на Вармію, щоб влаштувати його каноніком в Фромборку. Проте, треба тут сказати, що для того, щоб стати каноніком треба було мати закінчену освіту. Тому не зрозуміло, чому дядько його покликав саме тоді, коли Миколай вже закінчував своє навчання.
Теж ймовірно вивчав в Болоньї римське і канонічне право. І тут зненацька знову ж таки вирушає до Вармії, щоб отримати дозвіл на продовження свого навчання в Італії, але заявив, що хоче ще вивчати медицину. Як відомо, на лікаря треба вчитися п'ять років, а згоду йому дали на три роки. Тому, щось все це дивно виглядає з навчанням Коперника. Воно довго тривало, були різні факультети, але зі всього цього він закінчив лише канонічне право і захистив по цьому докторат, що відповідає сьогоднішньому титулу магістра.
Можливо, він в Італії закінчив Вільні мистецтва, бо інакше не міг би розпочати навчання на юриста. Натомість, медичних студій не закінчив. Миколай був фельдшером, але лікував як лікар і це знову досить загадкова справа.
Проте Миколай був людиною здібною і начитаною. У нього був досить самостійний спосіб мислення. Скажімо, він купував книжки по медицині, що в ті часи означало величезні гроші, і ми можемо зустріти на їхніх полях уваги Коперника. До прикладу, є його приписки, що якісь ліки не надто хороші або що вони допоможуть «як Бог допоможе».
Пьотр Лопушанський підкреслює, що Миколай Коперник був людиною дуже впевненою в собі, тримався свого і не боявся авторитетів. Він відважно поставив під сумнів погляди Аристотеля і Птоломея на будову Вселеної.
В ті часи наука полягала в тому, що приймалося написане авторитетами. Аристотель — це був найбільший авторитет в Середньовіччі, а концепція Птоломея випливала з теорії Аристотеля. Коперник мав відвагу поставити під сумнів цю концепцію і взагалі все те, чого його вчили професори в університетах. Коперник поставив під сумнів цілу тогочасну науку. Скажімо, тоді в середовищі протестантів писали, що якийсь «сарматський астролог» хоче перевернути з ніг на голову всю астрономію. У певній сатирі Коперника названо «дурним мудрагелем».
Як бачимо, визнання до Коперника не прийшло відразу, особливо в німецьких і протестантських колах. І лише згодом, коли весь науковий світ прийняв геліоцентричну теорію. Після цього німецькі вчені почали говорити про Коперника як про великого німецького вченого.
Історик відзначає, що ймовірно шлях Коперника-астронома бере початок у Болоньї.
Перші відомі нам астрономічні спостереження Коперник провів у Болоньї у березні 1497 року. Він помітив, що Місяць заступає зірку Альдебаран. За Птоломеєм, Місяць в своїй квадрі мав бути більший, ніж у своїй повні. Він помітив, що планети знаходилися у різних місцях, ніж мали бути згідно птолемеївського вчення. І тут теж ми бачимо сучасний підхід, коли через спостереження йде перевірка чи теорія правдива чи ні. Коперник дійшов висновку, що теорія Птоломея невірна. Через декілька років він зрозумів як побудований Всесвіт, але Коперник ще не мав тоді доказів і обрахунків. Ним була проведена маса обрахунків і спостережень. І Коперник десь близько 30 років працював над трактатом свого життя «Про обертання небесних сфер» і оголосив про друк перед самою своєю смертю. Це справді була важка і дуже кропітка робота. І Коперник відтягував з публікацією зовсім не тому, що боявся Інквізиції, зрештою якої в Польщі й не існувало. Він просто прагнув ґрунтовно підкріпити свої висновки. І Коперник в своїй теорії припустився лише однієї помилки, а саме, що планети рухаються по колу. Зрештою він тут пішов за античними авторами і у відповідності до середньовічної астрономічної концепції. Лише Кеплер в кінці ХVI століття підрахував, що орбіта планет має форму еліпса. Еліпс хоча й близький до кола, але все ж таки це еліпс.
PR4/no