Українська Служба

Голова La Strada про сучасне рабство: у Польщі ми маємо справу переважно не з сексуальним використанням, а з примусовою роботою

12.06.2024 14:44
У Польщі працює понад 755 тисяч громадян України. Найбільше в Мазовєцькому, Великопольському та Нижньосілезькому воєводствах, згідно з даними Фонду соціального страхування (ZUS) Польщі. Окрім працевлаштованих українців є ще велика група воєнних біженців — переважно жінки з дітьми
Аудіо
  • Інтерв'ю з очільницею фонду Ла Страда
   La Strada  -
Голова польського фонду La Strada Ірена Давід-ОльчикСкріншот youtube.com/ TEDx Talks

У Польщі часто сприймають українських мігрантів як значний стимул для польської економіки. Попри те що переважна більшість мігрантів з України працевлаштовані в Польщі офіційно, все ще є відчутні проблеми з дотриманням прав заробітчан. Деякі з них стають жертвами так званого сучасного рабства.

Співрозмовниця Польського радіо для України — це голова польського фонду La Strada Ірена Давід-Ольчик. Протидією торгівлі людьми вона займається понад 20 років. Вона відзначає, що за останні роки Польща дуже сильно змінилася:

Згідно з останніми даними Головного статистичного управління (GUS) Польщі, у країні є громадяни 154 країн світу, які легально працюють у нас. Це зовсім інша ситуація. Ці люди прибули до Польщі з чотирьох континентів. Вони мусять адаптуватися до життя тут, попри те, що ситуація несприятлива. Частина з них стала жертвою використання настільки серйозного, що ми називаємо це торгівлею людьми.

Ірена Давід-Ольчик представила визначення поняття «торгівля людьми»:

Поняття «торгівля людьми» походить з Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності. Воно доволі широке. В ньому іде мова про вербування людей за допомогою різних методів: обман, шахрайство і так далі, з метою використання, що важливо, навіть за їхньою згодою. Тобто особа, яку використовують, може на це погодитися, але це все одно торгівля людьми. Йдеться про використання в різних сферах економіки. Багато уваги приділяється сексуальному використанню, але на цей момент у Польщі ми маємо найбільшу кількість жертв примусової праці. Дуже часто у цих осіб або нема договорів, або ці договори були підписані на дуже невигідних умовах. Цих людей залякують. Вони не можуть звільнитися, тому що їм нема куди йти, або вони бояться, що у такому випадку вже не отримають жодних грошей. Іноді люди працюють майже рік, отримуючи лише невеликі суми грошей, аби їм вистачало на харчі.

Ірена Давід-Ольчик розповіла, хто зараз найчастіше стає жертвами торгівлі людьми:

Коли я починала цим займатися в 1990-х роках, то жертвами торгівлі людьми були переважно молоді польки, які їхали за кордон, до західної Європи. Зараз це найчастіше робітники у віці 20-40 років з різних країн. Часто вони мають середню освіту. Однак мені здається, що зараз дуже важко говорити про якийсь певний профіль жертви. Це і китайці, і філіппінці, і гватемалці. Жертвами торгівлі людьми можуть стати й поляки, які опинилися у важкій ситуації. Це особи, котрі опинилися в кризовій ситуації, на їх праці можна заробити. З якихось причин вони дозволяють це зробити. Ці причини можуть бути різноманітними.

Протягом останніх років у Польщі збільшилася кількість українців та білорусів. За останні десять років, згідно зі статистичними даними, кількість іноземців у Польщі збільшилася в десять разів. З цієї точки зору, Польща змінюється. Чи ці іноземці в більшій небезпеці, коли ми говоримо про торгівлю людьми?

Українки меншою мірою, тому що їм допомагали. Були структури, на які вони могли покластися. Невідомо, що буде далі, адже ця допомога зменшується. Також нас турбує те, що серед цих осіб є ті, хто самостійно не справиться, не знайде роботу. Вони будуть у відчаї, приймуть будь-яку пропозицію, а деякі з них можуть бути небезпечними. 

Однак до Польщі прибувають заробітчани не тільки з сусідніх країн, таких як Україна чи Білорусь, а й з таких віддалених напрямків, як, до прикладу, країни Латинської Америки. Як зазначає правозахисниця, надзвичайно багато гватемальців приїздить до Польщі на заробітки. У зв’язку з цим тут було відкрито посольство цієї країни.

Спочатку вони допомагали своїм співвітчизникам з посольства в Берліні, але зараз вже було відкрито посольство в Варшаві. Є різні причини, чому якісь групи опиняються у зоні ризику. Ми, наприклад, побоюємося того, в якій ситуації опиняться українські чоловіки призовного віку, коли вони не зможуть легально залишатися в країнах Західної Європи. В таких випадках вони також можуть опинитися в небезпечній ситуації, їх можуть використовувати.

