Про польське президентство в Раді Європи у Польщі почали публічно говорити ще пів року тому, коли тільки до керма приступила Угорщина. До речі, її президентство було не дуже вдалим, з точки країн ЄС, головно через самовільну поставу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який в перші ж дні головування його країни в раді Європи, поїхав до Путіна у Москву. Нібито з миротворчою місією, на яку його ніхто в ЄС не уповноважував. І хоч він говорив про те, що був він там як очільник саме угорського уряду. Але те, що візит відбувся саме в момент початку президентства Угорщини в раді ЄС було використано ним і для підвищення статусу Угорщини на політичній арені і дало можливість Путіну говорити, що частина європейських лідерів з ним таки хочу розмовляти, а це був удар по єдності Європи. І по її безпеці.
Про це згадує в ефірі Polskie Radio 24 політолог з Європейського центру Варшавського університету професор Богдан Ґуральчик.
«Пам'ятаємо, що вона почалася із такої самовільної мирної місії Віктора Орбана, коли він вперше і єдиний раз потрапив до Києва, після чого, не поінформувавши українську владу, поїхав до Путіна, далі до Пекіна, потім говорив на саміті НАТО із президентом Туреччини Ердоганом, після чого говорив у Флориді у приватній резиденції з Трампом».
Під час угорського головування не було візитів Президентки Комісії та членів Комісії до Угорщини, і Комісію представляли чиновники нижчого рівня на неформальних радах міністрів у Будапешті. Проігнорував угорську владу і Європарламент. Тому прогресу в переговорах щодо регламентів ЄС не було. Під час головування Угорщина втратила мільярд євро коштів ЄС через звинувачення в корупції. Єврокомісія вперше в історії застосувала механізм верховенства права.
Що цікаво, на урочистості у Варшаві, пов’язані із початком польського президентства в Раді Європі, не запросили ні Віктора Орбана, ні угорських дипломатів вищого рангу. Посол Угорщини Іштван Ійдьярто отримав ноту від Міністерства закордонних справ з інформацією про те, що не будуть раді бачити його на церемонії, - Про це заявила віце-міністр з європейських справ Маґдалена Собков’як-Чарнецька в ефірі TVP Info.
«Віктора Орбана цього разу не було запрошено, не буде його у Варшаві. Запрошено увесь дипломатичний корпус, але міністр Сікорський подав ноту до посла Угорщини, що його не будуть раді бачити на урочистості. .. МЗС подало чіткий сигнал, що посла Угорщини не дуже хочуть там бачити».
Тут варто також згадати, що відносини між Варшавою і Будапештом погіршилися після того, як Угорщина надала політичний притулок депутатові від «Права і справедливості» Марцінові Романовському. Йому висунули загалом 11 звинувачень, у тому числі привласнення понад ста мільйонів злотих.
Але повернімося до викликів польського головування у раді ЄС. Отже, безпеку Польща намагатиметься зміцнити. Це безпека в широкому розумінні – зовнішня, енергетична, економічна, харчова, охорона здоров’я, інформаційна та внутрішня безпека.
Завдання непросте, каже європосол від Польщі Анджей Галіцький.
«У кожному з цих вимірів є дуже великий виклик, тому що, окрім згаданих, увесь ЄС явно є суб’єктом гібридної війни в соціальних мережах, у просторі, де досі не велося абсолютно ніякої оборонної діяльності, як то відповідей на дезінформацію. Я думаю, що це буде один із найбільших викликів. Зверніть увагу на те, що в багатьох країнах, - а в Румунії навіть повторні президентські вибори, - це має дуже великі наслідки політичної імплікації. І на це немає відповіді, немає контролю над цим. Є досить швидкі ефекти, які мають дуже дезінтеграційний характер. Зверніть увагу, що Молдова також була дуже близькою до такої дестабілізації, яка могла б повернути назад проєвропейський процес. Це зрештою, сталося в Грузії, і в цих західноєвропейських країнах ми також маємо такі формування, які дуже швидко розвиваються, іноді ефемерні, іноді поодинокі лідери, які набувають популярності на основі такої дезінформації. Це також створює великий ризик дестабілізації».
Польща починає своє головування у Раді Європи в складний геополітичний період. У її найближчій сусідні країні – Україні – триває війна. Польща є гуманітарним, військовим та – можливо після демаршу прем’єра Словаччини Роберта Фіцо – енергетичним партнером для України. Тож закінчення війни є ще одним викликом для польського президентства в раді Європи.
Про це зокрема на пленарному засіданні Європарламенті з нагоди початку польського президентства у Стразбурзі говоритиме Дональд Туск.
«Справжня відповідь тут це політична відповідь, тому що, звичайно, цей військовий вимір надзвичайно важливий. Ця війна дорого коштує всім, але, перш за все, вона коштує життів багатьох невинних людей, і ця драма має закінчитися. І вона не має закінчитися за рахунок України. Тому відповідь має бути дуже сильною політично. Це питання майбутнього України, як щодо спільної європейської економіки, так і політичного членства в Європейському Союзі, а також безпеки, тобто НАТО.
Обидва напрямки загалом зараз працюють. Також під час польського головування я вважаю, що ми повинні зробити крок вперед і почати переговори та закрити окремі розділи. Мабуть, треба починати з найскладніших питань, наприклад сільськогосподарських.
Звісно, найскладніші питання, найбільш суперечливі зазвичай відкладають наостанок, і це, мабуть, перший імпульс. Але я думаю, що і в інтересах України, щоб найскладніші питання врахували одразу. І я вважаю, що в наших взаємних інтересах почати говорити тут дуже швидко і дуже конкретно. Європейське сільське господарство потребує захисту. Тут не може бути загрози, про яку іноді говорять в першу чергу самі аграрії, а ми тут ще й матимемо зараз проблему МЕРКОСУР і наступні загрози. Те, що нарешті відбулося технічне подання документів, які лише зараз будуть аналізуватися на рівні окремих урядів, а ще не було засідання ані Європейської Ради, ані окремих міністрів на рівні Ради Європейського Союзу на цю тему, не змінює того факту, що як на мене, сьогодні немає ні клімату, ні можливості для підписання такої угоди з Меркосур. Тому я не думаю, що ці документи буде швидко офіційно ухвалено на рівні урядів і парламентів. тільки коли ми отримаємо ці документи, буде розмова. Я думаю, що пройде багато років, перш ніж це стане можливим», - каже Анджей Галіцький.
20 січня обраний президент США Дональд Трамп також офіційно стане президентом США. Чи є Трамп викликом для польського президентства в Раді Європи, адже пам’ятаємо його заяви про НАТО і про запровадження мит щодо європейських товарів, які він зробив під час виборчої кампанії. Додамо тільки що Дональда Туска вважають політиком, який перебуває в добрих стосунках із Дональдом Трампом. Тож Польща має шанс зіграти на цьому авторитеті під час свого президентства?
«Він лякав цим під час кампанії, що підніме мита на 20% для всіх європейських товарів, але я не вірю, що він це зробить, принаймні, не так швидко. Більше того, потенційна реакція Європи також дуже ймовірна, тому що тоді ми маємо проблему цифрового податку на різні американські товари. Навіщо ця війна? Я не думаю, що це вигідно жодній із сторін», - Анджей Галіцький.
Одне з перших питань, яке країни ЄС мають вирішити у новому році, – озброєння ЄС та розвиток оборонної промисловості. Спірним питанням, як визнала міністр Собков'як-Чарнецька, може бути фінансування.
«І тут є розбіжності. Роллю президенції є розмова і пошук компромісів. Через це пошук компромісів у питанні озброєнь буде великим викликом і великим завданням перед польською президенцією. Але ми також говоримо зокрема про спорудження східного щита, де б ми також хотіли бачити участь наших європейських партнерів, бо це зовнішній кордон Європейського смоюзу.і я думаю, що загалом війна в Україні чітко показала, в якому стані озброєння у ЄС».
Про необхідність спорудження східного щита а також залізний купол над Європою ще минулого року заявив польський прем’єр Дональд Туск. Сьогодні до цього додалося Балтійське море.
Дональд Туск, починаючи останнє засідання уряду в минулому році, зазначив, що посилення військового контролю в Балтійському морі буде елементом цієї політики. Він уже обговорював ці питання з лідерами Фінляндії та Естонії та з генсеком НАТО.
Дональд Туск підкреслив, що під час головування в ЄС Польща хоче бути європейським лідером у питаннях безпеки.
У Балтійському морі буде створена особлива зона безпеки - заявив прем'єр-міністр Дональд Туск.
Прем’єр-міністр Дональд Туск під час засідання уряду в канцелярії прем’єр-міністра у Варшаві, Варшава, 01.07.2025.
«Після перших інцидентів на Балтиці, після тих дивних зіткнень з російськими, китайськими кораблями, після розриву різних підводних комунікацій на Балтиці, ми запропонували, щоби Балтійське море стало сферою посиленого військового контролю зі сторони НАТО і країн, що лежать на Балтиці. На зразок нашого повітряного простору. І я отримав днями сигнал від генсека НАТО, що ми будемо нагально над цим працювати.
2025 рік буде ключовим з точки зору нашої безпеки. Ми переймемо цю символічну, але й частково фактичну владу в Європейському Союзі. Вона значною мірою буде присвячена нашій безпеці. І ми будемо сильні з огляду на безпеку нас усіх, і ми будемо у 2025 це підтверджувати, будемо лідером політики безпеки не тільки в цій частині Європи, але й на всьому континенті», - заявив Туск.
Як зазначає директорка представництва Єврокомісії у Варшаві Катажина Смик, польське президентство - це складова нової каденції ЄС. Минулого року було обрано Європарламент на п’ять років, у грудні почала роботу Європейська комісія. Все це відкриває нові можливості та дає нові шанси, каже посадовиця.
«Для Польщі все складається цікаво, бо це шанс для напрацювання нових правил співпраці, напрацювання нової моделі, яка працюватиме впродовж наступних 5 років. Це шанс, але також виклик для польської президенції — вміло разом з усіма інституціями здати екзамен з європейського головування, якого Європа сьогодні потребує. Як розумно підійти до нової адміністрації президента Трампа, як розумно підтримувати Україну в тій складній ситуації, як будувати єдність в Європі, як мобілізувати подальшу допомогу, щоби той важкий поворот, який на нас чекає, пройти», - говорить Катажина Смик.
Серед нагальних питань також – протидія нелегальній міграції та захист зовнішніх кордонів Європейського Союзу, моніторинг та нейтралізація загроз всередині Співтовариства, цивільний захист.
Період головування Польщі в Раді Європейського Союзу стане гарною нагодою показати, що польський погляд на стратегічні питання, такі як війна Росії в Україні чи трансатлантичні відносини, є раціональним, і що ми насправді маємо рацію, сказав речник польського президентства в Раді Європи Войцєх Талько в інтерв’ю Польському пресовому агентству.
Талько підкреслив, що головування можна використовувати й для просування свого погляду в інших столицях. За його словами, «головування — це також можливість показати іншим країнам польський погляд, польський спосіб мислення про стратегічні питання, такі як безпека, війна Росії в Україні чи трансатлантичні відносини. Чому наш погляд раціональний, і чому, власне, ми маємо рацію щодо цих речей. Звідси походить гасло польського головування «Безпека, Європо!» – підсумував він.
«Я рада, що Польща під час свого головування в Європейському Союзі зосереджується на безпеці в усіх її вимірах», — написала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на платформі X.
«У першій половині 2025 року ми маємо намір започаткувати багато важливих ініціатив, тому я вдячна, що на нашому боці є рішучість Польщі та європейський дух», — додала голова Єврокомісії.
Президент України висловив переконання, що польське головування зміцнить Європу, та підтвердив готовність України до плідної співпраці. Він наголосив на обороноздатності Європи як одному з ключових пріоритетів і висловив сподівання на відчутний прогрес у переговорах щодо вступу України до ЄС.
«Суспільне життя європейських націй вимагає більшого почуття справедливості, і за допомогою раціональної політики Європа може цього досягти», — висловив упевненість український президент.
«Розраховуємо на рішуче лідерство Польщі під час її головування в Раді Європейського Союзу і на більшу військову допомогу», - написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу, 1 січня, на платформі Х.
«Польща починає своє друге головування в Раді ЄС, і ми розраховуємо на польське лідерство, тверду позицію та рішучість», — написав Андрій Сибіга.
Голова української дипломатії заявив, що в найближчі пів року очікує збільшення військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії. За його словами, метою Києва є «динамічний процес приєднання України до ЄС».
«Я з нетерпінням чекаю на тісну співпрацю з (міністром закордонних справ Польщі, - прим.ред.) Радославом Сікорським для реалізації порядку денного Україна-ЄС», — додав міністр Сибіга.
Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС у лютому 2022 року, а в червні отримала статус країни-кандидата. У грудні 2023 року Європейська рада вирішила розпочати переговори про вступ з Україною.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президентка Молдови Мая Санду також прокоментували початок польського головування в Раді Європейського Союзу, написавши на платформі X про необхідність побудови сильної Європи.
«З нового року розпочинається головування Польщі в Раді ЄС. У ці непрості часи ми разом працюємо заради сильної Європи. Шановний Дональде Туску, ми робимо це, стоячи пліч-о-пліч як добрі друзі», — зазначив голова німецького уряду.
Польське головування в Раді ЄС триватиме 6 місяців.
Слухайте матеріал у доданому файлі:
11:26 Priorytety polskoji prezydencji u Radi Ewropy_2025_01_03.mp3 Пріоритети польської президенції у Раді Європи на 2025 рік
Автор: Володимир Гарматюк