Президент Польщі вирішує, як бути з законом про вихідний у Святвечір, 24 грудня. Відразу додаймо, що справа стосується майбутніх років, адже до найближчого Різдва і дня, який передує цьому празнику, залишилося півтора тижня.
Щоб дізнатися, якими є аргументи роботодавців і профспілкових організацій, 12 грудня Анджей Дуда зорганізував у Президентському палаці публічні консультації.
Польський очільник підкреслив, що хоча від початку підтримує ідею вихідного напередодні Різдва, проте поправки парламенту до цього закону він вважає надто серйозними. Голова держави додав, що на цю тему розмовляв із працівниками торгівлі. На їхню думку, несправедливим є введення додаткової торгової неділі три тижні перед святами, за умови, що в грудні кожен працівник повинен вийти на роботу максимально у дві неділі:
— Після ухвалення цього проєкту ці ж особи, які раніше розмовляли зі мною про те, що вони — прихильники такого виходу, сказали мені: «Ви знаєте, пане президенте, в такому разі це нам, просто, не окупається. І почуваємося трохи обманутими. Виявляється, що муситимемо замість цього працювати більше, ніж звичайно мусили працювати у Святвечір».
Президентського вето стосовно законопроєкту вимагає профспілка «Солідарність». Її голова Пйотр Дуда висловив жаль, що про положення закону не проконсультувалися з представниками суспільства, а в самій профспілці про зміни дізналися із засобів масової інформації:
— Тоді я висловився коротко і так само тепер підтримую: я — за, але для всіх працівників, не вибраних груп працівників. У цій поправці ніхто не може бути дискримінований. А цей закон дискримінує частину працівників, у цьому випадку — майже двомільйонну групу працівників роздрібної і гуртової торгівлі.
Представники владної коаліції закликають президента Анджея Дуду підписати законопроєкт. За словами євродепутата від Лівиці Роберта Бєдроня, пропонований закон забезпечує інтереси працівників.
— Нагадаю, рішення таке, що вони не муситимуть працювати у три неділі, а в дві неділі грудня, і цей персонал повинен працювати почергово. Отже, президентові відома громадянська думка, яка в переважній більшості є «за». Будь-які запізнення нічому доброму не служать.
Своєю чергою, роботодавці закликають, щоб їх не дивували введенням нових положень. Але, на їхню думку, додаткова торгова неділя замість вихідного в Святвечір — це позитивне рішення, про що сказав Пйотр Роґовєцький з організації Роботодавці RP.
— Якщо роботодавець захоче мати в себе вільніший день або ж вихідний, він сам може відповідно розпорядитися. Це повинно бути його суверенне рішення, а не нав’язане згори. Працівник завжди може взяти відпустку. Я не чув, щоб будь-який роботодавець не давав вихідного у Святвечір. Такого вже сьогодні не буває.
Якщо президент поставиться до звернення роботодавців позитивно і підпише новий закон, він набуде чинності наступного року.
Так чи інакше, цьогорічний Святвечір, 24 грудня, буде ще в Польщі робочим днем, причому, заклади торгівлі можуть тоді працювати лише до 14:00.
Суперечку про вихідний у Святвечір прокоментував експерт із трудового законодавства доктор Ґжеґож Ільніцький. «Ця ідея розділила не поляків, а політиків», — сказав він на хвилях Польського радіо 24 в розмові з журналісткою Польського пресового агентства Зузанною Домбровською.
— Я думаю, що справа вихідного у Святвечір не розділила поляків, які в дослідженнях громадської думки масово підтримують цей проєкт, — вона розділила політиків. Тобто частина урядового табору вирішила при нагоді проєкту Лівиці здобути щось для себе. Я маю на думці Ришарда Петру (політика партії «Польща 2050»), який намагався просунути додаткові торгові неділі, користуючись ініціативою ввести вихідний у Святвечір. І частково це в нього вийшло, на щастя — лише частово. Отаке невеличке спростування.
Тут можна нагадати: 8 листопада почалася робота над проєктом Лівиці, згідно з яким Святвечір мав би бути вихідним. Ґжеґож Ільніцький:
— Лівиця запропонувала простий проєкт, а Ришардові Петру спало на думку при нагоді роботи над ним просунути ідею, щоб кожна перша неділя місяця була торговою, і це в нього не вийшло. Закон про вихідний у Святвечір ухвалено із запізненням. Лівиця хотіла, щоб вихідний цього дня був іще цього року, проте остаточно так має статися наступного року, також у грудні мають бути три торгові неділі, і на фінішній прямій Лівиці вдалося врятувати для працівників торгівлі те, що попри три торгові неділі, можна буде працювати лише у дві неділі. Тобто роботодавці повинні так скласти графіки, щоб жоден працівник торгівлі не виходив на роботу три неділі підряд.
Причому, більше працівників не буде, отже, як досягти такої правильності? Думка Ґжеґожа Ільніцького:
— Нехай по-іншому складе графіки, нехай інакше запланує розкладання товару, це — його діло. Попри те, що здається, немає жодного приводу, щоб він не прийняв на роботу більше осіб. У таких ситуаціях роботодавці користуються послугами агентств тимчасового працевлаштування. Зрештою, в польській торгівлі хронічний дефіцит зайнятості, великі торгові мережі обмежують зайнятість, працівники вкрай перевантажені. Ймовірно, це повинно стати вступом до того, щоб, однак, розпочати дискусію, чи в погоні за прибутками велика торгівля не повинна почати в Польщі приймати на роботу, якщо хоче мати відкриті крамниці. Адже жоден (Kaufland, Biedronka або Lidl) супермаркет не мусить працювати щоденілі. Це їхній вибір. Якщо хочуть бути відкриті, нехай приймуть на роботу стільки персоналу, що це буде можливим.
Питання, якою повинна бути винагорода в такі неробочі дні, адже також буде останній день року, коли торгівля закінчується раніше, а перед цим — 24 грудня, тобто Святвечір, цього року ще на основі дотеперішніх правил, тобто крамниці можуть працювати приблизно до 14:00. Ґжеґож Ільніцький:
— Це трохи замінна тема, тобто щоб докинути декілька злотих за роботу в такі дні й мати враження, що людям щось дали. Працівники торгівлі хочуть гідної оплати за кожен місяць своєї праці, а не додаткової ставки за надурочну роботу в такі дні. Особливо, що торгові мережі дуже легко це сприймуть. Колись публіцист, активіст профспілок Пйотр Шмулєвич мав таку ідею, — на мій погляд, дуже наївну, — щоб працівникам торгівлі, замість вихідного в неділю, дещо збільшити зарплату. Реально ці люди не отримали б нічого більше, тому що всі торгові мережі й суб’єкти такого типу платять найчастіше трохи більше, ніж мінімальна зарплата. І замість давати підвищення плати наступними роками, щоб утримати дещо вищий рівень, ніж мінімальна зарплата, — вони, просто, платили б більше за роботу в неділю, а зарплата була б надалі такою ж самою. Не туди дорога.
Чи реальним є гарантувати працівникам, що після введення трьох робочих неділь у грудні вони будуть зобов’язані виходити на роботу в дві неділі й не більше. Постає питання, чи це не доведе до сильнішого їх навантаження. Ґжеґож Ільніцький:
— Це було б дуже ризиковано, якби роботодавці хотіли обходити таке положення, тому що в цій частині внесено зміни до кримінального кодексу, і враховано злочин зловмисного або постійного доручення роботи в неділі, які не є торговими. По-друге, положення трудового кодексу взагалі скорочують можливість праці без обмежень у неділю, і ці речі легко перевірити. Адже в цих великих мережах, на щастя, не фальшують обліку робочого часу. Тож наслідки можуть бути серйозними, і я б цього радше не побоювався. Щодо перевантаження — це постійна риса польської торгівлі. Якщо глянути на великі торгові мережі — в деяких процес обмеження зайнятості просувається. Дуже гучно заявляє про це організація Всепольська профспілка працівників Конфедерація праці в одній із мереж (Kaufland), яка вказує, що в цих крамницях, просто, обмежують персонал. А профспілчани, які про це голосно заявляють, зазнають різного роду переслідування. Ця тема в торгівлі є причиною конфліктів.
У Польщі вже рік існує уряд Громадянської колаіції — Нової Лівиці — Третього шляху. Як можна оцінити справи правцівників, зокрема реалізацію пропозицій профспілок? Ґжеґож Ільніцький:
— Я думаю, це непроста ситуація, тому що маємо правий уряд з лівим коаліціянтом, йдуть пошуки складного балансу. Для мене як для юриста, але також профспілківця, бо в мене є така афіліація, моментом великої перевірки буде закон про мінімальну заробітну плату. У своєму проєкті міністерка Аґнєшка Дзємянович-Бонк запропонувала революційну зміну, тобто визначення основної зарплати на рівні мініальної. Сьогодні в Польщі така проблема — те, що є мінімальною зарплатою, може бути сумою всієї винагороди, крім додатків за стаж праці. Ідея така, щоб кожен працівник мав основну зарплату, яка дорівнюватиме мініальній, щоб не було такої скандальної ситуації, що на папері люди мають 1800 злотих зарплати, а вся решта регульована якимось додатком. Цивілізовані умови праці вимагають того, щоб була основна платня, а додатки були елементом доповнення, а не становили суму зарплати. Це варто контролювати. Треба за цим стежити. Залежно від долі цього проєкту, ми матимемо справу або з прогресивним урядом, урядом вирішування суспільних проблем, або з урядом припудрювання прогресу.
IAR, PR24/Н.Б.