До кінця червня у Музеї спорту і туризму у Варшаві триває виставка «Переможці народжуються тут». Як розповіла Польському радіо для України заступниця директора музею Алєксандра Чехович-Возьняк, першочерговою ідеєю проєкту було прагнення подивитися на спорт очима сучасних митців та вирватися зі стереотипного мислення. Аби зблизити ці два світи, учасників із двох профільних навчальних закладів із Варшави та Познані запросили не в експедицію, а радше погостювати до Центрального спортивного центру в Спалі. Тож представлені на виставці роботи є своєрідним підсумком цього пленеру.
«Ми прагнули продовжити те, що багато років вже є в наших колекціях. Це твори відомих художників. Спорт, можливо, не був провідною темою їхньої творчості, але все ж у нас є роботи таких художників, як Єжи Новосельський та Войцєх Вайс. Ми хотіли продовжувати доповнювати існуючі колекції роботами сучасних художників, які тільки починають свою творчість. Нагодою стало сторіччя участі Польщі в Олімпійських іграх. А саме в 1924 році, коли ми стартували спочатку в Шамоні взимку, в січні-лютому, а потім в Парижі в липні. Майстерня для учасників проєкту "Переможці народжуються тут" була організована під відкритим небом у спортивному центрі в Спалі, щоб художники познайомилися зі спортивною інфраструктурою, могли відчути дух спорту та умови, в яких спортсмени щодня готуються до ігор. Тому я вважаю, що місце було обрано дуже вдало. І, як ми дізналися на відкритті виставки, цей пленер став початком їхніх роздумів про те, як виразити сьогоднішній дух спорту, олімпізму, прагнення людини бути ідеалом та встановлювати рекорди, розширювати свої можливості. Після багатьох місяців думок та роботи над цим проєктом, маємо щастя відкривати виставку. Тут представлено більше десятка імен митців, багато дуже різноманітних робіт, що тішить. Тому що зазвичай виставки присвячені одному періоду, або імені одного художника чи художниці. Тут ми маємо багатогранність і раді, що ми можемо поглянути на спорт, очима молодих митців і так багатопланово», — розповіла заступниця директора Музею спорту і туризму у Варшаві Алєксандра Чехович-Возьняк.
Будівля Польського олімпійського комітету
Множинність історичних та сучасних джерел натхнення, що супроводжували проєкт «Переможці народжуються тут», породила низку цікавих та часто неочевидних робіт. Представлені на виставці твори не лише природно спираються на візуальну привабливість спортивної тематики. Загалом у проєкті взяли участь 20 студентів з двох вищих мистецьких шкіл.
«Відбір учасників, молодих художників, був різноманітним. Декого ми запросили до проєкту, а паралельно проводили опен-кол і вирішували у кожному випадку, спираючись на портфоліо. На мою думку, це сильна, згуртована команда і такими є результати. Загалом проєкт тривав з жовтня минулого року і складався з кількох етапів. Спочатку ми поїхали до спортивного центру в Спалі. Там було чимало цікавого, адже у нас була зустріч з олімпійською медалісткою з ковзанярства Луїзою Злотковською. Також ми дивилися різні фільми, відвідали всі будівлі і спортивні майданчики, які знаходяться в Спалі. А окрім цього, навіть влаштували між собою спортивні змагання. Це було великим натхненням, після якого слідував другий етап. Потім студенти готували роботи і це відбувалося за наставництва викладачів, окрім мене це були Кшиштоф Ментель, Моніка Копчевська та Наталія Чарчинська. Було чимало дискусій і саме тому ці ідеї, на мою думку, розвинулися в такі результати. Найцікавіше і те, що мені подобається, що всі роботи є не стереотипні. Ви не знайдете тут шаблонних уявлень про те, як можна візуалізувати спорт. Щоправда, спорт сам по собі є дуже візуально цікавою темою. Молодь дуже відкрита, зі щирим серцем і часто дивує нас своїми ідеями. Окрім того, що кожна з цих робіт, з художньої точки зору, дуже майстерно виконана і красива, вона ще й є дотепною, адже ми знаходимо тут різні коментарі на сучасні теми, приміром, комерціалізації спорту і тому подібні», — розповіла заступниця декана факультету живопису Академії мистецтв у Варшаві Катажина Диєвська.
А ось, чим запам'ятався процес роботи над проєктом «Переможці народжуються тут» для студентів Університету мистецтв ім. Маґдалени Абаканович із Познані.
«Процес був дуже цікавим, тому що ми почали зі спортивних зборів у Центрі олімпійської підготовки в Спалі. Добре, що нам не потрібно було створювати роботи просто на місці, натомість ми мали можливість насититися його атмосферою. Впродовж п'яти днів ми ходили різними залами: для волейболу, для легкої атлетики, спостерігали за спортсменами під час тренувань, а також багато спілкувалися. Студенти, щоправда, в цей час робили перші ескізи, ми обговорювали їхні ідеї, які згодом змінювалися. Це також був дуже гарний час, аби подумати про те, що цікавить кожного студента у спорті, адже у нас не було конкретного гасла або одного аспекту спорту, запропонованого, як найважливіше у проєкті, над чим потрібно працювати. Тож ми мали творчу свободу. І група скористалася нею, бо підхід до теми спорту був дуже різноманітним. Деякі учасники навіть брали участь у тренуваннях, використовували тренажери, присідали зі штангою, грали в настільний теніс. Отже, дехто досвідчував спорт на власному тілі, фотографувався під час тренувань, а потім використовував світлини чи відео для підготовки своїх робіт. Хтось поставився до спорту як явища,дуже іронічно, можливо, в чомусь висміюючи певні небажані речі, які природно асоціюються зі спортом і з усім, що відбувається навколо нього. Загалом, можна сказати, що ми маємо таку палітру поглядів і бачень, які пропонує виставка, і глядач, який проходить через неї, може подивитися на спорт з різних точок зору, очима багатьох авторів цих робіт», — розповів викладач факультету живопису та рисунку цього вишу Кшиштоф Ментель.
Експозиція виставки «Переможці народжуються тут» у Музеї спорту і туризму у Варшаві
Деякі роботи проєкту «Переможці народжуються тут» ставлять цілком серйозні питання. Зокрема, про межі людської витривалості, ідентичність, жертовність і славу, і принципи чесної гри.
«Робота Йоанни Бохенської «Ostatni bieg — Hoplitodromus» має відсилати нас до стародавньої Греції за назвою, однак зображення утримує у ХХІ столітті. На картині зображені бігуни, які біжать по червоній доріжці манежу. Твір також має другу частину, тому що у вітрині, яка стоїть поруч, ми бачимо цих бігунів ніби у зменшеному вигляді, і вони можуть нагадувати нагороду, поміщену за скло. Важливо те, що бігуни одягнені у фрагменти військової форми, це куленепробивні шоломи та жилети, і насправді ця робота є досить символічною. Вона не стосується конкретного військового конфлікту, а більше відсилає до грецької традиції, коли кульмінацією Олімпійських ігор був так званий останній забіг, гоплітодромос. Це була остання дисципліна, де спортсмени бігли в обладунках, і це означало кінець перемир'я, тому що фактично на час ігор всі збройні конфлікти призупинялися. І тут мисткиня задається питанням про те, наскільки ця ідея і концепція дієва, і чи зможе спорт і дух чесної гри в цілому сьогодні, перед обличчям воєн і збройних конфліктів, також примирити людей і зупинити збройні конфлікти», — розповіла Катажина Диєвська з Академії мистецтв у Варшаві.
Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу
Христина Срібняк