Українська Служба

Космічні технології для оборони: як пройшов хакатон CASSINI у Ґданську

03.04.2023 18:30
З 23 по 26 березня у Ґданську інноватори розробляли ідеї, як використовувати космічні технології для оборонної галузі. На п'ятий випуск хакатонів CASSINI, ініційований Європейською комісією, зареєструвалося понад 100 учасників. Організатор події у Польщі та учасники змагання розповіли у рубриці «У світі ІТ», як пройшов захід, у яких напрямках велись дослідження, та які виклики долали
Аудіо
  • Організатор події у Польщі та учасники хакатону Cassini розповіли, як пройшов захід, у яких напрямках велись дослідження та які виклики долали

Уже п'ятий раз проходить хакатон CASSINI, який збирає інноваторів для розробки нових концепцій, продуктів або послуг, використовуючи космічні, зокрема супутникові, технології. У зв'язку із викликами, які привнесла російсько-українська війна, цього року тема була пов'язана із обороною та безпекою. Захід проходить одночасно в різних країнах ЄС, а організаторами на місці виступають локальні фірми. Так у Ґданську нею була компанія, що займається використанням космічних технологій у різних сферах. 

Серед учасниць цього року були такі країни, як Болгарія, Франція, Італія, Латвія, Румунія, Швеція, Хорватія, Кіпр, Угорщина і, звісно ж, Польща. Українцям, котрі зараз мешкають у Польщі, також випала нагода взяти у ньому участь. Із дев’яти команд, які брали участь і офлайн, і онлайн, третина була з переважаючою кількістю українців, решта — поляків.

Робота команд під час хакатону / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Робота команд під час хакатону / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Danydan-ua

Богдан Жукевич, проєктний менеджер польської едиції хакатону, розповів про напрямки, у яких працювали учасники. Перший — це Enabling cross-terrain mobility, тобто рішення, присвячені сухопутному пересуванню, для чого інноватори могли використовувати супутникові знімки. Другий, Making the seas more secure — це морська тематика про пересування морем. А третій, Protecting our critical infrastructure — пошук рішень для захисту критичної інфраструктури.

Серед проєктів, які запам'яталися, Богдан розповів про такі:

«Багато команд — три або навіть можна вважати, що чотири, сконцентрувались на першій тематиці — використанні супутникових даних для планування просування конвоїв. Кожен з них у свій спосіб це намагався розв'язати, але ідея в них була схожа. Якраз одна з українських команд дійшла до того, щоб змінити тематику на цю ідею. Одна теж українська команда хоча не отримала найвищих балів, але вони запам'ятались креативним підходом. Узагальнюючи, більшість — це були софтверні проєкти саме з аналізу супутникових даних, але от якраз українська команда, про яку я згадав, вигадала систему, коли дрон був у якомусь умовному БТРі, броньованій машині, він там їздив автономним і вилітав, літав над поверхнею і потім повертався в цю броньовану машину, де він підзаряджався і їхав далі. Тобто це було більше як концепція. Наскільки я пам'ятаю, вони не створили саме якогось софтверного рішення, тому що це досить масштабна ідея, але вони вирішили саме це представити і запам'яталася тим, в якій формі вони це зробили… Один з учасників команди другого дня приніс коробку Лего, вони зробили броньовану машину, дрон, якісь там будиночки. І вони вирішили, що вони це наочно покажуть, креативно, як буде виглядати їхнє рішення. Вони зняли таймлабс, тобто зняли дуже-дуже багато фотографій, об'єкт фотографії легко змінював місце. Коли вони це з'єднали, в них вийшло це, по суті, як відео, де об'єкти пересувались, дрон літав, машинка їздила. Ось це вийшло дуже красиво, дуже креативно і всім сподобалось».

Журі оцінювало проєкти за трьома критеріями: наскільки рішення були релевантними (наскільки відповідали темі хакатону та використовували космічні технології), інноваційність та якість команди (досвід, чи давно знають один одного, чи «зіграно» виглядають на сцені).

