Як і де ви шукаєте роботу? Ще купуєте газети чи шукаєте на спеціалізованих сайтах? Або можливо, стежите за профільними групами в соцмережах? У цьому випуску говоримо про те, які технології допомагають нам у пошуку та розберемось, як ними скористатись.
Дмитро Гринь працює в інформаційних технологіях вже 16 років, і більшість з них у компанії, яка розробляє сайт пошуку роботи, представлений в 69 країнах, включаючи Польщу. Дмитро пройшов шлях від розробника, був тімлідом та технічним директором, і зараз обіймає посаду СЕО в Jooble Job Aggregator.
Дмитро поділився своїми спостереженнями, де і як українці шукають роботу:
«По-перше, українці як вдома, так і за кордоном насправді завжди активно будують спільноти, щоб підтримувати один одного, тому активно шукають роботу через групи в соціальних мережах, телеграм-каналах і так далі, але звичайні сервіси з працевлаштування також користуються великим попитом. Більшість людей шукають роботу з мобільних телефонів. Лише до 20% користуються ноутбуками або стаціонарними комп'ютерами. Зараз ми спостерігаємо, що люди активніше користуються мобільними додатками. Популярність достатньо швидко зростає. Вони переключаються зі звичайних сайтів, бо це зручніше, швидше, більше вакансій в доступі, бо вакансії з'являються і зникають достатньо швидко, щогодини.
Ми бачимо, що люди шукають не завжди конкретну спеціальність. Зараз зростає популярність пошукових запитів, які є не конкретною професією, а радше описом сутності роботи. Наприклад, "негайне працевлаштування" або "додатковий підробіток" або роботу, яка є віддаленою, яка потребує або не потребує досвіду. Звісно, є те, що користується попитом, конкретні професії, але більше люди готові переключатись на щось інше, до цього невідоме».
Серед переселенців може зіграти роль нове місце — люди часто готові розглянути вакансію не за своєю спеціалізацією. За словами Дмитра, то у Польщі українці найбільш активно шукають роботу в прибиранні водіями і охоронцями, а також віддають перевагу мережевим компаніям, де зрозумілі стандарти роботи. А на яких працівників є найбільший попит у Польщі та в Україні? Дмитро розповідає:
«Якщо казати про спеціальності, де найбільше шукають робітників зараз в Польщі, — це виробництво, консультанти, техніка з обслуговування різного плану машин, продавці, продавці, касири, менеджери магазинів і оператори різнопланової техніки. З цікавого, не настільки популярні спеціальності, але спеціальності, на які дуже багато і активно готові брати українців в польщі, — це бухгалтери і аудитори.
Якщо казати про Україну, то станом на зараз найпопулярніша вакансія, на яку найбільший попит, називається "стрілець". Тобто Збройні сили України користуються сервісами з пошуку роботи, розміщують там свої вакансії, і люди з ними взаємодіють, подаються, і я впевнений, що на кожному сайті є люди, які потрапили в ЗСУ, відправивши своє резюме звідти. Дуже великий попит на водіїв і охоронців в Україні, вакансії на виробництво і кухарів, і достатньо популярні ІТ-вакансії: девопс, інженери, джава-розробників продовжують шукати зараз, і людей, здається, все ще не вистачає».
Нещодавно прогриміла новина, як американська ІТ-компанія за один день звільнила весь український офіс, мотивуючи це тим, що наявність у компанії офісу розробки в Україні може стати фактором ризику при залученні інвестицій. Подібні випадки траплялись і раніше. Це вплив глобальної рецесії чи все ж війни?
«Останні місяці весь світ живе очікуванні рецесії. У деяких компаній вже падають доходи прямо зараз, дехто до цього готується, тож скорочення зараз відбувається дуже активно як в технологічних гігантах, так і в менших гравців. Тож неможна стверджувати, що будь-які звільнення українських команд пов'язані з ризиками війни. Більшість тих, хто хотів уникнути воєнних ризиків, завершив співпрацю ще в кінці 22-го року після перших масових ударів по нашій інфраструктурі. Більшість клієнтів, замовників, хто залишився працювати з нашими співвітчизниками, були здивовані тим, що попри надскладну ситуацію українці якісно і вчасно виконували всі свої зобов'язання. Зараз хвиля скорочень накрила весь світ, і ризики, пов'язані з війною, — це все ще фактор прийняття рішення, але вже додатковий, менш важливий за корпоративну стратегію та організаційну структуру компанії і їхні цілі. Звісно ж, це відображається і на тому, як компанії наймають — кількість відкритих вакансій в ІТ зменшилася на порядок як в США та Європі, так і в Україні».
Вакансій, розміщених від агенцій, налічується до 20% від загальної кількості, за даними Дмитра Гриня. Шукаючи роботу, а особливо закордоном, люди нерідко зустрічаються із шахраями. На сьогодні сервіси пошуку роботи розробляють спеціальні технології для їх автоматизованого виявлення. Дмитро поділився досвідом своєї команди: спершу команда модераторів працювала із перевіркою вручну, а далі почали використовувати автоматичну модель, використовуючи машинне навчання. Зараз якщо модель не впевнена, то вакансія передається модераторові, який перевіряє її самостійно. Як убезпечити себе від шахраїв?
«Ніколи і нікому не відправляйте гроші, — радить Дмитро Гринь. — Шахраїв в інтернет-мережі завжди було безліч, вони нікуди не поділися. Вони з війною стали лише активніші, і якщо вам кажуть, що до розгляду резюме або відправки документів треба всього лиш переказати кошу на карту, — це точно шахрайство. Будьте дуже обережні з цим».
Технології також допомагають нам знаходити потрібну вакансію. На сайтах пошуку роботи завжди є багато фільтрів, а залежно від форми запиту можна отримати різні пропозиції, враховуючи і синоніми. Кожен популярний сервіс постійно аналізує поведінку своїх користувачів та на її основі будує рекомендаційні системи. Тож для пошуку можна скористатись такими рекомендаціями:
- звернути увагу на підказки системи (до прикладу, можуть бути такі повідомлення «люди, які так само, як і ви, шукають роботу продавця, часто влаштовуються пакувальниками»)
- відрегулювати локацію (поставити +20 км від свого міста, можна отримати більший спектр пропозицій);
- вивчити пропозиції заробітних плат на ринку;
- вказувати додаткові параметри (зарплата, години роботи, умови працевлаштування тощо).
Слухайте розмову повністю у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа
