У передостанні вихідні січня у Варшаві відбувся хакатон, присвячений пошуку цифрових рішень для боротьби з дезінформацією, аналізу даних для медіа та кібергігієні. Його провела міжнародна технологічна організація SocialBoost та impact tech акселератор 1991, які неодноразово проводили подібні заходи в Україні. Тепер, коли багато ІТ-спеціалістів виїхали за кордон, і в першу чергу в Польщу, організатори вперше провели зустріч тут.
Хакатону передувала міні-конференція, на якій представники медіа, уряду та бізнесів обговорювали актуальність боротьби з дезінформацією, стратегію протидії і можливість співпраці громадських та державних ініціатив. Зокрема, Юстина Орловська, уповноважена прем’єр-міністерка з питань GovTech Польщі, керівниця GovTech Centre наголосила: «У той час, коли Росія вчиняє злочини проти громадян України, характер війни змінюється. Сьогодні суспільства стикаються з загрозою неправдивої інформації, і держави повинні на цю загрозу реагувати. Це стане можливим лише за умови співпраці органів державної влади, журналістів і технологічних компаній».
Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Socialboostorg
Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, котрий також був учасником дискусії, розповідає:
«Дезінформація — це не завжди брехня. Дезінформація розділяється на багато сегментів. Перше — це може бути просто брехня. Друге — це може бути інформаційна маніпуляція з певною метою. Маніпуляція — це використання частково правди, а частково неправди і перекручення якихось певних фактів, пояснення певних фактів під певним кутом… Власне, Росія — це такий гравець, який використовує дуже активно дезінформацію, цілісність як феномен в своїх інформаційних війнах проти різних країн. У нашому випадку це проти України. Росія, хочу підкреслити, активно використовує різний спектр дезінформації в своїх інформаційних операціях. Так само, як вона почала конвенційний бліцкриг зі зброєю, вона почала інформаційний бліцкриг для того, щоб українське суспільство максимально пригнобити і максимально понизити оцей рівень внутрішньої мобілізації і, відповідно, відпірності».
Микола розповів про механіку використання росіянами дезінформації у світлі недавніх подій. У той час, як Росія активно знищує українську критичну інфраструктуру масовими ракетними ударами, відбуваються перебої з електрикою, підключаються наративи про те, що електроенергія продається за кордон. Більше того, зокрема в Одесі поширювались заклики вийти на протести і вимагати переговорів з Росією, що є нібито шляхом для повернення електрики в домівки.
Микола зазначив, що найбільша потреба є у сервісах для моніторингу в соцмережах. Хоча на заході не побачив готове рішення, але такі зустрічі вважає корисними завдяки можливості діалогу з технічними спеціалістами.
Під час хакатону протягом двох днів близько 120 учасників, серед яких були як українські, так і польські таланти, працювали над технологічними рішеннями і врешті в неділю 15 команд презентували їх журі. Українські команди також брали участь онлайн.
Денис Гурський, голова правління та співзасновник ГО SocialBoost / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Socialboostorg
Денис Гурський, голова правління та співзасновник ГО SocialBoost, поділився враженнями:
«Так виявляється, що протидія дезінформації — це тема, яка дотична до кібербезпеки, але з іншого боку, є дуже віддаленою, бо кібербезпека — це насправді такий суворий технологічний напрямок, а протидія дезінформації трохи більш легкий в технологічному плані, але, з іншого боку, більш складний в комунікаційному плані. Відповідно до нашої статистики, на хакатон прийшло десь приблизно 40% людей — це українські айтішники, 40% — польські, а решта 20% — спеціалісти з комунікацій, маркетингу і так далі. Власне, в поєднанні цих талантів і знайшлися рішення, які перемогли».
Серед трійки переможців опинились такі проєкти:
- Веб-платформа, яка відстежує міжканальну інформацію, впливає на операції та автоматично виявляє сигнали координованої неавтентичної поведінки (CIB).
- Технічні засоби для перевірки інформації, в тому числі довідкової інформації про авторів матеріалів і контенту.
- Найбільша консолідована відкрита база даних фото- та відеоматеріалів, пов’язаних зі стражданнями цивільного населення внаслідок російського вторгнення в Україну.
Переможці хакатону 1991 Hackathon: Media / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Socialboostorg
Денис також додає, що його особисто зацікавило рішення польської команди. Проєкт пропонував будувати тренди в месенджерах від часу зародження. На жаль, не було валідованого підтвердження, що проєкт може відбутися, каже Денис, однак, він впевнений, що цю ідею можна розробити.
Серед найбільш актуальних задач у галузі протидії дезінформації Денис Гурський зазначає такі:
«В першу чергу виявлення фейкових новин, а також фейкових акаунтів. Це проблеми, які виходять з того, що неможливо виділити джерело походження неправдивої інформації. Також проблеми, які пов’язані з лімітованим ресурсом, який є у людини, і тому штучний інтелект виходить на передній план. Тому що робота, яку може робити штучний інтелект з аналізу мережі, набагато переважає те, що може зробити людина».
Переможець хакатону отримав $2,500 на розвиток і тепер разом із командами, які зайняли друге та третє місце, проходять етап акселерації. Протягом п'яти тижнів працюватимуть із менторами та знову презентують вже більш досконалі рішення і, можливо, знайдуть своїх інвесторів.
Слухайте повну версію розмови у долученому звуковому файлі.
Антоніна Ріа