Українська Служба

Волонтер Томаш Сікора: Разом ми — сильні, і я вважаю, що це правда

22.12.2022 18:00
Фонд Sikorki na Ukrainie (українська назва фонду звучала б як «Синички в Україні»), від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну допомагає і вимушеним воєнним переселенцям, і українським захисникам із найнеобхіднішими речами. Про роботу фонду Польському радіо для України розповів волонтер Томаш Сікора
Аудіо
  • Розмова із волонтером Томашем Сікорою
Ілюстративне фотоpxhere.com/CC0 Domena publiczna

Томаш Сікора до початку повномасштабної війни в Україні, як він сам зізнається, займався програмуванням та танцював танго. Після 24 лютого його життя кардинально змінилося. У перші дні війни він евакуював людей до кордону, згодом почав займатися гуманітарною допомогою. Разом із людьми, які долучилися до цієї діяльності, зараз керує фондом Sikorki na Ukrainie. Фонд свого часу доставляє речі першої необхідності мирним жителям, які опинились у прифронтових містах, а зараз ще й підтримує підрозділи українських захисників на ключових ділянках фронту.  

«Почалась війна, на кордоні виникли черги, а відтак проблема із подальшим розміщенням цих людей. Тоді я поїхав на кордон і почав перевозити з кордону. Після кількох розмов з біженцями я зрозумів, що цього недостатньо і допомога потрібна там, на місці. Мені доволі швидко вдалось налагодити контакт з однією організацією — це був монастир капуцинів у Вінниці. Оскільки хтось просив мене, щоб я знайшов як допомогти вивезти з околиць Вінниці людей, я зробив спонтанний збір необхідних речей — а це були підгузки, сухе молоко, продукти харчування, одяг, поїхав до Вінниці та привіз цю людину. Моя перша поїздка збіглась у часі з обстрліами летовища у Вінниці. А після повернення мені стало зрозуміло, що потрібно допомагати саме там, на місці», — говорить Томаш Сікора.  

«Це був час, коли перед тим, як доїхати до осередку для біженців, слід було в телефонах вимикати геолокалізацію, або ж взагалі потрібно було перевести телефон в режим "у літаку". Тоді було дуже багато випадкових ракет, які намагались вразити і евакуаційні потяги, і осередки для біженців, і волонтерів. Тож у такий спосіб ми намагались хоч трохи вберегти себе. І вже потім я поїхав за Дніпро. Там на Сході мені вдалось налагодити контакти з військовими підрозділами. Це був час, коли гуманітарну допомогу для військових, яка потрапляла до нас із Заходу від незнайомих нам людей, ми ретельно переглядали. Ми шукали GPS-приймачі, які туди могли підкинути проросійськи налаштовані псевдоволонтери. Це був час, коли ми допомогли багатьом людям», — додає Томаш Сікора. 

Запрошуємо послухати пону версію передачі у доданому звуковому файлі

Данута Наугольник


Побач більше на цю тему: Україна Польща допомога