Фонд доступної візуальної культури — Wielozmysły — був створений у 2018 році. Його ініціатори поставили собі за мету зробити культуру та мистецтво відкритими для людей з різноманітними потребами. Наразі їхня діяльність спрямована переважно на незрячих та людей із вадами зору. Для них активісти створюють простір, який дає їм можливість досліджувати мистецтво самостійно. Фонд доступної візуальної культури співпрацює з художниками, галереями та культурними закладами, підтримуючи їх на їхньому шляху створення доступної культури та мистецтва, — розповіла в інтервʼю Польському радіо для України співзасновниця організації Моніка Матусяк.
Ми намагаємося створити такий простір, в якому як зрячі, так і незрячі можуть зустрітися, разом насолоджуватися мистецтвом і природою, відкривати оточуючий світ через ті відчуття, якими ми не користуємося щодня. Нашою діяльністю ми заохочуємо людей до глибшого пізнання мистецтва, а з цього року — і природи. Дуже часто ми концентруємося на слуху, дотику, нюху.
Також ми співпрацюємо з музеями, культурними інституціями, для яких ми створюємо аудіоописи, матеріали, створені у техніці рельєфного друку, що допомагають людям з вадами зору сприймати мистецтво.
Моніка Матусяк зазначила, що Фонд доступної візуальної культури співпрацює з музеями, що вже мають свої постійні або тимчасові виставки. Організація відповідає за підготовку рельєфних зображень, завдяки яким люди з порушеннями зору можуть ознайомитися з предметами мистецтва.
Наприклад, для Музею історії польських євреїв POLIN ми створили макети для художніх інсталяцій, що були презентовані на останній виставці про єврейську кухню. Також ми запрошуємо людей з вадами зору до невеликих художніх галерей, де ми влаштовуємо екскурсії по певній виставці. Під час цієї екскурсії ми поєднуємо різні методи та ідеї щодо того, як можна зробити цю виставку доступною для таких людей. Іноді ми створюємо макети, до яких можна торкатися, або звертаємося до тифлографіки — техніки рельєфного друку. З іншого боку, ми вдаємося до описів того, що ми бачимо, до аудіоописів. Часто ми збагачуємо такі зустрічі додатковими контекстами. Ми підбираємо музичний чи звуковий супровід, що відповідав би якимось чином цим предметам мистецтва. Ми шукаємо те, що допоможе уявити цей твір мистецтва. Іноді, окрім класичних методів, ми звертаємося до запахів, що присутні або асоціюються у нас з цим предметом мистецтва. Ми намагаємося трансформувати перше враження, яке ми отримуємо від вистави, в інші відчуття. Ми стараємося це робити за допомогою звуків чи запахів.
Весною Фонд доступної візуальної культури почав співпрацювати з SAM Rozkwit — асоціацією, яка підтримує міські присадибні ділянки. Моніка Матусяк підкреслила, що вона була дуже задоволена їхнім спільним проєктом, тому що він користувався популярністю серед людей з вадами зору.
Дуже часто незрячі, з якими ми зустрічаємося, говорили нам про те, що їм бракує прогулянок по садах, парках, що вони рідко бувають на природі. Якраз в цьому році до нас звернулася чудова асоціація SAM Rozkwit. Ми разом організували сенсорні прогулянки. На них могли прийти усі охочі. Вони проходили в Сімейних присадибних ділянках у варшавському районі Праґа. Ми прогулювалися цими присадибними ділянками, ми фокусувалися на різноманітних відчуттях, відкривали для себе різні закутки на цих ділянках. Ми заходили в гості до власників цих ділянок, вони показували нам свої садки. Також ми вчилися уважно сприймати оточуючу нас природу, уважно слухати, відкривати запахи, звуки.
Крім того, разом с Rozkwit ми працювали над виставкою «Сад відчуттів». Це була виставка студентів і студенток, що вивчають дизайн. Вони створювали сенсорні обʼєкти, які у великій мірі могли допомогти людям з порушеннями зору при роботі в садку. Одночасно ці обʼєкти активізували різні відчуття.
На одній з присадибних ділянок пройшла артистична резиденція. Артистка, яку ми запросили, Даніела Вейс. У своїх роботах вона зверталася переважно до теми недієздатності, зокрема в контексті психічного здоровʼя. Ми поєднували тему природи, мистецтва. Ці види активностей подобалися як нам, так і людям, для яких ми працюємо. Ми сподіваємося продовжити наші зустрічі, що присвячені не тільки мистецтву, але й природі.
Моніка Матусяк зазначила, що переважно Фонд доступної візуальної культури Wielozmysły організовує заходи для дорослої аудиторії.
Крім того, ми часто співпрацюємо з пенсіонерами. Часто ми співпрацюємо з місцевими колами Польського союзу незрячих. Це переважно групи не з Варшави, а з менших населених пунктів. Іноді ми проводимо заняття та майстер-класи для маленьких дітей. Зокрема ми співпрацювали зі школою для дітей з порушеннями зору в Козеницях. Також у співпраці з іншими активістами ми створили освітній інструмент, що робить мистецтво більш доступним для дітей з порушеннями зору. Як виявилося згодом, цей інструмент також можна використовувати й у процесі культурної освіти дітей, що не страждають від порушень зору. Це спосіб пізнання мистецтва завдяки різним відчуттям.
Я поцікавилася у співзасновниці організації Wielozmysły, чи вони пропагують творчість артистів та артисток з обмеженими можливостями.
На цей час ми підтримуємо звʼязок з Сильвестром Іваньчиком — скульптором, з яким ми познайомилися під час одного з майстеркласів в Польському союзі незрячих в Козеницях. Зараз ми хочемо зайняти просуванням його скульптур. Ми від самого початку створення нашої організації думали про це, але концентрувалися на тому, аби зробити мистецтво доступнішим. Однак ми сподіваємося, що в майбутньому пропагування творчості артистів з обмеженими можливостями буде ширшим, і ми частіше будемо звертатися до цього напрямку діяльності.
Війна Росії проти України вплинула на всі сфери життя польського суспільства, багато польських некомерційних організацій швидко переорієнтувалися на надання допомоги українським біженцям. Я запитала у Моніки Матусяк, чи її організація також долучилася до допомоги жертвам війни.
На самому початку весь наш колектив, тобто три особи, що створили фонд, стали волонтерками однієї з варшавських світлиць для дітей-біженців (світлиця — це заклад, який організовує навчальні та розважальні заходи, — ред.). Ми організовували різноманітні заняття та розваги. Ми надавали допомогу індивідуально, тобто не як фонд, а особисто. Ми співпрацювали з фондом, який обʼєднує людей, що надають допомогу українцям.
Дар'я Юр'єва
