Олена Руда: Отже, що таке ревайлдинг?
Михайло Нестеренко: Для мене ревайлдинг означає дати природі можливість розвиватися без нашого втручання. Ми звикли, що якщо є ліс, то лісник його підтримує. Якщо вода, то хтось керує шлюзом, це все регулює. Якщо є тварини, то їх теж регулюють. Але природа так не існувала. Природа сама себе підтримувала і розвивала. І наше завдання — повернути природі її важелі розвитку, щоб вона сама себе підтримувала.
Петер Торклер: Ревайлдинг також означає, що ми працюємо на великих територіях, бо тільки за таких умов є шанс, що природа і її елементи представлена в усьому різноманітті. Важливі також тварини, які використовують ліси і води для себе. Щоб це відновити і щоб також природа була в стані це відновити, для цього потрібен якнайбільший простір. Саме тому ми реалізуємо ідею ревайлдингу в дельтах Дунаю і Одри, де є багато рік, вод, лісів і боліт. На цих просторах ми можемо показати, що природа краще дає собі раду, ніж коли ми намагаємось її кудись скерувати. Ми спостерігаємо, що така свобода в природі дає можливість тваринам повернутись у свої природні середовища, так відроджуються цілі види тварин, які були під загрозою зникнення, відростають ліси і луки. У ревайлдингові простори повертаються такі тварини, що ми про них і не мріяли.
О.Р.: Що зараз відбувається в дельтах Дунаю і Одри? Яка частина цих територій — це дика природа?
М.Н.: Дунай — це найбільш міжнародна річка у світі. Вона протікає територією дуже багатьох країн. І це створює певні проблеми. У ХХ ст. дуже багато було зроблено модифікацій на Дунаї, але все ж є території, які більш-менш збереглися в природному стані. З кінця ХХ ст. екологи почали відновлювати природу Дунаю. Ми працюємо в дельті Дунаю, де природа збереглась, але водночас залишилось багато проблем від дамбування, використання територій для сільського господарства. Проблема не в тому, що вони використовувались, а в тому, що ця система не спрацювала.
П.Т.: Дельта Одри — це фактично простір від гирла річки Одра до Балтійського моря, який простягається через всю Щецинську протоку. Це велика територія і з німецького, і з польського боку. Ми працюємо на східній частині Оджанської протоки. Це неймовірне місце з чудовою природою, там майже не живуть люди, хоча це територія між двома великими містами — Щецином і Берліном, до них можна дістатися за дві години. На півночі ж розташовані острови, в яких активно розвивається туризм: Узедом і Волін. Отже, між цими двома точками і є ця перлинка з неймовірними пейзажами: тут і води, і ліси, і річки, і торфовища. Крім краси, це також екологічний коридор між Польщею і Німеччиною, через який мігрують такі великі звірі, як лосі, зубри, рисі. У дельті Одри ці звірі зупиняються, розмножуються, а потім мігрують далі на захід. З німецького боку люди, які там живуть, часто виявляються не готовими до життя поряд з такими звірами. Однак нам дуже важливо, по-перше, зберегти цей шлях для вільної міграції звірів, а по-друге, ми спостерігаємо, що вже з’являються й нові дороги на території Німеччини, їх прокладають для себе лосі. Натомість з польського боку ми спостерігаємо за рисями і також передбачаємо, що вони мігруватимуть, тож важливо підготувати до цього людей, що в цьому немає нічого небезпечного. Навпаки — це радість, що такі звірі повертаються у наше середовище. Крім цього, варто ще сказати про річки. Малі річки протягом наступних десяти років впадуть у великі річки. У контексті змін клімату це небезпечна тенденція, це може провокувати засухи. Тож ми відновлюємо приберегові простори і пояснюємо, що це важливо, щоб уникнути таких можливих наслідків, це важливо і для клімату, і для природи, і для людей. Власне, це те, чим ми займаємось.
О.Р.: Отже, ви пояснюєте людям переваги ревайлдингу. А що ще? Якщо я правильно розумію, до ваших організацій входять також фахівці, які проводять дослідження у дельтах Одри і Дунаю.
П.Т.: Так, звісно, щоб бути переконливим, показуючи, в якій ми опинились ситуації, потрібно керуватися певною базою знань. Наприклад, зараз ми активно моніторимо переміщення звірів на польсько-німецькому кордоні, що розділений огорожею через застереження, пов’язані з можливим перенесенням хвороб. Отже, ми збираємо дані, як це відбувається насправді. Цим займається тільки наша організація. Також ми працюємо над відновленням річок. Ми створили такі спеціальні призми, які допомагають у поверненні динаміки, і тестуємо їх в одній з польських річок.
О.Р.: Я знаю, що на початку повномасштабного вторгнення фахівці з ревайлдингових організацій підтримали українських колег. Розкажіть, будь ласка, як відбувалась підтримка України?
П.Т.: Ми входимо до мережі організацій «Ревайлдинг Європа». Зараз, власне, відбувається з’їзд усіх ревайлдингових організацій з майже 30 країн, у яких розташовано 10 особливих просторів, повернених природі. Отже, все, що ми робимо, координує «Ревайлдинг Європа», так було і з допомогою для України. «Ревайлдинг Європа» об’єднала свої зусилля, вислала всім актуальну інформацію, щоб вони безпосередньо могли підтримати колег з України. І кожна ревайлдингова організація допомогла чим могла чи то людям, чи то українській організації.
М.Н.: Із самого початку була дуже велика допомога від «Ревайлдинг Європа». Була дуже важлива підтримка людей, з якими ми працювали. Потім ми організували велику кампанію на підтримку природоохоронних територій, закладів і притулків для тварин, розташованих близько біля фронту. Дуже багато було шкоди від окупації. Постраждали і люди, і інфраструктура. І ми збирали кошти безпосередньо для цих територій у співпраці з багатьма європейськими екологічними організаціями.
О.Р.: В Україні зараз триває дискусія, що робити з Каховським водосховищем, яке влітку підірвали росіяни. Більшість екологів говорить про те, щоб залишити цю територію і дати їй можливість самостійно відновитись. Як ви на це дивитесь?
П.Т.: Я можу навести приклад Одри, яка загалом вільно пливе великим тереном, але вже багато років ми з німцями боремося з забудовами там, бо знаємо, що там, де щось одне збудували, за кілька років природа сильно зіпсується. Ми ось були нещодавно разом на Дунаї. Там видно наслідки людської діяльності, хоча минуло 30 років, як вона там завершилась. Людське втручання у потік річок створює більше проблем, ніж розв’язує якісь завдання.
М.Н.: Це дуже унікальний приклад, такого не було навіть історично. Ми розуміємо, що ця інфраструктура була побудована дуже давно, але цілі, для яких вона була побудована, вже не дуже актуальні. Нам треба дивитися в майбутнє і не потрібно відновлювати інфраструктуру, яка була побудована майже сто років тому, для інших цілей. Давайте ми подивимося на цей новий ландшафт, як він розвивається, подивимося на т.зв. екологічні послуги, тобто що ми отримаємо від цього ландшафту, і чи варто нам відновлювати інфраструктуру, яка була побудована сто років тому. Як має розвиватися сільське господарство, система зрошення? Напевно, не так, як це було сто років тому. <...> Крім того, цей ландшафт зараз цікавить істориків.
О.Р.: Пан Петер згадав, що відбувся з’їзд представників усіх організації-членів руху «Ревайлдинг Європа» й там обговорювалась стратегія розвитку. Що ви говорили про Україну в цьому контексті?
П.Т.: Україна є частиною нашої мережі й важливим партнером, де запроваджуються ідеї ревайлдингу. Зараз, здається, 20 організацій підписало договір в межах об’єднання «Ревайлдинг Європа». І Україна також. Природа України неймовірно важливий елемент нашої спільної європейської природи.
М.Н.: Увага до ревайлдингу зростає. Ми розуміємо, що наша робота надихає інших. Це не намагання зберегти якісь останні залишки природи, це розвиток майбутнього. Ми бачимо, що можна відновити природу. Ми бачимо, що це дуже швидко відбувається. І ми бачимо, що це дуже позитивно як для людей, так і для місцевих економік. Це такий шлях у майбутнє. Ми об’єднуємось у коаліцію, для того щоб розуміти, як правильно зробити, щоб цей рух більше дав користь на тих територіях, де ми працюємо. В Україні багато чого зруйновано війною, це треба буде відновлювати. І ревайлдинг — це найефективніший шлях відновлення природи. До того ж ми не можемо будувати природу, яка залежна від нашого постійного втручання. <...> Ми маємо дати природі можливість відновити себе. Ми сподіваємося, що ревайлдинг буде одним зі способом для відновлення країни після війни.
Аудіоверсія розмови — в доданому файлі
Матеріал підготувала Олена Руда