Колектив «Стус» від початку повномасштабної війни Росії проти України займається організацією благодійних виставок та концертів. Вони можуть похвалитися, наприклад, тим, що зібрали понад 20 тисяч злотих, а це понад 4200 євро, що дозволило придбати необхідне обладнання для української армії. Колектив «Стус» не лише допомагає ЗСУ, а й українським біженцям у Польщі. Наприклад, активісти проводили майстер-класи з медитації, але це лише невелика частина того, що вони роблять. Докладніше про діяльність колективу «Стус» в інтерв'ю Українській службі Польського Радіо розповів Кацпер Сєницький. Зазначимо, що Кацпер — один із трьох поляків, які були затримані у Мінську в серпні 2020 року, коли у білоруського народу вкотре вкрали вибори та люди масово вийшли на протести.
На початку нашої розмови Кацпер розповів, як вони з друзями почали волонтерити та надавати допомогу українцям.
24 лютого більшість із нас вирушила на протест під російське посольство у Варшаві. Ми постійно стежили за новинами, обговорювали, що буде далі. Ми почали думати, що можемо зробити. Потім увечері я зустрівся з моїми знайомими з Польщі, України та Білорусі. Ми обговорювали, що робитимемо далі. Наступного дня, 25 лютого, ми створили чат у телеграмі. Ми почали координувати допомогу, почали збирати необхідні речі, гуманітарну допомогу, щоб потім відвезти її на кордон. Ми почали запрошувати до нашого чату в телеграмі знайомих, знайомих наших знайомих, щоб підтримувати один одного та координувати збори та різноманітну діяльність. Таким чином, досить швидко, протягом кількох днів, кількість людей у нашому чаті перевищила 120 учасників. Перші два тижні наша діяльність концентрувалася навколо цього чату, навколо конкретної допомоги. У перші дні скрізь панував хаос, але нам вдалося зібрати велику кількість одягу, продуктів, які потім наші знайомі відвезли на кордон.
Потім активісти почали співпрацювати із Варшавською кіношколою, де був організований склад.
У перші дні ми переважно їздили містом і збирали речі. Одночасно ми знайомилися з багатьма людьми, обмінювалися контактами. Потрібно було шукати певні речі, наприклад, потрібні речі для військових.
Кацпер розповів, як колектив «Стус» почав надавати допомогу саме українським військовим. Усе почалося з його знайомства з українцем Олексієм, який мешкає у Вільнюсі. 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України, Олексій збирався піти на фронт, але потім зрозумів, що більше користі він зможе принести, збираючи необхідні речі для військових та передаючи їх на передову.
26 лютого, здається, ми відправили першу партію шоломів та бронежилетів для української армії. Я писав листа від свого імені голові Львівської військової адміністрації про те, що передаю допомогу. Так розпочалася наша історія з наданням допомоги військовим. Цим займалися Олексій, я та наші польсько-білоруські друзі, а також ще один колега з України. Кістяк цієї ініціативи — це 11 людей. Протягом перших двох тижнів ми намагалися покривати раптові потреби, спілкувалися в чаті, навколо якого все і крутилося, але поступово ми почали допомагати, виходячи з наших здібностей. Серед нас були люди, які раніше активно займалися цією діяльністю. Я, наприклад, тривалий час займався білоруською тематикою. Частина людей займалася графікою, мистецтвом. Серед нас були й художники, і піарники, фахівці із соціальних мереж. Ми швидко створили профіль в інстаграмі. Ми почали думати, як назвати нашу ініціативу. Наш колега Сашко з України запропонував назвати нашу ініціативу «Стус» на честь Василя Стуса, який є символом українського опору, прагнення до свободи та опору диктатурі. Ми обрали його своїм патроном та почали організовувати творчі заходи та арт-проєкти, в рамках яких почали збирати кошти.
Ми розвивали ініціативу Stand with Ukraine. В її рамках нам вдалося допомогти українській армії більш ніж на 1 мільйон злотих, це понад 200 тисяч євро. Все це пожертвування. Це результат нашої спільної праці. З Олексієм ми продовжили передавати необхідні речі українській армії. Ми просто об'єднали ці два напрямки.
Кацпер розповів про організацію першої виставки фотографій їхнього колеги у варшавській кав'ярні Stara lodziarnia.
Ми зібрали кошти на нашому артпроєкті, продаючи копії фото. Як зараз пам'ятаю, що ми зібрали тоді 20 тисяч злотих. Таким чином ми також познайомилися з паном Вітольдом. Він відповідав за колишню художню галерею «Цепелія» (Cepelia). Він побачив, що ми хочемо допомагати Україні, і запропонував нам використати це приміщення. У цьому 4-поверховому будинку проводилися різні заняття, але вони не були на постійній основі. Ми там швидко організували виставку. Ми скористалися нашими зв'язками у сфері мистецтва. Разом ми організували цикл «За мистецтвом до Цепелії», у рамках якого продавали плакати різних художників із Польщі, Білорусі, України, Грузії.
Протягом двох місяців галерея та магазин працювали щодня. Ми продавали витвори мистецтва, а також усе те, що ми знаходили у цій будівлі. Це були старі речі, кераміка, предмети меблів. Ми також організували два концерти та великодній обід для українських біженців під патронатом адміністрації варшавського району Середмістя та Спілки українців у Польщі. Нам вдалося зібрати понад 10 тисяч злотих, а це понад 2 тисячі євро. На ці гроші ми купили 215 тактичних турнікетів. Ми відправили їх на фронт до Донецької та Миколаївської областей. Так розвивався наш проєкт.
Влітку колектив «Стус» розпочав ще один цикл заходів у просторі Otwarty Jazdów — це спільнота варшавського мікрорайону дерев'яних фінських котеджів, яка займається різноманітною діяльністю, у тому числі культурною. Ціль цих зустрічей — допомога в інтеграції біженців, — зазначає Кацпер.
Ці зустрічі були чудовою нагодою познайомитися з варшав'янами, поляками. Ми створили міжнародну групу. Центральним пунктом цих зустрічей завжди був вегетаріанський обід. Під час шести суботніх зустрічей ми проводили різні заняття для дітей з художньої вирізки з паперу, вишивання, співу польських пісень. Ми також розповідали про білоруську народну культуру. Зараз мені важко згадати теми всіх зустрічей, бо їх було дуже багато. Також ми організовували кінопокази, концерти. А ще проводили тематичний кримський день, під час якого показували фото із Криму, а також продавали копії цих фото. Також можна було нанести на одяг принт із зображенням кримських візерунків. Під час цих заходів ми також збирали кошти, організували благодійний рейв-концерт у клубі Chmura. Завдяки таким ініціативам, циклічним заходам, сприяючи інтеграції людей, використовуючи наші контакти та здібності, ми збираємо кошти на допомогу Україні. Завдяки цим творчим заходам ми зібрали загалом понад 20 тисяч злотих, а може навіть більше. На ці кошти разом з однією українською ініціативою ми купили дрон для української армії, який має бути в дорозі до лінії фронту. Це результат наших останніх зборів коштів.
Кацпер розповів, що за гроші, зібрані під час останніх зборів, колектив «Стус» допоміг родині з Харкова, що знаходиться під постійними обстрілами.
Це старше сімейне подружжя, яке постійно потребує ліків. Вони не можуть працювати. Тому ми вирішили допомогти цій родині, купивши ліків на 1000 злотих, це понад 200 євро.
Найближчим часом колектив «Стус» планує організувати аукціон творів мистецтва. Активісти вже зібрали понад 50 предметів мистецтва — це і картини, й плакати, й кераміка.
Ми сподіваємося, що нам вдасться ще багато чого зібрати. Також ми плануємо останній захід в осередку Otwarty Jazdów. Це буде літературний вечір зі слов’янськими мотивами, пов’язаними з регіоном, з якого походять усі члени колективу. Також у найближчому майбутньому ми плануємо покази українських фільмів в одному з варшавських кінотеатрів. Під час цих показів ми також, звичайно ж, будемо збирати кошти. Ми допомагаємо українській армії, біженцям, сприяємо їх інтеграції. Ми намагаємося робити це на локальному рівні, глобально змінюючи таким чином світ.
Дар'я Юр'єва