А тепер пропонуємо сюжет про співпрацю програмістів України і Польщі та поговоримо про польський ринок праці, який готовий поглинути значну частину українських біженців, надати їм можливість отримати роботу.
Щоб запобігти міграційному хаосу та забезпечити безперебійний доступ біженців до польського ринку праці, необхідні певні заходи на самому кордоні, де могли б працювати центри компетенції для проведення первинної перевірки навичок та кваліфікації прибулих з України. Подібну роль мають відігравати й пункти приймання біженців з України, що ними керують органи місцевого самоврядування, яких поки що по всій Польщі 28. Так вважає Голова правління компанії «Conperio» Міколай Зайонц.
Conperio є найбільшою та найдосвідченішою консалтинговою компанією на польському ринку у сфері прогулів по хворобі. Conperio займається аудитом, консультуванням та комплексним управлінням проблем прогулів по хворобі.
Тож, чи польський ринок праці готовий прийняти громадян України, які прибувають до Польщі?
- Наш ринок праці чекає нових працівників, адже рівень безробіття у Польщі, як показує Євростат, на історично низькому рівні 2,8%. Кількість вакансій – це сотні тисяч місць праці. Тому, наплив українських працівників був би дуже корисним для польської економіки.
Роботодавці підготовлені до того, щоб брати на роботу нових працівників. Дотеперішня хвиля міграції з України сприяла тому, що роботодавці підготували відповідні робочі місця, забезпечили людям мовні курси та навчання з охорони праці. Більшість із цих робочих місць призначені для працевлаштування жінок. Ми говоримо тут, наприклад, про стандарти вантажності, про адаптацію внутрішніх інструментів логістики чи надання відповідного навчання. Сьогодні на виробництвах працює все більше жінок, більшість наших клієнтів у своїх фірмах мають навіть половину жінок.
У яких галузях існує найбільша потреба в працівниках?
- В принципі кожна галузь нарікає на брак працівників. Найбільш класичні приклади, - це будівництво, торгівля, транспорт, та й взагалі усі ділянки економіки чекають на працівників. Йдеться і про посади, які не вимагають якоїсь особливої кваліфікації, так і про сектор ІТ, про банківські чи про менеджерські кадри.
Як посприяти українцям з пошуком роботи? І чому такі пункти повинні діяти безпосередньо на кордоні?
- Я вважаю, що необхідно створити центри, які будуть оцінювати рівень компетентності осіб, які приїжджають до нас. І це необхідно робити якнайшвидше. Вже на самому кордоні українці повинні отримувати ідентифікаційні номери PESEL, бо біженці все одно повинні їх отримувати. Тому краще відразу створювати Базу компетентності працівників. Це для того, щоб контактувати між собою і роботодавців і працівників. Бо серед прибулих багато людей, які схильні до зміни місця проживання. Такого явища немає серед польських працівників, вони не хочуть переміщатися, а українці – це мобільна група і вони не мають спеціальних очікувань щодо місця де будуть проживати.
Тому я вважаю, що вже на етапі отримання PESEL, необхідно людині надати телефонний стартовий пакет, бо я чув, що деякі прибулі мали з цим проблеми. Тому ці дві справи треба об’єднати. Ми, звичайно, вже опинилися поза тим етапом прибуття біженців, але такі формальності повинні перейняти органи місцевого самоврядування.
Центри приймання, які вже створені для прийняття біженців, також повинні проводити оцінку прибулих під кутом їхньої професійної компетентності. Таким чином ми змогли б не тільки розблокувати міграційну хвилю, яка множиться в деяких центрах, а й додатково відразу ж надати людям можливість стартувати у Польщі, і запевнивши побутові умови, викликати у них бажання залишатися в країні.
Нині найбільше роботи мають східні воєводства країни. Які ще необхідно зробити дії, що сприятимуть контактам роботодавців з прибулими іноземцями?
- Я вважаю, що у зв’язку з особливим завантаженням східних воєводств, варто було б задуматися над розподілом мігрантів, згідно з їхніми компетенціями й потребами роботодавців. Так, щоб особи, які пройшли опитування, відразу ж потрапляли до роботодавців, які зможуть запевнити людям можливість працювати й залишитися. І тут важливу роль має відіграти уряд, який може сприяти такому процесові. Наприклад, впровадити певні пільги для підприємців за те, що вони влаштували мігрантів чи за те, що забезпечили їх житлом. Та, зрештою, уряд вже над цим працює, з’явився спецзакон, щоправда, він не вирішує усіх проблем. Та все ж, спецзакон дає можливість уникнути довгих, організаційних процедур щодо різноманітних дозволів та декларацій. Люди отримають доступ до медичної опіки, до страхування, до цифрових платформ і можливість працювати протягом 18 місяців перебування у Польщі, а також можливість продовження такого перебування на чергові 18 місяців.
З 24 лютого цього року, тобто з дня російської агресії проти України та початку масштабної фази війни, кордон із Польщею вже перетнули понад півтора мільйона біженців, більшість з яких жінки і діти. Підраховано, що в кінцевому підсумку їх може бути навіть кілька мільйонів. Однак, на думку голови правління компанії «Conperio» Міколая Зайонца, немає побоювань, що в Польщі для них виникне дефіцит робочих місць, оскільки багато галузей польської економіки зараз демонструють дуже високий попит на нових працівників.
(сигнал)
Спільнота інноваторів та стартапів столичного міста Варшава об’єдналася в рамках спільної кампанії #startups4UA. За адресою StartupydlaUkrainy.pl у співпраці з Польською гуманітарною акцією вже кілька днів проводиться збір коштів на допомогу українцям в потребі, у якій беруть участь стартапи, інвестори, венчурні фонди, бізнес-ангели, новатори, підприємці та науковці. Один з організаторів ініціативи, - головний менеджер фірми Cambridge Innovation Center Warsaw Єжи Бродзіковський:
- Інноватори підтримують українців такими діями, як, наприклад, ми, CIC WARSAW, - StartupydlaUkrainy.pl. Це співпраця, колаборація, так насправді, це спільнота фірм і організацій, які підтримують стартапи, ще кілька днів тому вирішили підтримати заходи Польської гуманітарної акції. Ми створили портал StartupydlaUkrainy.pl на який можна увійти й різним способом, завдяки платформі Siępomaga переказати кошти для заходів Польської Гуманітарної Акції, яка підтримує біженців з України, бо головна її мета допомагати біженцям.
Звідки надходять гроші?
- Гроші надходять з різних джерел. Оскільки ми організації, які підтримують стартапи і нас багато хто знає, довіряє, тому люди й надсилають гроші на рахунок Польської гуманітарної акції. До цієї справи долучаються також наші клієнти CIC WARSAW, які також знають про цю збірку. І завдяки цьому ми розраховуємо, що зберемо якусь більшу суму грошей, адже кожний з нас якимось чином долучається до цього заходу. Дехто це робить більш фізичним способом: займається закупівлею, перевозить людей, збирає речі, які знадобляться біженцям. Ми ж, робимо це більш фінансовим чином і для більшості людей це вигідніше, все ж таки, зробити кілька рухів і переслати гроші легше, ніж зайнятися фізичною допомогою. Та й взагалі, кожна форма допомоги важлива.
Які Ваші подальші плани, пов’язані з цією ініціативою?
- Плани з цією ініціативою у розвитку, ми розраховуємо, що разом з усе більшою кількістю організацій, ми зможемо збільшити охоплення. Ми, як CIC WARSAW, як частина StartupydlaUkrainy.pl плануємо ділитися цією інформацією з нашими клієнтами в Польщі і також з американцями, бо ми у Штатах маємо досить багато клієнтів – понад дві тисячі. Наша робота досягне великого обсягу і ми зможемо зібрати ще більше грошей.
Розмову продовжує Голова правління фонду Startup Hub Poland Мацєй Садовський:
- До цього часу підтримка нашого хайтек-середовища для України мала постійний і досить активний характер. Але з часу, коли почалася війна все змінилося і ми зайнялися тільки і виключно допомогою тим стартапівцям, які залишаються в Україні, вони не могли приїхати до Польщі. Тож, може це й не так оригінально чи креативно, але ми допомагаємо грошима, грошима і ще раз грішми. Треба зібрати якнайбільше коштів і вислати їх в Україну.
Ми, як стартапівське середовище усіх організацій, які займають інноваціями, винаходами, комерціалізацією цікавих бізнес-моделей, зосередилися довкола Польської гуманітарної акції. Ми визнали, що ця добре відома в Україні організація, яка має найкращий імідж в Україні, наші гроші вона може розподілити в оптимальний і досить ефективний спосіб.
На сьогодні польські стартапівці зібрали понад 55 (60?) тисяч злотих.
Newseria/IAR/В.П
