Україна має всіляко підтримувати фіно-угорські народи Російської Федерації в їхньому прагненні відродити свою історію, культуру і мови, вважають українські вчені та громадські діячі. Національно-визвольний рух фіно-угорських народів Росії є запорукою розпаду нинішнього імперського режиму. А його успіх безпосередньо залежить від підсумку розв'язаної Москвою війни проти України, — йдеться у висновках українських дослідників стану поневолених народів у Росії, що стали учасниками дискусії «Фіно-угорський опір Росії: боротьба без союзників?» у Києві. У світі існує 17 фіно-угорських народів, з яких лише три мають власну державність і європейський шлях розвитку. З історичних причин лише Естонії, Фінляндії та Угорщині вдалося зберегти свою державність і вільно розвивати національну самобутність, мову та культуру. А решта 14 фіно-угорських народів лишилися поневоленими Росією й досі переживають жорстокий тиск імперського режиму Москви.
«Україна під час повномасштабної війни готова допомогти фіно-угорським народам та поставити крапку в московському колоніалізмі, провівши грамотну позитивну деконструкцію самого поняття "російський народ", який сьогодні ґрунтується на фальшивих історичних засадах та агресивних баченнях того, яким він має бути. Ця політика московського центру призводить до війн. А російський народ, так звані "росіяни", також має у своєму етнічному складі фіно-угорський субстрат, який має бути усвідомлений, протестований та запропонований самим пост-росіянам як нормальна європейська ідентичність, яка може бути інтегрована в загальний європейський контекст», — нагадав український експерт з національних проблем Ростислав Мартинюк.
Представником одного з фіно-угорських народів Росії в Україні є головний старійшина народу ерзя Сирєсь Боляєнь. Він давно живе в Україні, служив в українській армії й бере активну участь у відновленні історії та культури свого народу. Боляєнь повідомив, що у складі Російської імперії ерзянці зберігали свою мову, мали власну пресу та традиційний спосіб організації суспільства на чолі зі старійшинами. Хоча це не дозволило їм подолати колоніальну залежність від Москви, лідерам народу ерзя вдалося зберегти народну ідентичність завдяки перенесенню своєї діяльності в Україну.
«Наша доля за часів Радянського Союзу, мабуть, нічим не відрізняється від інших народів. Але останнім часом процес асиміляції наших народів загострився. Це пов'язано, по-перше, з тим, що після розпаду Радянського Союзу небезпекою для існування нинішньої Росії є саме існування фіно-угорських народів. Московія може існувати без Кавказу, без Бурятії чи без Якутії, але не може існувати без Комі, без Марій-Ел, без Башкортостану. Ми, фіно-угри, існували в цілковитій ізоляції. Тобто з усіх боків навколо нас був московський паркан. Незважаючи на це, після майже 80-річної ізоляції ми вижили, ми зберегли свою культуру та свою мову і ми хочемо мати свою державу. Ерзянському руху пощастило, що 2019 року ерзянські старійшини вирішили перенести частину ерзянського національного руху за кордон, а саме в Україну. Тут можна вільно говорити та щось робити. Чим відрізняються від нас інші фіно-угорські народи та рухи? Тим, що їм так не пощастило, вони не мали такої ради старійшин. Але це не означає, що вони мають менший потенціал», — зауважив Сирєсь Боляєнь.
Зараз фіно-угорська діаспора в Україні розвиває активність і зв'язки з одноплемінниками, які лишаються в Росії. Вони знаходять підтримку в Україні з боку українських патріотичних організацій, як-от «Українські студії стратегічних досліджень».
«Ми, як українці, розуміємо, і всі поневолені Росією народи розуміють, що від результату російсько-української війни залежить майбутнє поневолених Росією народів, включно з їхнім фізичним виживанням. Ми зараз бачимо, як Росія фізично знищує поневолені нею народи. Серед них вже є такі, де загинув кожен десятий чоловік, призваний до лав російської окупаційної армії. На мою думку, українська держава має відкрито заявляти про підтримку права на збереження ідентичності та самовизначення всіх поневолених Росією народів й визнання їхньої державності в разі її проголошення. Україна має заявити, що ми боротимемося за право самовизначення кожного поневоленого народу Росії та за права кожної людини. Українському парламенту слід створити перелік поневолених народів РФ, адже ніхто ще не знає навіть назви всіх цих поневолених Росією народів», — наголосив директор «Українських студій стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк.
Наразі зусилля щодо самоорганізації фіно-угорських народів у всьому світі підтримуються тільки Фінляндією та Естонією. Проте через обструкцію російської влади й ці зусилля тепер зіткнулися з критичними труднощами.
«Цих народів на форумах ставало дедалі менше, бо влада в Російській Федерації — обласна, республіканська й федеральна, почала контролювати формування делегацій від усіх фіно-угорських народів Росії. В результаті ці делегації на останніх наших форумах складалися з представників влади, бюджетників та людей, які були на 100% лояльні до російської влади. Вони насправді не мали жодного мандату від цих народів. Ці конгреси згодом ставали фарсом чи якоюсь клоунадою. Останній конгрес відбувся 2021 року в естонському місті Тарту. Російська влада й асоціація фіно-угорських народів РФ бойкотували цей конгрес й заборонили всім представникам з Росії брати в ньому участь. Тож у результаті фіно-угорські народи РФ там не були представлені», — повідомив керівник «Уралік Центру» Олівер Лооде.
Порушувати питання про деколонізацію поневолених народів на Заході досі було непопулярно через страх розпаду Росії та непередбачену долю російської ядерної зброї, — зазначили учасники дискусії. Проте останнім часом в Європі щораз частіше звучать голоси та ухвалюються резолюції на підтримку прав малих народів Росії.
«Ми вже маємо потужні академічні тексти, експертні звіти з цієї проблематики. Проте нам досить важко просувати цю тематику на міжнародній арені через імітацію російською пропагандою хибної єдності народів Росії, що абсолютно відрізняється від реальності. Тотальне порушення прав людини і націй в РФ все ж почало фіксуватися. У лютому в Європарламенті була ухвалена резолюція, що чітко констатує необхідність деімперіалізації, деколонізації та рефедералізації Росії як необхідної умови виправлення становища. У квітні Рада Європи також ухвалила резолюцію про необхідність деколонізації в РФ. А вже наприкінці червня ще одну резолюцію – про протидію стиранню культурної та національної ідентичності. І буквально за кілька днів після цього Парламентська Асамблея ОБСЄ прийняла схожу резолюцію, де стверджується, що деколонізація в Росії є частиною сталого світу», — повідомила аналітик Центру досліджень безпеки середовища «Прометей» Ольга Волянюк.
Україна посідає важливе місце в просуванні інтересів фіно-угорських народів Росії, зазначили учасники дискусії. Вони дійшли висновку, що Україна має стати партнером тих країн та національних й міжнародних організацій, що працюють над питаннями фіно-угорського напряму.
Олександр Савицький