Польща та Україна вже багато років співпрацюють у транскордонному вимірі. Незважаючи на виклики долі, вживаються спільні дії та приймаються взаємовигідні для обох країн рішення. З 2007 року діє програма ЄС транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна». Завдяки дії цієї програми вдалося реалізувати 117 проєктів. Ця програма діяла до 2021 року.
Програма на 2021-2027 роки спочатку була підготовлена у тристоронній формулі як продовження плідної та успішної транскордонної співпраці Польщі, Білорусі та України. Тим не менш, через, зокрема, порушення прав людини в Білорусі, які почалися у 2021 році, та політично мотивоване використання мігрантів на зовнішніх кордонах ЄС, і врешті, участь Білорусі у військовій агресії Росії проти України у 2022 році, транскордонна співпраця з Білоруссю була призупинена. Виходячи з цього, Програма 2021-2027 має двосторонній характер — Польща-Україна.
Програма Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 діє в рамках цілі «Європейське територіальне співробітництво» (Interreg) та Інструменту сусідства, міжнародного співробітництва та розвитку (NDICI).
Загальною метою Програми є підтримка процесів транскордонного розвитку на прикордонні Польщі та України.
Про програму розповідає Станіслав Бєлянський, координатор програмної групи у спільному секретаріаті програми «Interreg Next Polska-Ukraina».
— Це вже четверта програма на східному і зовнішньому кордоні ЄС. Нашу проєктну діяльність ми розпочинали у 2003 році і потім впродовж наступних трьох термінів програм разом із Білоруссю ми цю програму реалізовували. 2004-2006 — коротка програма, 2007-2013 і 2014-2020 — кінцевий проєкт, з минулого року уже без Білорусі. Через діяльність білоруської влади і їхньої підтримки агресії на Україну Єврокомісія прийняла рішення про призупинення співпраці у реалізації таких програм з Білоруссю. Так виникла програма Польща-Україна 2021-2027.
Interreg Next Polska-Ukraina — це програма транскордонної співпраці, вона не стосується території всієї країни. З польського боку у програмі можуть взяти участь організації та інституції з таких воєводств, як Підляське, Люблінське, Підкарпатське та частина Мазовєцького воєводства. А з українського боку — це шість областей, що розташовані найближче до кордону, а саме: Волинська, Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська та Рівненська області.
— Зараз програма «Польща-Україна» дещо оновлена. Донедавна програма складалася з п’яти пріоритетів — здоров’я, навколишнє середовище (і на ці два напрямки набір цього року вже відбувся), а також — перед нами набір на чергові два пріоритети — туризм та частина співпраці. Також ми реалізовуємо позаконкурсні проєкти у двох пріоритетах — кордони і доступність (це щось нове у програмі, новий пріоритет, пов’язаний з інфраструктурою коридорів солідарності, це теж функціонуватиме у нашій програмі). Окрім цього, програма також фінансуватиме два фонди малих проєктів. Один із них реалізовуватиметься у пріоритеті «навколишнє середовище» (і тут Агенство регіонального розвитку з Тернополя буде оператором цього фонду, він почне працювати наступного року і агенство працюватиме над організацією конкурсів на малі проєкти, а це такі проєкти, які тривають максимально 12 місяців, їх рівень фінансування — від 20 до 90 тисяч євро). З польського боку оператором такого фонду малих проєктів буде Карпатський Єврорегіон. І він стосуватиметься пріоритету «співпраця» (це широкий спектр тем відносин між локальними спільнотами, покращення цих відносин у різних тематичних галузях з інших пріоритетів).
Якими є формальні вимоги щодо подачі заявки на фінансування у контексті партнерства? Скільки може бути цих партнерів і чи організації з України, що не є членом ЄС, можуть бути у таких проєктах головними партнерами?
— Програма має транскордонний характер, тому кожний проєкт, який має фінансування із цієї програми, також повинен мати цей транскордонний вимір. Це основна вимога. Це опирається на партнерстві інституції з обох боків кордону. У кожному проєкті повинна брати участь організація з Польщі та з України. Котрась із цих організацій повинна виконувати роль головного партнера. І тут важливо те, яким є досвід організації, які вона має персональні можливості у контексті кадрів, також чи має відповідну кількість осіб, що керуватимуть цим проєктом. Також можливості, пов’язані безпосередньо із тематикою проєкту, фінансові можливості чи інші, важливі для цього проєкту. На основі цього інституції вирішують, котра із них виконуватиме роль основного партнера. А такий партнер відповідає за подання документів на фінансування проєктів. Їх слід подати через інтернет-платформу. Але партнери готують спільно кожний проєкт. І це незалежно від того, що один із них має цю важливішу роль. Але вони спільно готують документи на фінансування того чи іншого проєкту. Це — один із основних критеріїв, який вони повинні виконати, тобто це співпраця. Другий дуже важливий критерій — це спільна реалізація цього проєкту. Він не може відбуватися лише і виключно з одного боку кордону.
Обмежень щодо кількості партнерів в одному проєкті немає, але чим менше, тим краще. Важливо, щоб завдання, які мають виконувати партнери, були чітко описані і зрозумілі. Як зазначає експерт, при звітуванні дуже важко у випадку кількох партнерів зібрати все разом і подати відповідний підсумок.
Важливим при програмі «Interreg Next Polska-Ukraina» є аспект повномасштабної війни Росії проти України. Чи передбачено проєктом певні регуляційні моменти у зв’язку із воєнним станом в Україні у разі невиконання певних завдань чи запізнення із виконанням, передбачених проєктом?
— Коли йдеться про цю нову програму «Польща-Україна», то на рівні Європейського Союзу ще жодних таких регулювань, які би звільняли виконавців проєкту від виконання певних завдань, відповідальності, немає. Але ми можемо віднестися до того, що ми мали у випадку проєктів, які були наприкінці дії програми «Польща-Білорусь-Україна», зрештою, зі всіх програм, яких торкнулася війна. Тут також йдеться про ті програми, які втратили партнерство РФ чи Білорусі. проєкти там не могли реалізовуватись через те, що партнери із цих країн були відлучені від партнерства у проєктах. Тому всі програми і проєкти, які закінчувалися у 2020 році, могли скористатися різними полегшеннями, які би дозволили закрити реалізацію того чи іншого проєкту без реалізації усіх показників, без реалізації діяльності, яку неможливо було здійснити. У новій програмі таких розпоряджень ще нема. І я бажаю і собі, і всім іншим, щоб таких полегшень не було, щоб ситуація якнайшвидше покращилася. Але, думаю, що якщо інституції, які беруть участь у програмі, зустрічатимуться з якимось об’єктивними системними чи ще з серйознішими проблемами, то як Єврокомісія, так і дві держави, що беруть участь у програмі, обговорюватимуть це, щоб вирішити ці проблеми. До тепер так це виглядало. Ніколи ці партнери, організації не почувалися залишеними.
Детальну інформацію про проєкт «Interreg Next Polska-Ukraina» можна знайти на сторінці pl-ua.eu.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль