«До кращого майбутнього» — саме під таким гаслом у четвер, 9 лютого, у Варшаві відбулося Дипломатичне відкриття 2023 року, тобто зустріч представників світу бізнесу та економічного самоврядування з членами дипломатичного корпусу.
Дипломатичне відкриття року, яке організовує Державна економічна палата (пол. Krajowa Izba Gospodarcza), є платформою для представлення планів щодо міжнародної економічної співпраці та залучення окремих центральних і місцевих органів влади, зокрема, органів економічного самоврядування. Популяризуючи польську економіку серед послів, акредитованих у Польщі, Державна економічна палата допомагає створити сприятливе середовище для польських підприємців, інвесторів, а також експортерів. Цьогоріч подія відбулася вже у восьмий раз.
За словами очільника Державної економічної палати Марека Клочка, гасло «До кращого майбутнього» обрали невипадково.
«Після двох важких років для польської економіки ми хочемо вийти до бізнесу та дипломатів із позитивним повідомленням і зосередитися не стільки на реагуванні на поточні проблеми, скільки з думкою про те, яку реальність ми хочемо створити разом. Польський підприємець неодноразово зарекомендував себе як той, хто випереджає світові тренди та легко пристосовується до них. Наші компанії не тільки знаходяться в "авангарді" розвитку, але й заслуговують на те, щоб їхній голос почули на інших континентах», — зазначив Марек Клочко.
Президент Державної економічної палати Анджей Арендарський поділився в інтерв’ю для Польського радіо для України, які виклики стоять перед польськими підприємцями у 2023 році:
«Передусім я хочу переказати свої вітання українському народу. Ми намагаємося підтримувати. Ми, як Державна економічна палата, також обладнали дві лікарні в Україні, надали велику допомогу. Ми знаємо, що це дуже страшно з точки зору людської трагедії, але ми намагаємося допомагати. Однак, коли йдеться про польську економіку, польське підприємництво, це хороші роки для польської економіки через те, що пандемія показала багатьом міжнародним компаніям, що питання диверсифікації поставок і так званих ланцюгів поставок є важливим, що не все вигідно купувати дешевше в Китая чи Індії, що важливо мати кількох постачальників, і Польща цим користається. Це по-перше. По-друге, у Польщі є кваліфікований персонал: як працівники, так і менеджери. Зараз світ переживає технологічну революцію, тому ми намагаємося залучати цю революцію, і є сфери, де польська економіка лідирує. І по-третє, на жаль, через війну, через напад Росії на Україну деякі міжнародні компанії задля безпеки своїх працівників перенесли свої штаб-квартири з Києва, Харкова чи інших українських міст до Польщі. Також деякі власники українських компаній переносять свій бізнес до Польщі з думкою про те, що коли закінчиться війна, їм буде близько, щоб повернутися. Тож це також фактор розвитку для Польщі, можливо, абсолютно ненавмисний... Адже ми всі хотіли б, щоб цієї війни не було, щоб вона якнайшвидше закінчилася, але на справедливих умовах, тобто на умовах України. Однак життя бізнесу є таким, яким воно є».
Президент Державної економічної палати повідомив також про те, яку допомогу установа надає українським підприємцям у Польщі, та як зараз виглядають польсько-українські відносини у сфері бізнесу:
«Я можу похвалитися, що у 1993 році я був засновником Польсько-Української Економічної палати. У Києві я підписав установчий акт. Зараз цією палатою керують наші колеги, і ми намагаємося безспосередньо співпрацювати. Ми намагаємося всіляко допомагати: це і гуманітарна допомога, про яку я вже казав, але це також допомога тут, у Польщі, у веденні бізнесу, у налагодженні контактів. Майже щодня до Державної економічної палати надходять пропозиції від українських компаній, які шукають партнерів у Польщі. Тож, наскільки можемо, ми намагаємося розвивати цю співпрацю, і я думаю, що це також видно по результатах, тому що торгівля між Польщею та Україною зростає дуже швидко. Це також питання інвестицій — зараз, через загрозу війни, переважно у Польщі. Але будемо сподіватися, що після закінчення війни Польща також буде важливим партнером, який інвестуватиме в Україну для створення робочих місць. Тому так, зараз скрутні часи, але я оцінюю, що у ці скрутні часи наше партнерство, як з боку України, так і з боку Польщі, добре розвивається та буде гарною основою для довгострокової співпраці, і я особливо розраховую на швидке членство України в Європейському Союзі».
А ось міністр розвитку та технологій Вальдемар Буда розповів, як Польща заохочує західних інвесторів приїжджати до Польщі та інвестувати у цю країну:
«Можна сказати, що Польща захищається власною пропозицією та кількома аспектами, які з точки зору бізнесу є надзвичайно важливими, і які просто треба показувати. По-перше, це розташування. По-друге, це гарантії безпеки НАТО. І по-третє, це чудова відправна точка, коли йдеться про відбудову України. Звичайно, я також маю на увазі ринок праці та витрати на ведення бізнесу. Усе це дає картину дуже привабливого ринку. Я не кажу це, як про бажання – це показують дані. Якщо хтось думає про інвестування в Європі, і це перше рішення, то найчастіше розглядає Варшаву, Польщу, в конкуренції з іншими країнами. І дуже часто (Польща, – ред.) перемагає. Зараз ми також маємо унікальну ситуацію: скорочення ланцюгів поставок. Сьогодні мало хто думає про інвестиції на Далекому Сході, про інвестиції, які будуть залежати від геополітики, яка є досить нестабільною, і ми всі про це знаємо. Тому побудова всього потенціалу та ланцюга поставок дуже близько до кінцевого споживача місцевого ринку є чудовою можливістю для нас. І всі дані демонструють велике зацікавлення. У нас проблема більше пов’язана з місцями для інвестицій. Тому кілька тижнів тому ми відкрили конкурс на урбанізацію, власне, промислової інфраструктури. Це понад 3 мільярди злотих. Це велика подія. Такого в історії Польщі ще не було, але це робиться для того, щоб створити умови, щоб постійно бути привабливими».
