Лише чверть із наявних у Львові укриттів відчинено, у Києві — половина. Більшість із них не мають належних санітарних умов та необхідного запасу води. Про це свідчать результати другої Національної кампанії моніторингу укриттів групи ОЗОН Центру громадянських свобод. Перша моніторингова кампанія розпочалася наприкінці листопада 2022 року, коли росія інтенсивно обстрілювала Київ, і питання доступності укритів було пріоритетним, — розповіла в ефірі Польського радіо для України керівниця групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська.
Другий моніторинг укриттів відбувався з вересня по грудень 2023 року в Києві, Луцьку, Львові, Черкасах, Миколаєві, Одесі та Шостці. Волонтери перевіряли доступність та базову якість укриттів, а також виставляли загальну оцінку, яка базувалася на сукупності усіх критеріїв.
«Це повністю ініціатива небайдужих громадян. Весь моніторинг здійснений за допомогою волонтерок та волонтерів, які ходять з формою оцінки доступності до базової якості укриттів у різних районах міст. В 2023 році нам вдалося перевірити трохи більше укриттів, ніж торік. Ми бачимо рух в бік покращення доступності, але все одно ці дані свідчать про те, що містам, місцевим владам потрібно дуже багато працювати. На третій рік повномасштабної війни таке важливе питання не мало би стояти. Досі є міста, наприклад, Черкаси, Львів, Миколаїв, де низька доступність укриттів. По-перше, їх важко знайти з різних причин, наприклад, відсутні маркування напрямку руху до укриття, або вони закриті і так далі. Наша форма оцінки базової доступності та якості укриттів ґрунтується на вимогах до облаштування та експлуатації споруд цивільного захисту, затверджені наказами Міністерства внутрішніх справ. Вони є досить обширними, там приблизно 50 сторінок тексту, зокрема, які розетки і для якого призначення мають бути в кожному укритті. Ми базувалися на цих вимогах, але обирали основні критерії. Наприклад, звертали увагу на те, чи промаркований напрямок руху до укриття. Бо зараз в нас в Україні дуже багато внутрішньо переміщених осіб, які, наприклад, все життя прожили в Миколаєві, в Запоріжжі, в Новій Каховці, в Скадовську, а зараз в інших містах, в яких вони не орієнтуються. Де, яка вулиця і будинок. Дуже важливо, аби напрямок руху був промаркований, бо, знову ж таки, коли летять ракети, у нас є десятки секунд, щоб відреагувати і сховатися. Також на дверях біля кожного укриття має бути інформаційна табличка з номером, а також з телефоном відповідального. Тобто, до кого телефонувати, якщо укриття закрите і вам його потрібно відчинити», — зауважила Іванна Мальчевська.
У кожного міста мала бути складена мапа укриттів онлайн. Їх можна знайти на сайтах міських і селищних рад, або додатоках «Дія», чи, наприклад, «Київ цифровий». Вони підвантажуються і доступні потім в офлайн-режимі.
«Є випадки, коли люди ховаються в підвалах, яких немає на мапі укриттів, де вказані ті, що входять до фонду захисних споруд цивільного захисту і стоять на балансі, як укриття. Якщо ж люди ховаються в якомусь підвалі і його немає на карті, це означає, що його немає у фонді захисних споруд. Отже, що воно, або ще не пройшло перевірку інспекторів ДСНС, або ж їхній висновок був негативний і воно не рекомендовано для укриття. Дуже важливо, аби люди ховалися в тих укриттях, які входять до фонду захисних споруд і які були визначені інспекцією, як такі, що є безпечними. Є три типи власності цих приміщень: комунальна, приватна і державна. І дуже важливо, щоб балансоутримувачі були відповідальні за дотримання необхідних норм. Разом з тим в Україні є інша проблема, пов'язана з комунікацією, з приватними балансоутримувачами-власниками. Це про те, що в нас є дуже багато житлових комплексів з підземними паркінгами, які не йдуть на зустріч і не хочуть додавати їх до фонду захисних споруд. Це б допомогло владі збільшити кількість захисних споруд для населення і також покрити більшу кількість населення», — додала Іванна Мальчевська.
Також серед необхідних критеріїв доступності укриття — доступність для маломобільних груп населення. Тобто, там має бути, або зручний пандус, або пологий спуск. Тож досі, за словами Іванни Мальчевської, критично мала кількість укриттів по всій Україні доступні для маломобільних груп населення. Також важливо, аби вони вони відповідали умовам комфортного перебування протягом 48 годин. Зокрема, сюди входять і справна електроенергія, вентиляція повітря, місця для сидіння, запас питної води, наявність туалету. Це дуже важливо, адже відсутність найелементарніших умов знеохочує людей йти до укриттів, вдома людина себе почуває більш комфортніше.
«Є речі, які потрібно зробити вже зараз і негайно. Перш за все, ми маємо забезпечити безперешкодний доступ до всіх укриттів міста. І на онлайн-мапі мають бути вказані лише ті, які дійсно існують, і, які є безпечні для населення. Бо насправді є такі, що зазначені на мапі укриттів, але їхній стан критичний. І коли ви спускаєтеся туди і бачите тріщини на стінах, або, коли по стелі йдуть комунікаційні труби з гарячою водою, якщо будинок буде пошкоджений, то дійсно оці труби несуть смертельну небезпеку для людей, які будуть ховатися в тих укриттях. Тому, перш за все, потрібно зробити очищення даних на мапі укриттів. Друге, промаркувати всі укриття і напрямок руху до них. У Львові, якщо не помиляюся, лише 8% укриттів були промарковані. Це потрібно виправляти, 100% укриттів мають мати це маркування. Це дуже легко зробити, просто намалювати стрілочки. І коли ми розберемося з доступністю укриттів, тоді ми можемо перейматися базовою якістю. Якщо, наприклад, люди ходять на роботу повз укриття і постійно бачать, що двері зачинені, то, коли почнеться повітряна тривога, вони швидше за все згадають, що ці двері закриті, і перечекають за двома стінами. Хоча, насправді, "правило двох стін" не захищає від ракетного удару чи шахедів. Лише від уламків. Отже, завжди потрібно користуватися укриттями. Потрібно їх робити комфортними і безпечними, аби у людей була довіра до цього інституту цивільного захисту. Росія знищує українців кожного дня і кожного дня нас стає менше. Тож ми не можемо халатно відноситись і нехтувати своєю безпекою», — наголосила Іванна Мальчевська.
ОЗОН є ініціативою Центру громадянських свобод — української правозахисної організації, яка просуває реформи у сфері верховенства права, адаптує законодавство відповідно до стандартів прав людини, документує воєнні злочини у ході російської збройної агресії, навчає прав людини та демократії, моніторить діяльність поліції, судів та місцевого самоврядування. У 2022 році Центру громадянських свобод став лауреатом Нобелівської премії миру.
Запрошуємо слухати аудіоверсію розмови
Христина Срібняк