У кожній країні обирали свого переможця, пізніше вони представлять свою ідею у загальноєвропейському хакатоні. З них оберуться три європейські переможці. У винагороду вони отримають 60 годин з менторами, щоб перейти на етап стартапу. Завдяки участі локальних партнерів, переможець польської едиції отримав винагороду 15 тисяч злотих. Рішення, котре придумали студенти, стосується планування маршрутів з урахуванням погодних умов та інших чинників. Ян Фідор, член команди-переможниці, не вперше бере участь у хакатонах та має за плечима перемоги. Однак, команда сформувалась вже перед самим заходом.

Ян Фідор (зліва), представник команди-переможиці / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Ян Фідор (зліва), представник команди-переможиці / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Danydan-ua

«Ми справді не очікували, що виграємо. На початку це виглядало ніби ми маленькі риби у великому ставку. Але після того, як кожен знайшов свою роль, визначився, чим буде займатись, ми знайшли неймовірну синергію. Відверто кажучи, я дуже технічна людина, а хакатон був дуже бізнес-орієнтованим. Зрозуміти потенційних клієнтів, знайти бізнес-модель — це все було трохи викликами для нас — саме той майндсет, де не має значення, наскільки у нас новітня, крута чи найбільш чудова модель. Це було схоже на побудову стартапу. На це пішло трохи сил, але зараз я це ціную, тому що це нова перспектива, яка є дуже важливою для майбутнього», — поділився враженнями Ян Фідор.

Одна з команд, в якій більшість були українці, має великий досвід у розробках технологій. Однак, вони також познайомились лише напередодні події та виявилось, що практично ні в кого немає досвіду участі у хакатонах. Інноватори за час заходу кілька разів змінювали ідею, однак отримали також високі бали.

Ольга Буджак, тімлідка команди, та Богдан Жукевич, організатор заходу у Польщі (у картатих сорочках) / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Danydan-ua Ольга Буджак, тімлідка команди, та Богдан Жукевич, організатор заходу у Польщі (у картатих сорочках) / This file is licensed under the Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Danydan-ua
Ольга Буджак, тімлідка команди, розповіла про ідеї, над якими працювали:

«Ми взяли польсько-білоруський кордон, який деколи небезпечний тим, що, по-перше, в Білорусі достатньо нестабільна ситуація, а по-друге, деколи бувають біженці і всіляке таке. Відповідно, їм потрібно якось пройти чи проїхати. Для того, щоб пройти чи проїхати на основі сателітних даних ми можемо в майбутньому знайти, які будуть потенційно найбільш ймовірні шляхи, куди вони поїдуть, тому що це можна визначити на основі деяких метеорологічних даних. До прикладу, якщо це йдеться про погоду — це йдеться про опади, про температуру повітря, дуже важливо — це те, які там ґрунти…

Але нас трішки віднадили від мілітарі-теми, тому що сказали, що ми не зможемо отримати деякі мілітарні дані, що нам буде дуже складно домовитись, дуже складно свій продукт їм запропонувати, бо в ту нішу увійти, мабуть, навіть продакшн-компаніям складно… Ми спробували зробити рішення для того, аби допомогти сервісам з допомоги — рятувальникам. Наприклад, є якісь падіння літака чи природні катастрофи. Відповідно, буває так, що є якісь люди, які потребують порятунку або навіть якийсь розбір: наприклад, знайти цей чорний ящик в літаку… Ми, в принципі, технічно, архітектурно змогли оці свої доробки перенести і спроектувати їх на ту іншу ідею. Ми продукту не написали, але ми розробили технічну архітектуру, АІ-модель зробили, яка не на 100%, звісно, акуратна, але хоч щось трошки зуміла розрізняти». 

Слухайте аудіоверсію програми у долученому звуковому файлі.

Антоніна Ріа