Цьогоріч більш як половину світу трусить від виборів, але торік у листопаді у Польщі також відбулися вибори, як і що два роки, — вибори до Парламенту студентів Республіки Польща. Цей орган студентського самоврядування діє майже 30 років і налічує близько 1 млн 300 тис. представників з усієї Польщі. Польське Міносвіти не лише дофінансовує численні проєкти Парламенту, але також серйозно радиться зі студентами, коли йдеться про законодавство вищої освіти.
Для нас важливо, що на сайті Парламенту серед звичайних рубрик — «Про нас», «Наші проєкти», «Контакт» — є також рубрика «Студенти для України». А від листопада минулого року в Парламенті студентів Польщі є й українська студентка магістратури з Collegium Civitas Аліна Паламарчук — уповноважена у справах співробітництва з Україною.
Як я потрапила до складу парламенту студентів, як радниця, як уповноважена зі справ співробітництва з Україною. У листопаді минулого року були вибори, тому що кожні два роки відбуваються повністю вибори в парламенті, вибирається новий/нова голова, різні такі інші органи. Як були вибори, мені теж запропонували, щоб тут я була як людина, котра теж є українською студенткою, теж орієнтується в потребах українських студентів, зокрема, що тоді вибухнула теж війна, тому це було дуже-дуже потрібно, тому що студентів і студенток з України було дуже багато. Тож, власне, і тут голова, який балотувався, він запросив мене до своєї команди і все так склалося, що команда виграла, і я теж мала можливість доєднатися. Але взагалі моя історія з парламентом студентів ще трохи давніша, тому що я як була головою самоврядування поїхала на такий перший з'їзд усіх самоврядувань у Польщі і взагалі познайомилася з іншими самоврядуваннями, з іншими представниками, і це був такий класний для мене початок, де я увійшла в цю структуру студентського самоврядування, де всі мають запал, де всі хочуть максимально використати свої можливості студентські, робити щось для студентів, захищати їх права локально в себе в університетах і теж працювати разом, спільно на такому загальнопольському рівні.
Оскільки Аліна поєднує навчання на третьому курсі магістратури не лише з Парламентом, але і діяльністю в Форумі державних навчальних закладів і ще з низкою масштабних обов’язків, то перше моє запитання було: таке величезне навантаження, що це дає?
Дає класні знайомства і теж розвиток такий в різних напрямках. А що забирає? Дуже багато часу, але мені це приносить величезну радість, тому що я можу бути серед людей, я можу проявляти себе, я можу розвиватися, і для мене це найважливіше. Я вважаю, що поки ми студенти, поки я студентка, треба на всі сто використати студентські наші роки, щоб могти з таким певним багажем досвіду, знань закінчити університет і далі сміливо крокувати в професії.
Які навички це дає, крім знайомств?
Насамперед це такі різні стресові ситуації, з яких ти маєш могти вийти і розв'язати кожну ситуацію. Це теж публічні виступи, менеджмент, коли ти можеш керувати проєктом, можеш спілкуватися з людьми, формувати свої організаторські якості, бо ми робили також спільну конференцію, з'їзд усіх представників приватних університетів Польщі, і теж коли береш участь у різних майстер-класах, то ти удосконалюєш себе з кожного боку, починаючи від таких м'яких навичок, твердих навичок. Тут немає обмежень.
Зрозуміло, що головним завданням Студентського парламенту є захист прав студентів, певною мірою контроль за обов’язками. Аліна розповіла, що це також делегування студентів до Головної ради науки й вищої освіти, яка займається якістю освіти, до Польського національного агентства з питань академічного обміну, яка забезпечує академічну мобільність, а також до Польської акредитаційної комісії, яка займається не лише якістю освіти, але також перевіркою навчальних закладів. Я запитала, які були конкретні випадки, у яких про результат вирішував студентський парламент, втручався, скажімо, у якісь конкретні історії
Таких конкретних прикладів є дуже багато, але я, може, назву таких два, які мають досить важливе значення для всіх студентів і студенток. Насамперед тут, у польських навчальних закладах, є соціальна стипендія для осіб, які мають низькі доходи. І є певний рівень мінімального встановленого доходу. Парламент студентів боровся теж у Сеймі про те, щоб цей рівень мінімального доходу підвищили, і щоб більшість студентів могли мати можливість отримувати стипендії. Тому це було досить значущо для нас, так. Звичайно, цей рівень підвищення не був ще такий, як би хотілося, тому вони крок за кроком, парламент студентів і представники на чолі з нашим головою Кевіном Левіцьким, вони постійно теж на зв'язку, якщо якась є можливість, то вони стараються теж тут цю тему підіймати.
