На цих вихідних Музей історії польських євреїв запрошує наймолодших дітей віком до 10 років разом з їхніми батьками або опікунами до простору сімейних занять «У короля Матіуша». На вас чекатимуть творчі майданчики, де ви виготовлятимете прекрасні декорації та ханукальні сувеніри, візьмете участь у турнірі із дрейдлів, тобто гри в дзиґу. Детальніше про фінісаж вистави в інтерв’ю Польському радіо для України розповів Михайло Зубар з відділу комунікацій Музею історії польських євреїв POLIN.
В нас 10-11 грудня відбувається фінісаж виставки, який присвячений закінченню виставки «Від кухні. Єврейська кулінарна культура», яка присвячена оповіді про багатогранність історії єврейської кулінарної культури, дозволам, заборонам, які існують в єврейській культурі, як культура пов’язана з кухнею, як кухня впливала на культуру, культуру їжі, культуру побуту в єврейських родинах. Кулінарна форма була обрана для того, щоб через доступну, зрозумілу усім форму культурної взаємодії, культурної інформації розповісти більше про традиції й історію євреїв, зокрема польських євреїв, які проживали на цій території. Ця виставка є однією з найуспішніших у музеї. На цей момент її вже відвідали більше ніж 80 тисяч людей. На закінчення цієї виставки ми хочемо зробити широку культурну програму. Оскільки воно збігається з початком єврейського свята Ханука, ми запрошуємо усіх на заходи, які будуть присвячені й фінісажу, і початку Хануки.
Михайло Зубар підкреслив символічне значення Хануки у цьому році у контексті повномасштабної війни Росії проти України.
Це взагалі дуже символічне свято. Для українців воно теж має певний символізм зараз. Це свято чуда перемоги у війні між святістю і нечистотою. Воно пов’язане з оскверненням єврейського храму. Коли було осквернено храм, то євреї знайшли у ньому лише один дзбан неспоганеної олії, якої повинно було вистачити лише на один день. Вони запалили світильник. Сталося диво, і олії вистачило на вісім днів горіння. Цього вистачило, аби приготувати нову олію для лампад у храмі. Відповідно у пам’ять про це свято євреї запалюють кожного дня одну ханукію — ханукальну свічку. Сьогодні для українців в умовах нестачі електрики, в умовах війни це свято має певний символізм. Принаймні мені так здається. Цього дива, яке Бог створив для євреїв, його також в певному сенсі сьогодні потребують українці.
На цих вихідних Музей історії польських євреїв POLIN стане місцем справжнього святкового застілля. Головний хол музею буде підсвітлюватися красивою ханукальною ілюмінацією, а аромати наповнять усі зали. Традиційні ласощі Хануки — це фаворкі, латкеси та пончики — солодощі, смажені в олії, — зазначає Михайло Зубар.
Це солодощі, які мають підсолодити життя і сприяти святкуванню. Ми плануємо кулінарні майстеркласи. В неділю, 11 грудня, з 16:00 по 18:00 в нас буде майстерклас українською мовою в нашій кулінарній майстерні «У Фані», але потрібно попередньо записатися. Це можна зробити на українському розділі на нашому сайті Музею POLIN. Також буде музейна кулінарна гра 10-11 грудня з 17:30 українською мовою. На неї також можна записатися на нашому сайті. Там буде музейний квест, треба буде пройти вісім станцій, виконати певні пізнавальні завдання. Після кожного учасники отримують свічку, щоб запалити всю Ханукію, а для цього потрібно вісім свічок. Наприкінці можна буде скуштувати пончики в просторі музею.
Михайло Зубар зазначив, що працівники Музею історії польських євреїв POLIN підготували друкований україномовний путівник по виставі «Від кухні. Єврейська кулінарна культура».
Також, окрім цієї музейно-кулінарної гри, ми запланували в суботу і неділю творчі зустрічі у просторі сімейних занять «У короля Матіуша», де будуть україномовні аніматори. Діти можуть з опікунами на творчих майданчиках, організованих в цьому центрі, виготовити декорації й ханукальні сувеніри, взяти участь у турнірі з гри в дрейдл — це традиційна єврейська дзиґа. Вони будуть грати на солодощі.
Михайло Зубар пояснив, чому простір сімейних занять називається «У короля Матіуша».
Він відсилає нас до прекрасного твору Януша Корчака, польсько-єврейського педагога, письменника, який створив нову систему педагогіки на початку ХХ століття. Він трагічно загинув під час Голокосту, Другої світової війни, разом з вихованцями свого сиротинця, в якому він був директором, у Варшавському гетто. Суть його педагогічної доктрини полягає у тому, що до дітей треба ставитися як до малих дорослих. Це не дидактична форма, а діалогічна форма педагогіки, виховання. Оскільки Януш Корчак є одним з основоположників цієї педагогічної теорії та нової педагогіки, яка і досі вважається достатньо новою і прогресивною, а його основна книжка для дітей «Король Матіуш І», тож відповідно цей освітній центр музею називається «У короля Матіуша». Це відсилає нас до цієї книжки та її головного героя — маленького короля Матіуша, який, ставши королем, увійшов у світ дорослих і намагався розв’язати дорослі проблеми.
Наприкінці нашої розмови Михайло Зубар розповів про те, як Музей історії польських євреїв POLIN намагається адаптуватися до нових реалій, тобто до все більшої кількості відвічувачів та гостей з України.
Аудіогід українською мовою в нас з’явився як в одному з перших музеїв в Польщі. Це було ще 4-5 років тому. Зараз, як я казав, ми працюємо над адаптацією нашої тимчасової вистави «Від кухні», а також над адаптацією наступних вистав. Також в нас є освітня програма для українських дітей й україномовні аніматори, які займаються з дітьми, які приходять до нас у вільний ігровий час, тобто в суботу і неділю. Протягом дня українські родини можуть приходити до цього ігрового центру і проводити вільний ігровий час з україномовними аніматорами. Також час від часу ми організовуємо майстеркласи для українських дітей українською мовою. Це творчі майстеркласи. Є інтеграційні зустрічі для молоді. Вони не постійні, час від часу ми оголошуємо набір. Вони циклічні. Проводились екскурсії українською мовою виставкою «Від кухні». В нас ще є проєкт «Хор POLIN», який 16, 17, 18 грудня матиме три виступи. Вони будуть присвячені війні в Україні. Лібрето для хору було написане на основі бесід під час зустрічей українців, поляків, які спільно переживають цю війну, допомагали одне одному й отримали певний травматичний досвід. Про цей досвід хор за допомогою творчого виступу, творчих форм розповість відвідувачам. Також в нас зараз діє мистецька резиденція для українських митців. В планах є ще декілька проєктних завдань, над якими ми зараз працюємо.
Дар'я Юр'єва