Вікторія Бакасова пів року прожила у тимчасово окупованому росіянами Енергодарі. Жінка не могла просто так виїхати, адже працювала в управлінні майном на Запорізькій атомній станції, тож усвідомлювала важливість своєї присутності на ЗАЕС.
За словами Вікторії, 4 березня 2022 року Енергодар був окупований. Станція мусила працювати і керівництво робило все можливе, щоб убезпечити працівників.
«Моє управління намагалося допомагати НАЕК тримати руку на пульсі: щоб знати про те, що відбувається з нашим державним майном, в якому воно стані, які збитки, чи можна їм запобігти, — розповідає Вікторія. — Все майно пов’язане з технологічними процесами, що впливали на безпеку».
«Здавалося, що ми робимо важливу справу і маємо перетерпіти, щоб зберегти атомну станцію, енергетику і убезпечити Україну та Європу від катастрофи. Хотілося залишатися саме для цього. Коли ж стало зрозуміло, що ситуація погіршується: щодо доступу на робочі місця, загалом на станцію, стало зрозуміло, що ти вже не можеш допомогти...» — акцентує заступниця начальника управління майном ЗАЕС.
У вересні минулого року, коли стало зовсім нестерпно, коли небезпека досягла межі, Вікторії разом з мамою вдалося виїхати з Енергодара до Польщі.
«Перший український блокпост. Людина тобі посміхається й каже, що раді вітати вас на українській землі! Це важко передати... Автобус весь ридав», — згадує Бакасова.
Після виїзду з окупації Вікторія Бакасова на той час російськомовна, вирішила розмовляти винятково українською.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мех