Наприкінці наступного тижня на Поділля – як до Вінниці, так і до низки сусідніх сіл – із концертами завітає Чоловічий хор «Cantores Minores» Варшавського архікафедрального собору св. Яна. Нагодою для цієї поїздки стане також презентація книжки із місцевими народними піснями, що збереглися в родині Ґрохольських, пов’язаній з цими землями аж до початку ХХ століття.
А детальніше про турне хору та інші зумовлені ним події я попросив розповісти керівника та члена цього колективу пана Генрика Ґрохольського:
- Шановний пане редакторе, шановне панство, передусім дуже дякую за зацікавлення нашою діяльністю, нашою поїздкою. Мені дуже приємно, що за вашим посередництвом ми можемо звернутися до слухачів в Україні. Я є очільником Чоловічого хору «Cantores Minores» Варшавського архікафедрального собору св. Яна, хору, яким диригує пан Францішек Кубіцький. Наш хор співає вже приблизно 30 років. За цей час нам було приємно неодноразово виїздити за кордон, у тому числі до України. Ми виступали у Львові. Наш хор неодноразово нагороджували на різних фестивалях і конкурсах.
Наступного тижня хор ’Cantores Minores’ знову вирушає до України – на Поділля, - розповідає Генрик Ґрохольський:
- Цього разу, 18-20 жовтня, за співпраці і завдяки допомозі Генерального консульства у Вінниці ми їдемо до України. На Поділля, аби там виступити у декількох місцях та за різних нагод. А саме, у п’ятницю 18 жовтня у Вінниці відбудеться презентація книжки із піснями, що їх родина Ґрохольських зі Стрижавки і П’ятничан неподалік Вінниці на Поділлі співала. Це видання містить тексти декількох десятків українських пісень, записаних народженою в Стрижавці Зоф’єю Красіцьку з Ґрохольських. Ці пісні виконували її близькі, а передусім мешканці цих теренів. Ці пісні були записані родиною Ґрохольських перед тим, як вони мусили виїхати з Поділля під час Більшовицької революції.
Афіша хору "Cantores Minores"
Зустріч відбудеться 18 жовтня о 18 годині в HUB Місто змістів у Вінниці:
- Під час презентації цієї книжки виступлять також люди, пов’язані з Центром історії Вінниці, зокрема пан Олександр Федоришин, директор Вінницького архіву пан професор Юрій Легун, а також пані Антоніна Сторожук, що написала для цієї книжки наукову передмову. Вже тоді, якщо буде така нагода, наш хор виступить із кількома творами, хоч, може, й дещо неофіційно.
Натомість головні виступи, - розповідає наш співрозмовник, - відбуватимуться протягом двох наступних днів – 19 та 20 жовтня:
- А саме у суботу відбудеться виступ хору о 15 годині в костелі села Стрижавка поруч із Вінницею. Там ми виконаємо пісні здебільшого польських авторів, починаючи з Ренесансу і бароко і закінчуючи сучасними. Але, звісно, ми також виконаємо декілька українських творів, котрі ми спеціально з цієї нагоди вчимо. Це, наприклад, з найбільш відомих і патріотичних, безперечно, Гімн України, що у загальних рисах, якщо йдеться про текст, дуже схожий на Гімн Польщі, що свідчить про цікаві відносини і зв’язки між Польщею та Україною. А також відому всім українцям пісню «Наливаймо браття». Як я вже сказав, цього дня ми спочатку виступаємо в Стрижавці, тобто у колишній Стшижавці, о 15.00 у костелі. Після цього ми їдемо до Вороновиць, де о 17.00 візьмемо участь у Святій месі. А після цього о 18.00 також виступимо там з концертом. А наступного дня, тобто в неділю, нас знову можна буде почути двічі. О 9 ранку ми дамо концерт у костелі в Жмеринці, а о 12 – спочатку меса, а після цього концерт у прекрасному костелі в селі Мурафа. Всі ці населені пункти розташовані на Поділлі. А при нагоді цієї поїздки ми матимемо також можливість виступу під час інших урочистостей. Як, наприклад, у згаданій вже Стрижавці в суботу о 14 годині з нагоди початку відновлення встановленого там пам’ятника. Є такий, може маловідомий, факт, що там знаходиться пам’ятник, встановлений у 19 столітті Тадеушем Ґрохольським, що тоді там мешкав. Пам’ятник присвячено турецьким полоненим, померлим у його палаці, що тоді росіяни перетворили у шпиталь під час російсько-турецької війни. І ці полонені саме там під Вінницею були поховані. Лише уявіть собі, що за всі ці важкі роки пам’ятник із написом турецькою мовою зберігся і тепер відбудеться його реставрація завдяки фінансовій підтримці родини Ґрохольських та за співпраці з місцевим Центром історії Вінниці.
Генрик Ґрохольський наголосив також на співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща у Вінниці:
- Мені було приємно встановити зв’язки з Генеральним консульством у Вінниці вже раніше. Як приватна особа, що цікавиться історією польсько-українських відносин, я багато разів їздив до Вінниці та інших місць в Україні. Але саме у Вінниці минулого року під час презентації виданої мною разом з моєю дружиною книжки, присвяченої тому фрагменту Більшовицької революції, що мав місце власне на цих теренах, я встановив із Генеральним консульством зв’язки. І тоді ми почали думати про низку спільних проектів, що я їх був би в змозі підтримувати, часом також і фінансово. Натомість фінансування проживання хору Варшавського архікафедрального собору св. Яна здійснюється за рахунок Міністерства закордонних справ завдяки співпраці з генеральним консульством. Так само почасти фінансується видання згаданої книжки із декількома десятками українських пісень, що виконувалися там принаймні перед Більшовицькою революцією.
Наш співрозмовник розповів також про українську публіку, до якої скеровані ці та попередні виступи хору ‘Cantores Minores’:
- Україна – це внутрішньо неоднорідна країна, зокрема із неоднорідною історією. Сприйняття творів та загалом всіх мистецьких подій буває там різним у різних частинах цієї величезної країни. Поділля, ті місця, де ми зараз виступатимемо, є, на мою думку, вельми цікавими через те, що у таких вже згаданих храмах, як у Стрижавці та в Вороновицях, жоден польських хор, як здається, не виступав з часів Жовтневої революції, а може й взагалі ніколи за всю їхню кількасотрічну історію. Отже, публіка, що я сподіваюся її зустріти під час цих заходів, буде дуже неоднорідною. Безперечно насамперед це будуть громадяни України, але, як гадаю, великою мірою це можуть бути громадяни України польського походження. На додаток, під час цих виступів будуть присутні українці, пов’язані з історією та культурою, як я згадував, з Центру історії Вінниці, Міського архіву та інших установ. А крім них, наскільки мені відомо, під час однієї з цих подій, принаймні, має бути присутнім мій колега, православний священик Назарій Давидовський, що у Вінниці керує жіночим хором «Соломія». Гадаю, що це буде дуже цікава зустріч і цікаве порівняння пісень, музики у виконанні обох колективів. Я дуже надіюся, що хор «Соломія» Назарія Давидовського також можна буде почути. Адже українські пісні завжди несуть в собі потужний емоційний заряд. Маю визнати, що мене важко зворушити, але коли я слухаю українську музику, пісні, думи, то таке зі мною трапляється досить часто.
Антон Марчинський