La Strada має центр, який відстежує та намагається запобігати торгівлі людьми:

Ми стараємося розповсюджувати якомога більше інформації. Наприклад, для українців ми створили два настінні календарі. Ми хотіли звернути увагу людей на те, що вони мають право просити про допомогу, адже ми зафіксували декілька небезпечних ситуацій, в яких опинялися особи з України. Я думаю, що ситуація не покращуватиметься. Однак оскільки у Польщі легко порозумітися українською, то їх ситуація все ж краща, але економічно вона може погіршитися.

На польсько-білоруському кордоні триває міграційна криза, яка безпосередньо пов’язана з торгівлею людьми. Коментує Ірена Давід-Ольчик:

Я б так не узагальнювала, хоча в публічному просторі говорять, що це торгівля людьми. Звичайно, людей на кордоні використовують. Там є жертви торгівлі людьми. Ми мали справу з особами, яких змушували працювати в секс-бізнесі в Росії. Ми мали осіб, яких, очевидно, везли до західної Європи, аби на них заробити. Як відомо, підготовка до торгівлі людьми також карається законом. Є також молоді жінки, яких виганяють з їхніх країн. Тобто хтось організував їм подорож, але вони не знають куди. Однак оскільки це дуже закриті особи, то ми можемо тільки здогадуватися, в якій вони ситуації, і намагатися їм допомогти, згідно з нашими уявленнями, тому що нема відкритого спілкування, навіть якщо відсутній мовний бар’єр.

Дивлячись на цю проблему з перспективи часу, а саме майже 30 років, адже стільки років свого життя керівниця La Strada присвятила цій роботі, Ірена Давід-Ольчик зазначає, що жертви торгівлі людьми зараз можуть легалізуватися в Польщі:

Зараз вони мають право отримати соціальну допомогу. Кожна особа, яка звернеться до нас, і яку ми зараховуємо до жертв торгівлі людьми, попри те, що думають з цього приводу правоохоронні органи, отримає допомогу. Ми зробимо це попри будь-які складнощі. Я думаю, що свідомість зростає. На останній онлайн-тренінг, який я проводила для Національної школи судочинства та прокуратури, зареєструвалося 260 осіб. Тобто люди хочуть знати більше про це, зрозуміти цю проблему. А якщо зростає свідомість, то, на мою думку, все не так погано.

Ірена Давід-Ольчик оцінила дії уряду у цій сфері:

Два кроки вперед і один крок назад. Як у випадку кожної держави. Зараз ми сподіваємося, що розпочнеться робота над законопроєктом. Це був би дуже великий крок уперед. Торгівля людьми є динамічним процесом. Якщо щось змінюється, то треба змінювати 12 законів. Це практично неможливо. Прийняття цього законопроєкту показало б, що ця проблема важлива для всіх.

У прокурора є Кримінальний кодекс, але коли він чи вона мусить видати свідоцтво, про те, що ця особа є жертвою торгівлі людьми, то прокурор не буде використовувати алгоритм, що був розроблений для поліціянтів. Він чи вона не зробить це правильно, тому що в законодавчих актах, з якими він чи вона працює, цього нема. Професіонали слідкують за правом, що пов’язане з їх професійною діяльністю, а торгівля людьми є багатодисциплінарною. Якби був прийнятий цей законопроєкт, то і прокурор, і соціальний працівник, і поліціянт, і вчитель мали б це все в одному законі. Вони б мали загальну картину. Їхня діяльність регулювалася б одним єдиним законодавчим актом. Зараз ми намагаємося знайти політиків, котрі б підтримали нашу ідею.

Ми маємо національний довідковий механізм. Це конкретна річ. Ми маємо координаторів поліції й прикордонної служби, яка цим займається. Я думаю, що ми не можемо порівнювати нинішню ситуацію з 1990-ми роками. Прогрес є. Звичайно, до цього прогресу нас змушують міжнародні зобов’язання. Однак байдуже, чому це відбувається, головне, що прогрес є.

Дар'я Юр'єва

Міграційний пакт і нові правила

20.04.2024 12:13
10 квітня 2024 року Європейський парламент проголосував за новий міграційний пакт. Було ухвалено десять законодавчих актів, які, як сказано на сайті Європарламенту, реформують європейську міграційну політику та право на захист відповідно до грудневих домовленостей між державами-членами Європейського Союзу. Положення мають запроваджуватися протягом двох років

PR1: Депутатка Європарламенту від Польщі коментує міграційний пакт ЄС

02.05.2024 11:00
Міграційний пакт покликаний запровадити єдині правила контролю на зовнішніх кордонах Європейського Союзу. Про це на Першому каналі Польського радіо розповіла євродепутатка 2050 від Польщі Ружа Тун

Сікорський анонсував інформаційну кампанію, спрямовану на запобігання нелегальному перетину кордону мігрантами

03.06.2024 19:01
Акція покликана відбити бажання потенційних мігрантів нелегально перетнути кордон