6 червня 2024 року минув рік від дня здійснення російськими загарбниками екоциду на території України — знищення Каховської гідроелектростанції на Херсонщині, що на півдні України.
Вибух і залиття водою — такий перформанс проти чергового злочину росіян активісти влаштували біля посольства російської федерації у Варшаві.
«Ми підготували інсталяцію, мета якої — показати європейським державам, світу мініатюрну версію того, що сталося рік назад (у Новій Каховці — ред.). Показати вибух, залиття водою міст, цілого регіону, а також... вбивство людей», — розповіла у коментарі для Польського радіо для України Вікторія Погребняк, одна з організаторок акції протесту та активістка громадської ініціативи «Євромайдан-Варшава».
«6 червня, рівно через рік після Каховської трагедії, ми прийшли до посольства країни-терориста, росії, у Варшаві, щоб вимагати правосуддя та справедливості для жертв, які загинули, які були вбиті росією внаслідок теракту на Каховській ГЕС».
Учасники акції протесту біля посольства рф на Алеї жертв російської агресії у Варшаві, Польща, 6 червня 2024 року. Фото: Khrystyna Pichkur
Нагадаємо, що приблизно о третій годині 6 червня 2023 року, російські окупаційні війська здійснили підрив конструкцій Каховської ГЕС на Херсонщині.
Як наголосила Вікторія Погребняк, перформанс має на меті закликати світову спільноту визнати на офіційному рівні підрив росіянами греблі гідроелектростанції у Новій Каховці воєнним злочином:
«Щоб нарешті суд у Гаазі визнав її (росію — ред.) винною у цьому злочині. Рік тому почалося провадження і до цього часу... Тиша, взагалі нічого не відбувається. Тож передусім йдеться про те, щоб суд офіційно засудив росію, а по-друге, щоб уряди держав офіційно визнали Каховську трагедію геноцидом і екоцидом, спланованим і реалізованим росією. Щоб було не тільки визнання, а щоб за цим також йшли конкретні санкції».
Акція протесту у Варшаві зібрала не лише українську громаду, але й поляків, які від початку російського вторгнення стоять пліч-о-пліч з Україною. Серед них — юна польська активістка ініціативи «Схід» (пол. Wschód) Домініка Лясота.
«Ми як активістки та активісти ініціативи "Схід", як молоді польки та поляки намагаємося завжди бути разом з Україною та ініціативою "Євромайдан-Варшава" під час будь-яких протестів.
Цей кошмар триває два роки, а насправді вже десять років... Сьогоднішній день для мене є особливим, тому що я вважаю, що досі багато людей не розуміють, що те, що вчиняє росія, є злочином проти людей, проти українців, але це також злочин проти природи, проти тварин, проти нашої планети. Вторгнення, яке вони здійснюють, ці численні терористичні акти, які вони скоюють, забирають життя та руйнують наш світ.
У зв’язку з цим необхідно збільшити нашу солідарність, посилити наш рух протистояння тому, що роблять росіяни, путін і його люди, щоб таких масових убивств, як у Новій Каховці, більше ніколи не було», — сказала Домініка Лясота.
6 червня 2023 року новина про руйнування греблі Каховського водосховища сколихнула всю Україну та багатьох за її межами.
Як зазначила полька Домініка Лясота, раніше вона думала, що таке буває лише в кіно:
«Це була, немов якась наукова фантастика, яка, здавалося б, ніколи не може трапитися в житті. І раптом я прокидаюся, і всі ми бачимо, що це жахіття відбувається на наших очах. Ми бачимо це, переглядаючи новини на наших телефонах, у інстаграмі, і це здається таким нереальним... Однак це реальність, і ось так, власне, виглядає російська жорстокість. Для мене це був дійсно великий шок».
Нагадаємо, що з 6 по 9 червня 2024 року громадяни всіх країн-членів Європейського Союзу обиратимуть 720 депутатів Європарламенту. Віддати свій голос зможуть понад 350 мільйонів європейців.
«Ми як європейці повинні зробити все, що в наших силах, щоб відштовхнути росію, щоб боротися з цією диктатурою на кожному кроці. Ми повинні вимагати від наших політиків, щоб вони жодним чином не були пов’язані з путіним.
Зараз тривають європейські вибори (вибори до Європарламенту — ред.), і ми знаємо, що ультраправі друзі путіна готуються зайняти багато місць у Європарламенті, але у нас ще є час, щоб не допустити цього.
Сьогодні під час акції протесту я також зверталася до всіх присутніх із проханням зателефонувати своїм друзям, повідомити членам родини, які перебувають в інших країнах-членах Європейського Союзу, закликати всіх, хто може голосувати, йти на вибори та віддати свій голос за людей, які хочуть боротися з путіним, а не обійматися з ним й укладати угоди з росією», — сказала Домініка.
