У вівторок, 17 червня, стало відомо, що на неофіційному саміті Європейського Союзу у Брюсселі не була досягнута згода щодо кандидатів на найважливіші посади в інституціях Спільноти. Лідери 27 країн, всупереч очікуванням, не дійшли згоди щодо того, хто очолить Європейську комісію, Європейську раду та дипломатію ЄС.
Попри відсутність згоди, нових кандидатів на найважливіші посади не з’явилося. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн все ще є сильною кандидаткою на посаду голови цієї інституції. Колишній прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта може стати новим президентом Європейської ради. Головою дипломатії ЄС, ймовірно, стане прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас. У липні євродепутати вирішать, хто очолить Європарламент. Кажуть, що першу половину терміну, тобто 2,5 роки, головою залишатиметься мальтійка Роберта Мецола.
Отже, перше питання, яке я поставила співрозмовнику Польського радіо для України, стосувалося того, чому, всупереч очікуванням, лідери країн-членів Спільноти не дійшли згоди щодо того, хто очолить Єврокомісію, Європейську Раду та дипломатію ЄС.
Прийняття рішення було перенесене на наступний тиждень. Чесно кажучи, згідно з початковим планом, так все і мало бути. Планувалося, що під час вечері лідери лише обговорять результати виборів до Європейського парламенту, почнуть обговорювати кандидатів на посади, але на початку наступного тижня мали б вже бути висунуті конкретні кандидати. Однак суперечки, що точаться навколо процедур, призвели до того, що прийняття рішень було відкладене. Хочу зазначити, що лідери не відхилили ці три кандидатури: Урсула фон дер Ляєн від правих центристів має вдруге обійняти посаду президентки Єврокомісії, Європейську раду має очолити Антоніу Кошта, а Кая Каллас має стати головою європейської дипломатії. Ніхто з лідерів ЄС на неформальному саміті не сказав «ні», окрім прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти кандидатури фон дер Ляєн. Однак у цьому випадку не потрібна одностайність. У цих кандидатів не з’явилися серйозні суперники. В них є великі шанси бути призначеними на ці посади на наступному тижні.
Виникли суперечки через те, що частина лідерів сказала, що спочатку хотіла б вислухати програми кандидатів, серед іншого програму фон дер Ляєн на наступні п’ять років, перш ніж затверджувати її кандидатуру. Це одна причина. Крім того, лунали пропозиції від правих центристів, аби Кошту, кандидат від лівих центристів на посаду очільника Європейської ради, термін повноважень якого триває 2,5 роки, але автоматично продовжується, був на цій посаді лише перший термін. Ці суперечки не є продуктивними й призвели до того, що прийняття рішення було відкладене. Однак прізвища ймовірних кандидатів не змінювалися.
Томаш Бєлєцький зазначає, що Урсула фон дер Ляєн залишається сильною фавориткою, якщо мова йде про посаду очільниці Єврокомісії:
Для неї й надалі найважчим питанням залишається отримання більшості голосів в Європейському парламенті в другій половині липня. Вона залишається сильною фавориткою в Європейській раді. Тобто було б дуже великою несподіванкою, якби під час саміту 27-28 червня не вона була б висунута на цю посаду.
Щодо кандидатури Каї Каллас на посаду очільниці європейської дипломатії, то в ЗМІ з’явилася інформація, що її кандидатура задовольняє не всіх. Прем'єр-міністерку Естонії відносять до групи яструбів, коли йдеться про її ставлення до Росії.
На цей час згоди не було досягнуто щодо жодної кандидатури, однак і інші кандидати на ці посади не з’явилися. Частина лідерів, зазначу, що не під час засідання, а в менших групах, обговорювали, що вона займається виключно Росією, а не Африкою чи Латинською Америкою, яка є також важливою для ЄС. Тож так, такі застереження є. Мені здається, що ці застереження не впливають на її кандидатуру на посаду верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки. Так, можливо, вона не міцна, але, без сумніву, вона фаворитка. Вже декілька тижнів її просуває президент Франції Емманюель Макрон. Вона є членкинею тієї самої ліберальної політичної сили, що й він, «Оновити Європу». Тож вона має сильну підтримку. Здається, що на цей час вона є єдиною кандидаткою з великим шансами.
