Паралельно із урочистим відкриттям нової будівлі Музею сучасного мистецтва у Варшаві, яке триває до 10 листопада, у кількох метрах від нього розгорнулася інсталяція «Алея героїв», що стрімко здобула скандальну славу у мережі. Її встановили у суботу, 26 жовтня. На трьох залізних рамах були натягнуті банери з принтом. На плакатах зображені українські військові з вирізаними обличчями так, аби перехожі могли зробити власні фото. А знизу були вказані дати народження і смерті військових та підпис «Стань героєм!». Інсталяція викликала значне обурення серед українців, частина, з яких сприйняли її «насмішкою над горем і болем українців». Організатори інсталяції — Рracownia otwartych kryzysow.
Обурювалися щодо невдалої ідеї у коментарях під їхнім дописом у соцмережі як українці, так і поляки: «Навіщо вирізали лиця героям, які віддали життя за нашу країну, могли просто згенерувати неіснуючих військових, а так це просто жах, пишуть дату народження, дату смерті, а лиця стерті…»; «Як інші люди, мають відчути себе "героями", вставивши своє обличчя в плакат, де вирізане обличчя людей, котрі загинули на війні. Як людям, у яких хтось з близьких людей загинув, дивитись на це все?»
Не менше засмучувало людей те, що перехожі фотографувалися у цих банерах з посмішками. А підсилилася хвиля обурення, коли на одному із зображень інсталяції почали пізнавати колишню військову, активістку і блогерку Євгенію Емеральд, яка, на щастя — жива.
«Мені в неділю зранку підписники скинули відео. Вони були шоковані, можливо, більше, ніж я. По-перше, мені не сподобалося те, що у мене не питали дозволу на використання моїх фотографій. Друге, що мені не сподобалося, те, що, я все ж жива, то навіщо мене ховати заживо? По-третє, автор збрехав і стверджував, що це нереальні люди, що ці військові були створені завдяки штучному інтелекту. І тоді я скинула йому оригінал цього фото. На цьому борді можна впізнати мої татуювання, мою зброю. Тобто, ідентифікувати мене було досить просто, адже я трошки відома», — прокоментувала Євгенія Емеральд.
Певну недовіру користувачів до проєкту викликало те, що сторінка Рracownia otwartych kryzysow була створена незадовго до встановлення інсталяції «Алея героїв» у Варшаві і мала лише пару десятків читачів. Як пояснив у коментарі Польському радіо для України візуальний митець Ян Замойський, який є співавтором інсталяції, Рracownia otwartych kryzysow — це його новий творчий проєкт, який він буде реалізовувати в майбутньому. Ідея студії полягає у тому, аби працювати з особистими кризами в поєднанні з глобальними, які зараз відбуваються у світі. А серія починається зі співпраці з українською мисткинею Жанною Кадировою. Про свою інсталяцію «Алея героїв» на сторінці в інстаграмі Студія написала, що це «багатошаровий коментар щодо сучасного статусу героїзму, пам’яті про героїв і того, як ці наративи інтегруються в повсякденний візуальний і соціальний ландшафт». У неділю, 27 жовтня, інсталяцію демонтували, а Рracownia otwartych kryzysow на сторінці у соцмережах опублікували вибачення за «образу почуттів».
«Я хочу ще раз повернутися до теми наших повідомлень на сторінці і перепросити. Для нас дуже важливо підкреслити, що ми не вибачаємося за сам проєкт, адже вважаємо, що він є проукраїнським і привертає увагу до того, що відбувається в Україні упродовж останніх двох з половиною років, з часу трагічних подій, пов'язаних з російською агресією. Цей проєкт порушує багато різних питань. Він зачіпає дуже делікатні теми смерті, жертовності, порушує табу, безумовно. Ми усвідомлювали це від самого початку. Але мусимо визнати, що роль мистецтва полягає в тому, щоб ставити складні питання. Ми це робили, хочемо робити, але з добрими намірами. Дуже важливо не трактувати неправильно нашу мету, наше ставлення до цієї інсталяції, яке було однозначно проукраїнським. Натомість наше вибачення стосується технічного боку, тобто помилки, якої я припустився в цій частині нашої спільної з Жанною Кадировою інсталяції. Я не провів достатньої графічної обробки фотографій, які взяв з інтернету, портретів реальних військових. Мені здавалося, якщо не буде видно їхніх облич, і те, що я змінив дати, змінив певні графічні макети, буде достатньо і образи не будуть впізнавані таким чином, вони стануть нейтральними, лише символічними. Натомість у наш час інструменти Google дуже легко з цим впоралися. Звинувачень у цій справі, справді, багато, а російська пропаганда вже активно почала використовувати ситуацію для поширення фейків. Ми з Жанною постійно контактуємо з родичами тих людей, які були ідентифіковані на фотографіях. Маємо повідомлення, в яких вони висловлюють певне несхвалення такої форми використання цих зображень, але розуміють наші цілі та завдання і навіть дякують нам за участь, хоча й підкреслюють, що це було недоречно. І ми перепрошуємо за це, але не за нашу роботу, адже ми віримо в неї, і нашою метою було стимулювати дискусію навколо цих тем. Я сподіваюся, що це перше емоційне враження з часом поступиться місцем певним роздумам і, можливо, чого ми зараз прагнемо із Жанною, в медіа-просторі також виникне серйозна дискусія про значення цієї роботи. Жана Кадирова — відома українська художниця роками прагне привернути увагу до теми України в усьому світі. Вона також є людиною, яка активно підтримує українську армію. Я в свою чергу уже 10 років керую фондом та галереєю Czułość (Чутливість — укр.), де ми виставляли українських художників, і у 2016 році ми організували виставку "Чутливість" у Центральному будинку художника у Києві. Як фонд ми здійснювали великі акції: відправляли газові плити у співпраці з українськими активістами, зокрема, організацією "Лівий Берег". Для мене було дуже важливо з самого початку дати зрозуміти, що ми є великими друзями України і висловлюємо повагу та солідарність з українським народом. І ця робота, хоч і була складною, але її головною метою було привернути увагу до проблем України», — пояснив Ян Замойський.
Митець додав, що дату відкриття Музею сучасного мистецтва у Варшаві для демонстрації своєї інсталяції обрав не випадково, адже хотів привернути увагу до війни в Україні якомога більшої кількості відвідувачів установи.
Із проханням звернути увагу на інсталяцію, яка, вочевидь, образила почуття українців, до Міністерства закордонних справ Польщі звернулося Посольство України у Республіці Польща. В неділю, 27 жовтня, як відомо, роботу демонтували.
«Я не знаю, які були наміри, але у центрі Варшави, у час і місці важливої для столиці події, відкриття Музею сучасного мистецтва, були чомусь встановлені стенди, виконані в стилізації візуальних матеріалів Міністерства оборони України. Вони викликали обурення, як ми знаємо, серед громадськості, як і в Польщі, так і в Україні. Автори використали фотографії реальних українських військових, які, незважаючи на відсутність зображення обличчя, були легко впізнавані. І це якраз викликало ще більше обурення серед наших військових і громадськості. Ми як Посольство одразу сконтактувалися з представниками польської сторони щодо цієї контроверсійної інсталяції. Ми дуже вдячні представникам Республіки Польща за небайдужість і увагу до цього питання. Як ми знаємо, на сьогоднішній день інсталяція знята, і вже є офіційні вибачення. Можливо, я не знаю справжніх намірів, але ідея в принципі була дуже невдала. Вірогідно, таку гостру реакцію українців як у Польщі, так і в Україні, зумовило те, що цього року в жовтні почався набір добровольців до Українського легіону. Ця ініціатива дає можливість громадянам України, що перебувають за кордоном, долучитися до сил громади і стати на захист своєї Батьківщини. Зараз центр функціонує на базі Генерального консульства України в Любліні», — зауважив тимчасово повірений у справах України у Республіці Польща Роман Шепеляк.
Усі інсталяції, згідно правових приписів, погоджуються з місцевою владою. Польське радіо для України звернулося Адміністрації міста Варшава із проханням про підтвердження видачі відповідного дозволу, та поки отримати відповідь не вдалося. Чи не допомогло би у майбутньому уникнути подібних інцидентів, якби у справі акцій чи інших проєктів, пов'язаних з Україною, місцеві органи самоврядування консультувалися з Посольством України у Польщі, — запитую Романа Шепеляка.
«Звісно, це було би добре. Ми маємо тісну співпрацю у цьому питанні, зокрема, з Міністерством закордонних справ Республіки Польща. І якщо вони знають про якісь значущі акції, присвячені Україні, намагаються про них повідомити. У цьому випадку, можливо, не досить ретельно оцінили проєкт і дали дозвіл на таку інсталяцію», — додав Роман Шепеляк.
Чи подавати до суду за незаконне використання її зображення, Євгенія Емеральд, поки не має ствердного рішення, оскільки процес перемовин з авторами інсталяції ще триває.
«Спочатку ми не порозумілися, оскільки, я не бачила якогось каяття з боку автора за проєкт. Далі я вже не дуже хотіла комунікувати з ним, а спілкувалася з його колегою, українкою Жанною Кадировою. З нею у нас вийшов досить конструктивний діалог. Вона визнала, що ця експозиція була не досить толерантною, а також те, що були використані реальні фото, а не згенеровані штучним інтелектом зображення. Вона пообіцяла, що інсталяція буде демонтована, і будуть вибачення. Так і відбулося. Але навіть якби конкретно моє фото не було використано, я вважаю, що, в принципі, такі інсталяції — недопустимі. Це нетолерантна творчість. Вона ображає не тільки військових, а в цілому Україну. Це якийсь агресивний маркетинг. Треба з повагою ставитися до того, що зараз відбувається в нашій країні. І без того дуже багато проблем, і не хочеться, аби ми, сусіди, України і Польща, одне на одного ображалися через такі інциденти», — підсумувала Євгенія Емеральд.
Запрошуємо послухати матеріал.
Христина Срібняк