У нашому ефірі — Войцех Якубас і Ізабеля Мазурек. Вони засновники, лідери і друзі із польського Фонду «Via vitae» («Шлях життя») з міста Краків, який допомагає українському народу від перших днів війни. Тут додамо, що першого дня війни вони жили далеко за межами Польщі і не були знайомими. Проте миттєво вирішили допомагати українцям і Україні. Продовжують це робити і нині, і, мабуть, допомагатимуть стільки і до тоді, коли це буде потрібно. Зараз вони розкажуть, як створили свій фонд, чим і як допомагають, та, головне, чому.
Польський волонтер Войтек Якубас говоритиме українською мовою, яку він почав вивчати ще до війни, 10 років тому, коли мандрував Україною як турист.
Іза Мазурек:
— Почнімо з того, що коли почалася війна, у мене був ковід і я проходила карантин, якого в Німеччині, де живу, ретельно дотримувалися – просто-на-просто довелося сидіти вдома. Дуже хотілося щось зробити, а я не могла вийти з дому, щоб кудись поїхати, до костелу чи на сортувальний склад. Тоді я знайшла групу у фейсбуку, що об'єднувала водіїв, склади гуманітарної допомоги та волонтерів, з людьми в Україні, або сім'ї, які вже перебували в Польщі, але втратили зв'язок зі своїми родичами в Україні, мамою чи бабусею, яких хотіли вивезти. І я почала активно працювати онлайн та об’єднувати людей.
Далі був їхній перший спільний благодійний конвой в Україну.
Свою роботу Фонд «Via vitae» описує одним реченням: «Ми доставляємо гуманітарну допомогу в Україну тим, хто її найбільше потребує». На практиці це допомога з продуктами і гігієнічними пакетами тим, хто живе у крайній бідності. Це проєкт «Рюкзак на новий старт» — для дітей-внутрішніх переселенців, це доставка медичних препаратів і генераторів для лікарень і соцзакладів. І водночас підтримка біженців — зокрема на третій платформі залізничного вокзалу в Перемишлі. Але в першу чергу — це поїздки з допомогою у всі регіони України.
Зрозуміло, що у місцях, які відвідують Іза і Войтек, іноді є дуже небезпечно — зовсім поруч прильоти і обстріли...
Іза Мазурек:
— Я боюся... Але люди, що там живуть, бояться більше... Там є діти... І ті діти також бояться... Там є люди похилого віки — і вони теж бояться... Наша ідея проста: допомогти їм вижити...
Запрошуємо вас послухати повну версію передачі у прикріпленому звуковому файлі.
Галина Леськів, Наталя Бень