«(Не)відомі жінки у Вікіпедії» — це щорічна кампанія громадської організації «Вікімедіа Україна», покликана популяризувати досягнення видатних жінок. За даними організаторів, із майже 300 тисяч біографічних статей в україномовній Вікіпедії лише близько 18 відсотків присвячені жінкам. Подібна ситуація спостерігається і в інших мовних розділах енциклопедії. Саме тому учасників кампанії заохочують створювати та доповнювати статті про науковиць, діячок культури, захисниць України та інших жінок, чиї досягнення залишаються недостатньо відомими широкому загалу.
Переможна стаття Володимира Дишлевука у спеціальній номінації «Полярниці» була присвячена Анжеліці Ганчук — українській метеорологині та першій жінці, яка очолила українську антарктичну експедицію.
Сам автор наголошує, що до написання енциклопедичних статей його спонукає насамперед бажання поширювати знання.
«Вікіпедія — це онлайн-енциклопедія, яку створюють волонтери. Автори працюють у свій вільний час і не отримують за це винагороди. Моя мотивація складається з кількох частин. По-перше, мені подобається створювати якісний контент і робити так, щоб українською мовою з’являлося більше хороших матеріалів. По-друге, я люблю розповідати історії. За фахом я історик та екскурсовод, тому для мене написання статей — це ще один спосіб ділитися знаннями», — розповідає він.
Відзнаки Володимира Дишлевука
Своє перше редагування у Вікіпедії Дишлевук зробив ще наприкінці 2012 року. За цей час він створив і доповнив десятки статей, присвячених історії, культурі та маловідомим постатям.
За словами історика, тема для нової статті часто знаходить його сама.
«Я можу натрапити на цікаву новину, книгу чи постать і зрозуміти, що хочу дізнатися про це більше. А коли сам у чомусь розбираєшся, виникає бажання поділитися знаннями з іншими», — каже він.
У випадку з конкурсом «(Не)відомі жінки у Вікіпедії» поштовхом стала саме ідея зменшення гендерного дисбалансу в енциклопедії.
«В українській Вікіпедії зараз майже півтора мільйона статей, але серед біографій існує значний дисбаланс: більшість із них присвячені чоловікам. За статистикою лише близько 18 відсотків біографічних статей стосуються жінок. Саме тому спільнота "Вікімедіа" вже тривалий час намагається привертати увагу до тем, пов’язаних із жінками», — пояснює автор.
Серед запропонованих категорій його зацікавила саме тема полярниць.
«Я подумав, що це справді щось цікаве. Це те, на чому я не знаюся. Антарктичні дослідження, станція "Академік Вернадський" — з одного боку цікаво, а з іншого — це було для мене досить далекою темою. Мені захотілося самому в цьому розібратися», — згадує Дишлевук.
Спочатку він написав статтю про Оксану Савенко — першу жінку, яка після майже двадцятирічної перерви вирушила на зимівлю на українську антарктичну станцію. Згодом увагу автора привернула постать Анжеліки Ганчук.
«Анжеліка Ганчук стала першою жінкою, яка очолила українську антарктичну експедицію. Це був закономірний крок, адже для такої посади необхідний досвід, а жінки отримали можливість його здобувати лише останніми роками», — говорить він.
За словами історика, робота над статтею стала для нього нагодою не лише більше дізнатися про саму дослідницю, а й про повсякденне життя українських полярників.
«У більшості інтерв’ю їм ставлять однакові запитання — про життя далеко від дому, наукову роботу чи пінгвінів. Але мене зацікавили інші речі, наприклад, як на станції утилізують сміття та відходи. Це не така романтична тема, як пінгвіни, але вона багато розповідає про реальне життя експедиції», — зазначає він.
Анжеліка Ганчук родом із Вінниччини та багато років займається метеорологією. Під час експедицій вона відповідає за метеорологічні спостереження, а нині також виконує обов’язки керівниці експедиції.
Окрім статті про Анжеліку Ганчук, Володимир Дишлевук має й інші відзначені роботи. Зокрема, статус доброї статті в українській Вікіпедії отримала його праця про Людвіка Флека — єврейського лікаря, мікробіолога та дослідника тифу, який пережив львівське гетто та нацистські концтабори.
«Його біографія надзвичайно цікава, але в Україні ця постать залишалася маловідомою. Коли стаття отримує статус доброї, її розміщують на головній сторінці Вікіпедії, і вона стає доступною значно ширшому колу читачів», — пояснює історик.
Попри значні часові витрати та необхідність ретельно перевіряти джерела, Дишлевук не планує відмовлятися від своєї волонтерської діяльності.
«Писати енциклопедичні статті непросто, адже потрібно відокремлювати власні погляди від фактів і дотримуватися нейтральності. Але моя головна мотивація дуже проста: на світі багато цікавого. Я хочу про це дізнаватися, а потім розповідати про це іншим», — підсумовує він.
На сьогодні українськомовний розділ Вікіпедії налічує понад 1,4 мільйона статей. Загалом у світі існує понад 300 мовних версій енциклопедії, а найбільшим залишається англомовний розділ, який містить понад шість мільйонів статей.
10:25 JASNICKA_NAGRODA_WIKIPEDIA.mp3 Полярниця, про яку дізналися тисячі: історія статті-переможниці
Інна Ясніцька