Ми також запитали міністра про те, чи планує Польща у 2023 році збільшити пропускну здатність вантажів у зв’язку з тим, що за останній рік кількість вантажів, що перевозяться з Польщі в Україну та у зворотному напрямку, різко зросла.
«Так, є план відкриття нових пропускних пунктів і збільшення пропускної здатності. Треба пам’ятати про те, що ми розпочали співпрацю між країною-членом Шенгенської зони, країною ЄС та країною з-поза Спільноти. Тому всі ці процедури, втягування України в усі ці системи, які сьогодні є стандартними в Європі, потребують часу. Ми це робимо та ми переконані у тому, що саме прозорість та пропускна спроможність кордонів буде визначальною з точки зору співпраці та виконання ролі логістичного хабу. Польща має для цього всі компетенції, але кордон, стабільність, відсутність заторів будуть вирішальними», — зазначив Вальдемар Буда.
За словами посадовця, до кінця 2022 року у Польщі було створено 20 тисяч українських фірм.
«Наприкінці року (2022, – ред.) це було 20 тисяч фірм. Тому можу сказати, що ця динаміка весь час є дуже високою, тим паче що ми спостерігаємо за нею з середини року. З якими проблемами стикаються підприємці? Звичайно, це стандартні ситуації. По-перше, це мовний бар’єр. А по-друге… Можливо, це не бар’єр, але кожна правова система завжди відрізняється, тому українським фірмам треба цьому вчитися: від податкової системи до всієї системи адміністрування, номенклатури. Абсолютно очевидно, що вони шукають підтримки та допомоги, і ми, як Міністерство чи Польське агентство інвестицій і торгівлі, дуже до цього відкриті. Підхід до багатьох питань є подібним, і українці досить добре функціонують на нашому ринку, а там, де виникають проблеми, ми намагаємося допомогти, тому що бачимо, що український бізнес, якщо він не може працювати далі в Україні, намагається створити фірму у Польщі, зі спільним успіхом».
На думку польського міністра розвитку і технологій, у 2023 році кількість українських фірм у Польщі буде ще більшою, ніж минулого року.
«Я думаю, що ця тенденція буде зростати, тому що був момент певного очікування завершення військових дій і певних умов в Україні, але я думаю, що вже немає людей, котрі так оптимістично дивляться на цю ситуацію. Зараз, однак, існує очікування, що ця війна, цей конфлікт триватиме набагато довше, а це означає, що більшість компаній, які хочуть вести бізнес, переїдуть до Польщі. Тож я гадаю, що у 2023 році буде створено щонайменше ще 20 тисяч фірм».
Дипломатичне відкриття року також є нагодою для того, щоб представити туристичний, культурний і, насамперед, інвестиційний потенціал польських регіонів. Під час цьогорічного заходу свій економічний та культурний потенціал широко презентувало Підкарпатське воєводство, як стратегічний партнер події. Свої пропозиції також представили Мазовія, Підляшшя, Сілезія, Куявсько-Поморське та Люблінське воєводства.
Тож після офіційної частини заходу можна було скоштувати традиційні страви різних регіонів Польщі.
Фото: Khrystyna Pichkur
Фото: Khrystyna Pichkur
«Підкарпаття може похвалитися традиційними продуктами зі свинини, а також продуктами з дичини, тобто корисним польським м’ясом. Жодних антибіотиків, жодних покращувачів смаку, жодних консервантів, тобто... це така традиційна польська кухня, продукти з дичини. Турист в першу чергу повинен спробувати нашу польську підкарпатську кухню, а також відвідати всі чудові місця, зокрема Бещади, і неодмінно повернуться до нас знову!».
Фото: Khrystyna Pichkur
Ми також дізналися, які страви головують на столах Мазовії:
«Регіональні страви – це обов'язково щось м'ясне. Багато страв з картоплі та капусти. Звичайно, це також гриби, вареники з грибами та капустою. У нас є така страва як форшмак — це страва з оселедцем. Звичайно, є і страви з качки. Це старовинна польська кухня, багатша. Натомість бідніша старопольська кухня — це, як відомо, квашена капуста, каша та картопля. А з десертів, це ґруєцькі яблука, мазовєцькі яблука та все, що з ними пов’язано. Також найкращий у світі сік із Долини Радомки. Тож запрошуємо відвідати Долину Радомки, Музей радомського села (у Радомі, – ред.). Це дуже гарні місця. Запрошуємо всіх наших туристів!»
Запрошуємо послухати матеріал у доданому звуковому файлі!
Христина Пічкур