Томаш Бєлєцький зазначає, що її призначення на цю посаду було б добрим сигналом для України:
Відомо, що естонка дуже зацікавлена Україною та Росією. Це також ідея Макрона. Важливе просте збереження географічної рівноваги всередині Євросоюзу при розподілі посад. Адже протягом останніх п’яти років наш регіон не мав нікого. Раніше теперішній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск обіймав посаду президента Європейської ради. Крім цього, для Макрона важливо, що це прем’єрка країни, яка межує з Росією. Це має стати символічним сигналом того, що в Брюсселі є великий інтерес до сфери безпеки, українських питань, а також усвідомлення загрози з боку Росії. Хоча ж той факт, що Європейський Союз, європейські інституції дуже зацікавлені Україною – це не новина. Сама фон дер Ляєн є такою кандидаткою, яка небайдужа до цієї теми. Каллас на посаді очільниці європейської дипломатії — це був би, звичайно, добрий сигнал.
Своєю чергою, навколо кандидата лівоцентристів, експрем'єр-міністра Португалії Антоніу Кошти виникли сумніви через корупційний скандал, в який був замішаний його колега.
В Португалії триває розслідування. Через цей скандал він відправив увесь свій уряд у відставку осінню минулого року. Тому цього року у Португалії проводилися позачергові вибори. Португальське розслідування виявило, що особисто він був до цього непричетний. Важливіше те, що в Брюсселі серед європейських лідерів панує переконання, що він «чистий». Питання про його юридичний статус з’являлися під час двосторонніх консультацій очільника Європейської ради Шарля Мішеля з лідерами. У понеділок, 17 червня, у залі засідань ніхто не порушував цього питання. Це не сприймається як проблема. Кошту підтримує канцлер Німеччини Олаф Шольц з тієї самої лівоцентристської групи. Питання питаннями, але ніхто не сприймає це як перешкоду для його призначення.
В середині травня в ЗМІ з’явилася інформація, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський може бути призначений на посаду європейського комісара з питань оборони. Однак Томаш Бєлєцький зазначає, що Сікорський дистанціюється від таких спекуляцій у ЗМІ:
Я думаю, що польський уряд, Міністерство закордонних справ ще з березня були більш схильними до посади єврокомісара з питань політики розширення. З польського погляду, це питання вступу, відбудови України. Зазначу, що п’ять років тому ця посада називалася єврокомісар з питань розширення та політики сусідства. Ця посада була позбавлена сенсу, тому що п’ять років тому ніхто не сподівався, що розширення знову стане реальною темою. Тоді не було жодних ознак того, що найближчим часом можуть початися переговори про вступ до ЄС з якою-небудь країною. Зараз ця функція матиме значення. На додаток до цього, на жаль, ця посада буде пов’язана не тільки зі вступом України чи балканських країн до ЄС, а й частково з відбудовою. Частина бюджету на відбудову України має бути об’єднана з коштами, що виділяються перед вступом країни до ЄС. Зараз це може бути дуже серйозна і відповідальна, одна з ключових ролей в Європейській комісії. Це питання розглядається польським урядом вже декілька тижнів. Чи це не найапетитніша посада для польського комісара Сікорського чи когось іншого? Це ми ще побачимо. Звичайно, в Брюсселі з’являються чутки про Сікорського. Сам же Сікорський сигналізував два або три місяці тому, що він міг би бути кандидатом на якусь брюссельську посаду. Він не уточнював, на яку. Часто прізвища з’являються вже на фінішній прямій. В липню вже точно, в червню ще навряд чи...
В ЗМІ також з’являлася інформація, що переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою почнуться 25 червня. Томаш Бєлєцький підтвердив цю інформацію:
Якщо не буде якихось непередбачуваних подій, і ніхто не буде протестувати... Минулого тижня всі країни, зокрема Угорщина, погодилися на початок переговорів. Бельгія, яка зараз очолює роботу ЄС, анонсувала інавгурацію міжурядової конференції 25 червня. Це вже заплановано, і так буде.
Дар'я Юр'єва
