Українська Служба

Сім'я героя. Чемпіон з гандболу Євген Колесніченко загинув, захищаючи Україну

14.03.2023 17:08
Євген Колесніченко — народився в Донецьку, займався спортом і став професійним гандболістом. Грав за місцевий клуб «Шахтар», і в його складі тричі став чемпіоном України. 2014-го, під час початку російської агресії в Україні, Євген виїхав з Донеччини до Києва, бо мав проукраїнські погляди, не міг залишатися на Донбасі і мав трьох маленьких дітей. Через дітей не пішов тоді до війська — боротися з проросійськими терористами, хоча дуже цього хотів і шкодував про це потім. У лютому 2022-го Євген уже був готовий до війни і в перший же день вторгнення пішов до військкомату. Спортсмен перетворився на снайпера і героя, що віддав життя за свою країну. Про Євгена, його переконання і сім'ю розповіла дружина героя — Євгенія. Нині троє їхніх дітей навчаються у Польщі, і також займаються гандболом. А сама Євгенія вступила до добровольчого батальйону парамедиків, аби здійснити мрію свого чоловіка про перемогу і повернутися з дітьми на рідну землю
Аудіо
  • Євгенія Колесніченко, дружина Євгена Колесніченка - чемпіона України з гандболу, що загинув, захищаючи країну в лавах ЗСУ, розповідь про чоловіка, сім'ю, життя на Донеччині та війну
 ,
Євген Колесніченко, з дружиною Євгенією та дітьмиМіністерство молоді та спорту

Євген Колесніченко — майстер спорту і триразовий чемпіон України з гандболу, гравець збірної України.

Євген і Євгенія — як жила пара, яка співпадає навіть в іменах. Жарти друзів, «колеги за збігом імен» і звичайне життя на українській Донеччині.

Як Євген став спортсменом. Випадковий вибір спорту, що потім став професією на довгі роки.

Плани на майбутнє та резервний варіант професії. 

Звідки проукраїнські погляди на Донеччині?

Початок російської агресії 2014, «на підвалі» у сепаратистів, переїзд до Києва та родичі й однокласники з проросійськими поглядами.  

Розчарування в земляках, погляди на «українізацію».

Початок повномасшиабної агресії. Підготовка до війни, курси снайперів, похід до військкомату.  

Служба на охороні Києва, переведення на Бахмут, дзвінки, хвилювання і розповіді, загибель. 

Виїзд з дітьми до Польщі, поселення, навчання і спортивна секція гандболу. 

Євгенія ухвалила рішення піти на фронт у складі медичного батальйону. Бойова робота в чоловічому колективі, жарти та рівноправна служба. 

Батько — найбільший герой для дочки. Після Тараса Шевченка. Як можливо виховати сучасних дітей патріотами без примусу.

Спільна мрія про перемогу і мандри в будиночку на колесах.

Інтерв'ю можна прослухати в доданому аудіофайлі.

Олексій Стеценко