Організатори зазначили, що Форум — «це ініціатива, яка сприяє діалогу, співпраці та інтеграції серед української молоді», та пообіцяли, що буде змога познайомитися з людьми з України, котрі ведуть власний бізнес, поговорити про можливості професійного та особистого розвитку, отримати практичні поради для активного й комфортного життя в Польщі».
Розпочався захід ушануванням пам’яті загиблих під час російської війни проти України українських студентів і викладачів. Перший ряд у залі символічно залишився з незайнятими місцями. Під час заходу було оголошено збірку для полку «Азов» на засоби РЕБ, і завзяті ведучі не стомлювалися нагадувати про QR-код на презентаційному екрані, за яким можна було пожертвувати кошти й за донат у 100 грн узяти участь у розіграші з призами.
Нетворкінґ — це і про творення мереж, і про самих творців. Тож я поскрінила новопосталу мережу.
Під час першої дискусійної панелі Форуму — «Вихід українських компаній на міжнародний ринок» — представниця Польсько-української господарської палати, директорка Українського бізнес-центру Катерина Литвинова розповіла про польсько-українську співпрацю, а українські бізнесмени й бізнесвумен поділилися досвідом діяльності на польському ринку. Учасники блоку дискутували та відповідали на запитання допитливих учасників Форуму.
Віцепрезидент Польсько-української господарської палати Анджей Дрозд зауважив, що такі українські ініціативи, особливо молодіжні, — дуже важливі й Палата охоче підтримує такі заходи та бере в них участь.
Наталя, власниця Cafe Malavi у Прушкові, учасниця двох дискусійних блоків, каже, що дуже хвилювалася, бо це був перший її виступ як бізнесвумен, котра розповідає про свій досвід, хоча її кафе успішно працює вже багато років. Водночас їй було цікаво довідатися про досвід компаній, які прийшли на польський ринок із початком повномасштабного вторгнення, і обмінятися контактами з іншими учасниками.
Орест Гродський, відповідальний за розвиток мережі «Львівські круасани» у Польщі, сподівається, що досвід фірми, у якій він працює, допоможе майбутнім українським бізнесменам, які сьогодні слухали його в залі.
Ще один блок Форуму — «Практика для студентів» — містив дуже детальні рекомендації від успішних українських бізнесменів про можливості проходження практики та стажування в українських фірмах у Польщі, а студенти ставили багато запитань про можливості працевлаштування й умови та вимоги до нових працівників.
Графічний дизайнер компанії ITSTEP Academy Нік Сліпченко сказав, що представники фірми прийшли сюди, щоб розповісти про можливості практики в їхній фірми, а маркетолог цієї компанії Юлія також підкреслила важливість комунікативної складової Форуму як можливості поспілкуватися не лише зі студентами, але й бізнесменам між собою.
На перерві між дискусійними панелями я запитала в учасниць із глядацької зали, як вони дізналися про Форум і чи задоволені своєю участю в ньому. Студентки Юлія та Вікторія з англійської філології Економічно-гуманістичної академії розповіли, що дізналися про Форум із соцмереж і прийшли сюди, щоб познайомитися з іншими українськими студентами та довідатися чогось нового для себе. Учасниці були задоволені новими знайомствами й корисною інформацією, яку отримали завдяки Форуму, і мають намір нею скористатися.
Виступ Тетяни Алексєєвої, власниці «Raccoon School», був дуже емоційним і риторично досконалим, тож не диво, що після блоку до неї вишикувалася черга охочих дізнатися деталі й отримати контакти.
Аґнєшка Зоболєвіч-Вісьнєвська з Фонду проти рабства й торгівлі людьми La Strada каже, що довідалася про Форум із мейла, висланого до неї українським студентом Collegium Civitas, який проходив у Фундації La Strada стажування. Вона прийшла, щоб нагадати, що організація і надалі потребує волонтерів і стажистів. У La strada також є українські співробітники.
Форум модерували Дарія Войналович і Максим Пшеничнюк — саме той студент, який стажувався у La strada.
Енергійний ведучий заходу Максим дуже обґрунтовано оцінив, що його очікування від цієї зустрічі як одного з організаторів цілком виправдалися. Запрошені представники бізнесу охоче ділилися досвідом зі студентами, а захід і, зокрема, збір під час Форуму, уже показав, що «ми можемо робити для України, навіть якщо ми не перебуваємо в Україні».
Головним спікером Форуму української молоді був ректор Collegium Civitas, професор Станіслав Моцек, якому я подякувала за підтримку українських студентів і запитала, як виникла ідея Форуму.
«У нашому університеті вже багато років існує велика студентська спільнота з України, яка постала не після початку російської агресії, а багато років раніше. І відтоді ми виробили таку модель співпраці, насамперед зі студентами. Очільницею студентського самоврядування всього університету є студентка з України, Аліна Паламарчук, яка також є представницею Студентського парламенту та Форуму приватних університетів. Форум української молоді чи Український молодіжний форум є частиною певної ідеї та реальності нашого університету, тобто створення різноманітних заходів і активності, навіть такої повсякденної, тому це не просто один святковий захід, а цілий цикл ініціатив, який зазвичай відбувається кожного академічного року», — розповів професор Станіслав Моцек.
Ректор Collegium Civitas підкреслив, що Форум — це насамперед студентська ініціатива:
«Цікаво, що це насамперед студентська ініціатива, тому університет та його керівництво завжди, наскільки лише можуть, настільки підтримують подібні ініціативи, але також важливо, щоб студенти самі навчилися організовувати такі заходи. Цілоденний захід у неділю — тому тут, безумовно, треба виконати багато роботи, тому що це також така перепустка, окрім навчання, до такої зрілості. До того, щоб мати, окрім гарної освіти, ще й інші уміння».
Ректор університету вважає, що Форум допоможе студентам у працевлаштуванні і нагадав, що в навчальному закладі є бюро кар’єрного консультування, яке має на меті готувати студентів не лише з огляду на освіту, але також давати інші уміння, наприклад, навички м’якого спілкування, щоби потім вони могли успішніше впоратися на ринку праці. Поза тим, більшість студентів уже працюють у різних місцях під час навчання, це вже не виняток, як було раніше.
«І я ще раз повторю, що йдеться не лише про хорошу освіту, стосунки з викладачами, які теж інколи підтримують їх своїми контактами, а й про цілий недидактичний пакет, таке піклування про студентів, але й вивільнення в них певної енергії організувати таку ініціативу, як Український молодіжний форум», — наголосив на, поза сумнівом, дуже практичному дидактичному підході професор Станіслав Моцек.
Діалог «Як бути активним у Варшаві» мав кілька цікавих локацій для охочих застосувати свої соціальні навички, знайти нових друзів і бути корисним. Завдяки психологині й волонтерці, яка працює з українськими підлітками, самостійно й у межах Фонду Арбхеймо, Анастасії Вінічук, цей діалог викликав у глядачів шквал позитивних емоцій.
Говорили також іронічно чи смішно про такі зовсім не смішні речі, як ностальгія чи самотність. Анастасія запрошує приходити не лише до груп підлітків, із якими вона працює, але також до осередків, які виготовляють сітки на фронт. І закликає не забувати про відповідальність перед полеглими нашими співвітчизниками.
Нетворкінґ по-українськи — це про безпосередні контакти живих тут і зараз, невіддільні від мережі болючої, вдячної та відповідальної пам'яті.
Звукову версію передачі запрошую послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк
