У Болгарії пройшли чергові дострокові парламентські вибори. Це нестандартна ситуація. Гість Польського радіо для України старший аналітик Центральноєвропейського відділу Центру східноєвропейських досліджень (OSW) Лукаш Кобешко розповість про причини цієї кризи, результати цих виборів, та як взагалі функціонує болгарська держава в такі буремні часи. Поговоримо про зовнішню політику цієї держави, та як ця криза впливає на Болгарію.
Ми почали нашу розмову з загальних причин цієї кризи, чому болгарські політики не можуть сформувати уряд, який би протримався повний строк повноважень або хоча б більшість часу.
— Це довга історія. Є декілька чинників, які впливають на відсутність порозуміння між болгарськими політиками. З одного боку, партія ГЄРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії. — Ред.), об'єднання «Продовжуємо зміни» та партія турецької демократичної меншості мають більш-менш незмінних виборців. Між цими партіями не відбувається обміну виборцями. Особливо цим двом партіям, тобто партії ГЄРБ і об’єднанню «Продовжуємо зміни» — «Демократична Болгарія» важко порозумітися. Вони звертаються до подібного електорату, я б сказав, що їхні виборці — це праві центристи, вони прозахідні, підтримують членство Болгарії в НАТО. Одночасно, коли ми говоримо про нинішню ситуацію, пов’язану з Україною, вони виступають за продовження військової допомоги. Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни Болгарія надала Україні серйозну військову допомогу. Згідно з різними аналізами вартість цієї допомоги склала понад один мільярд доларів. З іншого боку, два лідери, а саме експрем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов і колишній прем’єр Кирил Петков звертаються до подібних виборців, якщо ми говоримо про світогляд. Партія «Продовжуємо зміни» була створена в результаті негативних тенденцій, які спостерігалися протягом останніх 12 років у Болгарії, при владі тоді залишилася партія ГЄРБ. Тут мова йде про те, що партія ГЄРБ була замішана в ряді корупційних скандалів, у той час погано функціонувала система правосуддя. Європейський Союз завжди звертав на це увагу. ЄС підкреслював, що це слабке місце Болгарії. Тому й з’явилася ця нова партія «Продовжуємо зміни». Це було проявом бажання провести реформи й відмовитися від моделі, яка функціонувала протягом довгих років правління прем’єра Борисова. Як я вже казав, ці дві партії, попри те, що вони конкурують одна з одною, їм важко порозумітися, важко правити разом, вони виступають за продовження допомоги Україні на відміну від президента Болгарії Ру́мена Ра́дева, позиція якого ближча до угорської. Він належить до групи, яку ми називаємо «Європейською партією миру», яка не хоче надавати військову допомогу Україні. Про це свідчить ситуація, яка трапилася торік, коли президент України Володимир Зеленський відвідав Софію. Тоді, під час спільної пресконференції, яку транслювали болгарські ЗМІ, президент Радев відкрито сказав президентові Зеленському, що Болгарія не планує надавати військову допомогу Україні. Він сказав, що, на його думку, війну з росією треба закінчити виключно дипломатичним шляхом. Ми бачимо, що болгарське суспільство втомилося від цих виборів і урядової нестабільності. Тому була така низька явка. Мені здається, що вона найнижча в усьому Євросоюзі.
Аналітик Центру східноєвропейських досліджень Лукаш Кобешко прокоментував результати останніх позачергових парламентських виборів у Болгарії:
— Варто нагадати, що це були шості вибори в Болгарії з 2021 року. Тобто в цій країні дуже часто відбуваються дострокові парламентські вибори через те, що не можна сформувати стабільну більшість за результатами попередніх виборів. Найдовше протягом цих трьох років при владі протримався попередній уряд, який був ротаційним. Його сформували дві найбільші парламентські сили: партія ГЄРБ, яку очолює колишній прем’єр Бойко Борисов, і об’єднання «Продовжуємо зміни» — «Демократична Болгарія», яке також очолює один із колишніх прем’єрів Кирил Петков. Цей попередній уряд залишався при владі дев’ять місяців. Спочатку планувалося порозуміння, на основі якого було б два уряди. Один з них правив би дев’ять місяців і був би під керівництвом лідера партії «Продовжуємо зміни». Другий мав би очолити лідер партії або особа, яку б обрали члени партії ГЄРБ. На жаль, цього не відбулося. Другий уряд не був сформований. Тому й пройшли передчасні вибори. Їх об’єднали з виборами до Європейського парламенту, щоб підвищити явку. Однак вона все одно була дуже низькою — майже 32% болгар пішло до урн і взяло участь у голосуванні. Переможцем виборів, як і у випадку багатьох попередніх дострокових виборів, є партія ГЄРБ колишнього прем’єра Бойко Борисова. Все вказує на те, що, можливо, вона сформує спільний уряд з двома партіями: партією турецької меншини «Рух за права і свободи» і партією «Є такий народ», якою керує відомий співак, зірка Славі Трифонов. Ці три партії в цьому парламенті матимуть стабільну більшість, яка дозволить сформувати стабільний уряд.
Я запитала у співрозмовника, чи можна сказати, що тривала політична криза вигідна проросійським силам:
— Безумовно, так, тому що вона блокує всі ініціативи, які презентувала проатлантична частина болгарської політичної сцени протягом останніх двох років, тобто продовження військової допомоги Україні. Варто нагадати, що протягом останніх двох років парламент проголосував за декілька законів, які зобов’язали уряд відправляти цю військову допомогу. Торік болгари відправили в Україну бронетранспортери. Все ще є тиск або заохочування зі сторони інших союзників по НАТО, особливо американців, аби болгари передали Україні системи протиповітряної оборони С-300, які українці вміють добре обслуговувати. Замість них болгари хочуть отримати від Сполучених Штатів Patriot. Без сумніву, президент Радев і кола, які виступають проти допомоги Україні, підкреслювали, що вони не хочуть віддавати С-300, які захищають болгарську АЕС чи урядові будівлі в Софії. Варто зауважити, що в новому парламенті щонайменш одна третя депутатів, тобто десь 70 депутатів презентуватимуть проросійську позицію, вони виступають проти членства Болгарії в НАТО. Це призведе до погіршення якості болгарсько-української співпраці. В інтересах Болгарії, як і України, було б створення сильного стабільного уряду, який би проводив передбачувану союзницьку політику в НАТО. Однак мова йде не тільки про військову підтримку України, хоча це доволі важливе питання, я також маю на увазі підтримку атомних електростанцій в Україні. Болгари мають багато обладнання і технологій, особливо тих, що потрібні на АЕС «Белене», яка мала бути побудована спільно з росіянами. Однак врешті-решт вони відмовилися від цієї угоди. Там залишилися, між іншим, реактори, турбіни й все обладнання. Тож болгари також можуть передавати українським атомним електростанціям це обладнання.
Дар'я Юр'єва
