У 1988 році у Любліні вперше відбувся «Тиждень української культури». Ініціаторами проведення заходу і його організаторами став осередок студентів Люблінського католицького університету (KUL — ред.), який гуртувався навколо професора Міхала Лесьова. Серед активістів, які сприяли розвитку українського питання, були польська публіцистка Боґуміла Бердиховська, український видавець Богдан Трояновський, мистецтвознавиця Ева Рибалт, діяч антикомуністичної опозиції Яцек Куронь, професор Єжи Бартмінський.
«Опинившись у тому товаристві, ми дійшли висновку, що було б добре принаймні спробувати познайомити громадськість з тим, що існує Україна, адже, справді, з сьогоднішньої перспективи важко уявити, яким був стан свідомості на початку 1980-х років. Важливо було показати, що вона є чимось окремим, що може бути цікавим, і сказати щось про нас самих. Так завжди буває, що, коли ми намагаємося пізнати інші культури, особливо сусідні, раптом виявляється, що те, як ми дивимося на них, багато чого говорить про нас самих. Ми хотіли привернути до цього увагу, адже були переконані, що будь-яка діяльність, яка порушує українське питання, є певною мірою політичною акцією. Лише думати про Україну було вже незаконно, адже "не було" жодної України, а лише Радянський Союз і радянський народ. Та хоч ця ініціатива і була абсолютно божевільною, вона вдалася», — розповіла Боґуміла Бердиховська.
Про те, як вона зацікавилася темою українців у Польщі і польсько-українськими відносинами, слухайте в інтерв’ю з Боґумілою Бердиховською.
Dwójka/Христина Срібняк