«Це була кров — не вода»: активісти у Варшаві тримають в руках плакати під час акції протесту до роковин підриву росіянами ГЕС у Новій Каховці, 6 червня 2024 року. Фото: Khrystyna Pichkur
У перші роковини підриву російськими окупаційними військами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині акції протесту відбулися у багатьох містах світу. Виступаючи проти злочинів росії, люди вийшли на вулиці Варшави, Берліна, Лісабона та Сан-Дієго. Днем раніше, 5 червня, демонстрації також пройшли в Амстердамі та Парижі.
На акції протесту у Варшаві Польське радіо для України зустріло також Романа Бебеха — українського журналіста, коментатора та автора ютюб-каналу «Бомбардир». Як зазначив Роман, він спостерігає за тим, як на третьому році повномасштабної війни жителі Польщі, українці, які проживають в цій країні, продовжують докладати зусиль, щоб не дозволити світу забути про те, що відбувається в Україні.
«Насправді я бачу тут серйозний кістяк людей, які порушують тему України, тримають її на порядку денному. Я розумію, що за більш ніж два роки повномасштабної війни, тема України приїдається багатьом країнам, не тільки Польщі. Однак я бачу, що люди, місцеві українці, які живуть в Польщі, постійно шукають шляхи, щоб цю тему підіймати, нагадувати та намагатися тиснути на міжнародну спільноту. Як на мене, це надзвичайно важливо, щоб кожен, хто виїхав за межі України з різних причин, був настільки ж активним, як люди, які прийшли сьогодні (на протест — ред.).
Я переконаний в тому, що ми могли б зробити ще набагато більше, тому що українська діаспора — це вже глобальна діаспора. Мільйони українців знаходяться за межами рідної території і вони можуть дуже сильно впливати та допомагати і країні, і нашому фронту», — каже Роман Бебеха.
Рік тому знищення військами країни-агресорки Каховської ГЕС змінило життя багатьох жителів Херсона та Херсонської області.
Як додав наш співрозмовник, журналіст Роман Бебех, враховуючи підступність російської армії, плани окупантів підірвати гідроелектростанцію для нього не були несподіванкою.
«Для мене це не було сюрпризом. Я був готовий до цього. Я вже нічому не здивуюсь після того, через що ми зараз проходимо. Мене найбільше здивує, якщо росіяни заберуться (з нашої території — ред.). Тоді я дійсно здивуюсь. Але щодо підриву дамби, я не здивований. Це абсолютно їхній стиль: трощити все, що вони бачать, жити в багні та намагатися затягувати всіх у це середньовіччя. Це те, що вони роблять. Тому я не був здивований... Я трішки бачив наслідки — доступ туди був дуже обмежений, журналістів, на жаль, не пускали. І мені здається, що світ не до кінця зрозумів, що відбулося, тобто ми не зовсім правильно спрацювали. Міжнародна спільнота не відчула того нерву, який там був. А там було дуже багато проблем, велика кількість людей опинилася під водою, цілі сім'ї...
І що цікаво, росіяни, підриваючи дамбу, затопили також частину своїх людей, тобто тих військових, які там були. Але, знов-таки, це їхній стиль.
Як це вплинуло на екологію, ми побачимо лише з роками... Лише з роками ми зрозуміємо, що насправді сталося», — зазначив журналіст.
Росія традиційно та цинічно намагалася звинуватити в підриві Каховської гідроелектростанції Україну, називаючи це «диверсією». Така поведінка є притаманною рисою Кремля, який вчиняє так з усіма злочинами, котрі скоює власноруч.
«Немає сумнівів щодо того, що це росіяни підірвали ГЕС у Новій Каховці, бо нагадаю, що спочатку вони окупували її та підірвали дамбу зсередини. ГЕС була сконструйована таким чином, що її неможливо було підірвати ззовні, вона була дуже стійкою», — наголосив виконавчий директор United Nations Global Compact Network Poland (укр. Генеральний договір ООН) Каміль Вишковський.
Представник ООН нагадує, що руйнування дамби в Новій Каховці спричинило катастрофічну повінь — під водою опинилося близько 80 населених пунктів.
«Паводкова хвиля на Дніпрі після підриву дамби спричинила величезну шкоду інфраструктурі, але також завдала значних збитків екосистемам. Це найбільша екологічна катастрофа в цій частині світу, про яку ми дуже часто говоримо. Спроба відновити все це коштуватиме близько 50 мільярдів доларів», — зазначив Каміль Вишковський.
За словами експертів, підрив дамби Каховської ГЕС становить одну з найбільших техногенних катастроф у Європі з часів аварії на Чорнобильській АЕС.
Запрошуємо почути матеріал у доданому звуковому файлі!
Христина Пічкур