Іще одним дуже важливим прикладом є те, що коли впроваджують різні зміни в закон про вищу освіту Польщі, то парламент студентів безпосередньо оцінює всі ці зміни і теж пропонує певні пункти, які важливі для студентів.
Це все теж обговорюється безпосередньо з представниками студентських самоврядувань на рівні університетів, на рівні комісій, підрозділів і так далі. Таких комісій є в парламенті 10, тому це все поступово обговорюється, це все виходить від студентів. Тому представники парламенту студентів намагаються завжди інтенсивно працювати і робити все для того, щоб на цьому навіть такому найвищому рівні законодавчому теж відстоювати права студентів.
Як ставляться до вас інші студенти, які не є представниками парламенту, тому що тут можливі два підходи, так? Дехто може дивитись на це, о Боже, ну навіщо їй це все потрібно, краще своїм життям приватним жити, а інші навпаки: ну ти подивися — вона скрізь, ну от чому не я, я би краще міг чи могла там це робити?
Я ніколи стараюся не говорити, хто я і що я, бо в жодному випадку для мене це не є ніяким привілеєм. Це мій підхід. А з другого боку, думаю, що для інших студентів, і з України, і з закордону, і польських студентів, — це приклад, що якщо хочеш, якщо ти маєш бажання працювати, якщо ти маєш бажання працювати для студентів — усі двері відчинені.
І тут все залежить від того, хто як дивиться. Для мене це просто те, що приносить велике задоволення. Я дуже люблю бути активною, люблю бути серед людей, дуже люблю бути для людей, тому для мене це така ідеальна роль, яку я могла для себе знайти.
А інші люди можуть надихатися, а можуть теж зрозуміти, що я люблю такий баланс життя, де навчання, робота, дім — і все. Тому це залежить теж від людини, хто який собі обирає напрямок у житті.
Чи ви відчували колись, що до вас ставляться якось особливо як до представниці саме українців?
Я думаю, що ніколи такого не мала відчуття. Завжди я теж стараюся бути відкритою, щоб кожен... Ну, не відчувала такого бар’єра, бо я думаю, що до нічого доброго це не приводить. Незалежно від того, чи я допомагаю в парламенті, чи я теж тут займаюсь самоврядуванням, — ніколи не забуваю про те, що я звичайна студентка, яка для того є, щоби допомагати студентам.
Тому для мене це пріоритет, і завжди я собі це повторюю під час різних студентських злетів і падінь. Це таке мотто, із яким я завжди сміливо крокую через студентську пригоду.
Чи викладачі враховують те, що ось ви займаєтесь такою діяльністю й тому якось більш прискіпливо ставляться, чи навпаки, можливо, трохи менше вимагають, враховують, що у вас багато додаткових обов'язків?
Я взагалі людина, яка дуже любить вчитися, закінчила школу з медаллю, тому для мене це все було дуже близьке. Ключове є теж не забувати, як ти активна, що ти теж маєш навчатися, це має йти паралельно: активність і навчання. Тож я взагалі стараюся, щоб мені ніхто не давав ніяких поблажок, бо просто хочу все сама зробити. Але наші викладачі лояльні, вони розуміють, що ти робиш щось більше, і якщо є така потреба — завжди готові якось піти тобі на зустріч.
У студентському житті, яке вже ви маєте за плечима, а маєте вже трошки, чи були якісь явища, які вам найбільше запам'яталися, захопили вас? Які були найбільш емоційні явища?
Я думаю, що варто в цьому моменті згадати про ювеналія. Це таке справжнє свято студентів, великі концерти, коли виступають на сцені зірки...
Кожне самоврядування або робить саме, або об’єднується в різні групи. Є такі, як ми робили минулого року, я думаю, що це такий найяскравіший спогад, який буду завжди пам'ятати, тому що теж мала приємність доєднатися до організації такого заходу. І я думаю, що всі студенти, які приїжджають в Польщі, про ювеналія чують як один із таких перших заходів, на який варто справді піти, щоби відчути такий студентський вайб.
І, звичайно, Ваші побажання для майбутніх, а може, й теперішніх студентів
Насамперед скажу, що є дуже великі можливості, і якщо ви маєте бажання розвиватися, якщо ви хочете теж ці всі навички, які ви здобули, у майбутньому прикласти до відбудови України, то є всі можливості для того, що ви були активні, що ви були активні у своїх локальних самоврядуваннях, щоб ви свої сили реалізовували теж у студентському парламенті й інших локальних студентських об'єднаннях. Тому двері відкриті — і завжди, якщо ви маєте бажання бути активним, думаю, це без проблем можна буде в добре річище направити.
Звукову версію розмови запрошуємо послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк