14 червня — п’ятниця, 842-й день спротиву української нації широкомасштабному російському вторгненню. Країна-агресорка продовжує цілеспрямовано завдавати ракетних ударів по енергетичній системі України. Свідомими цілями ворожих атак є гідро- та теплоелектростанції. Термінові рішення для української енергетики стали однією з ключових тем для обговорення під час Міжнародної конференції з питань відновлення України (URC2024), яка 11—12 червня проходила в Берліні. Захід зібрав понад дві тисячі політиків, представників бізнесу, муніципалітетів і громадянського суспільства з 60 країн.
Міжнародна Конференція з відновлення України фокусується на чотирьох основних темах: залучення приватного сектору до відбудови, соціальне відновлення та людський капітал, відновлення громад і регіонів та вступ до ЄС і відповідні реформи.
Зокрема, у межах заходу відбулася пленарна сесія за участі очільників МЗС України, Польщі, Франції, Італії, а також Девіда Кемерона — державного секретаря у закордонних справах, справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії, та Пенні Пріцкер, спеціального представника США з питань економічного відновлення України.
Говорячи про відбудову України, голова українського дипломатичного відомства Дмитро Кулеба наголосив на п’яти пунктах, важливих для цього процесу: захист повітряного простору, інвестиції, використання заморожених російських активів, мікрофінансова допомога, а також членство України в Європейському Союзі.
«Ми повинні бути амбітними, ми повинні бути сміливими, ми повинні знайти рішення, щоб росія заплатила, заплатила в реальному житті реальними грошима. Це п’ять способів, п’ять елементів на шляху до нашого відновлення. Ми рухаємося вперед, ми виконуємо всі ці кроки, але нам потрібно робити це швидше», — підкреслив Кулеба.
Під час виступу на Ukraine Recovery Conference 2024 український лідер Володимир Зеленський звернувся до партнерів щодо короткострокової допомоги у відновленні електромережі України, а також щодо довгострокових інвестицій в енергосистему цієї країни. Як заявив політик, Україна має «чіткий план», як збудувати до 1 ГВт потужності газової генерації вже цього року.
«Сьогодні для нас найбільше питання — це енергетика, розбудувати до зими децентралізовану генеруючу мережу», — сказав у коментарі для Польського радіо для України очільник Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров, який також взяв участь в події, присвяченій питанню відбудови України.
Нагадаємо, що після окупації Мелітополя, розташованого на півдні Запорізької області, в березні 2022 року Іван Федоров відмовився співпрацювати з російськими загарбниками.
На запитання щодо нинішнього співробітництва між Україною та Польщею у сфері відбудови голова Запорізької ОВА відповів:
«Передусім польський народ і міста Польщі загалом досить суттєво допомагають нашій державі. Сьогодні ми не бачимо чіткої взаємодії між містами Польщі з окупованими (українськими — Ред.) територіями. Всі чекають на деокупацію, хоча я вважаю, що вже сьогодні ми маємо розпочинати цю співпрацю, щоби налагоджувати комунікацію, а після деокупації бути повністю готовими для співпраці у всіх напрямках».
Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров під час Міжнародної конференції з відновлення України, Берлін, Німеччина, 12 червня 2024 року. Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
Нещодавно Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології у період з 3 по 12 березня 2024 року провели серед українців загальнонаціональне опитування щодо повоєнного відновлення України.
Як свідчать результати опитування, 68% респондентів переконані в тому, що після закінчення війни Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал, однак, цей процес не буде швидким.
За словами очільника Запорізької ОВА Івана Федорова, в питанні відбудови існує чимало складних моментів, пов'язаних із бюрократією.
«Всі наші процеси достатньо інертні. Ми маємо шалену бюрократію у всіх процесах і в Україні, і в Європейському Союзі, в європейських містах. Тож, якщо ми будемо розпочинати боротися з цією бюрократією і прописувати системну роботу після нашої перемоги, це також займе час, а українці вже зараз заслуговують на нормальне життя. Тому ми маємо робити все швидко, для того, щоби давати той результат, який очікують наші мешканці. Це має відбуватися екстремально швидко», — підкреслив посадовець.
Із думкою про те, що відбудова — це глобальне питання, про яке потрібно думати вже зараз, погоджується також президентка Ґданська.
В інтерв’ю для Польського радіо для України Алєксандра Дулькєвич розповіла, що Ґданськ тісно співпрацює з Вадимом Бойченком, мером вщент зруйнованого і тимчасово окупованого росією українського міста Маріуполь.
«Це наш спільний внесок, тому що я вважаю, що це важливий політичний меседж. Ми, із західної частини світу, повинні дуже чітко сказати, що немає згоди на те, щоби Маріуполь сьогодні належав до росії», — наголосила політикиня.
Ґданськ, один із найбільших портів на Балтійському морі, сьогодні є великим економічним, науковим і культурним центром Польщі. Одразу після вибуху повномасштабної війни столиця Поморського Воєводства простягнула руку допомоги низці українських міст, зокрема Одесі.
Варто зауважити, що договір про встановлення партнерських зв'язків між цими двома містами був укладений ще у 1996 році. Понадто, як Ґданськ, так і Одеса, є членами Асоціації «Eurocities» (Євроміста).
«Одеса та Ґданськ — міста-побратими. Мій заступник, Пьотр Ґжеляк, відповідальний за інвестиції в нашому місті, також був в Одесі минулого року, і він також пережив там один із ракетних обстрілів. Для нас (жителів Польщі — Ред.) це не є буденністю, а для жителів України, передусім східної частини, — це повсякденне явище.
Сьогодні ми, безумовно, співпрацюємо та обмінюємося досвідом, і не тільки з Одесою. Минулого місяця, наприклад, у Дніпрі відбулася конференція, на якій були присутні наші представники, як з Ґданська, так і з інших міст Польщі, які спеціалізуються на комунальних питаннях, інфраструктурі, водопостачанні, каналізації та поводженні з відходами. Це дуже важливі речі. Я розумію, що коли триває війна, ми не завжди думаємо про це, але такі речі, наприклад, як доступ до чистої води, сьогодні також є основними правами людини. Тож ми надаємо технічну підтримку та обмінюємося досвідом, щоби муніципальна інфраструктура українських міст була, мабуть, ще сучаснішою, ніж у Польщі», — поділилася президентка Ґданська.
Для громадян України, які перебувають в Республіці Польща, було створено інтернет-сторінку Gdańsk Pomaga Ukrainie («Ґданськ допомагає Україні»). На цьому сайті можна знайти інформацію щодо того, як отримати допомогу, зокрема психологічну, що надається за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
З перших днів повномасштабної російської агресії польські міста, державні і місцеві органи влади долучились до підтримки України.
На Міжнародній конференція з відновлення України, яка проходила 11—12 червня в Берліні, була присутня численна польська делегація на чолі з Павелом Ковалем — депутатом від Громадянської коаліції, головою Ради з питань співпраці з Україною.
Посадовець неодноразово підкреслював, що «участь Польщі у відбудові України — це факт». Від початку повномасштабної російської агресії Польща стала хабом міжнародної допомоги для України.
Посольство Республіки Польща в Берліні, Німеччина. Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
«Коли ми говоримо хаб, ми уявляємо транспорт, але хаб — це також питання енергетики та навчання, пов’язаного зі вступом України до Європейського Союзу. Переговори щодо цього починаються буквально за декілька днів. Я сподіваюся, що це станеться. Україні справді потрібна велика кількість добре підготовлених чиновників, спеціалістів, експертів, і для допомоги в цьому немає кращої країни, ніж Польща», — сказав очільник Комітету у закордонних справах Сейму Республіки Польща Павел Коваль.
За нинішніх обставин життєво необхідними є бомбосховища та повноцінні укриття.
Про це Польське радіо для України поспілкувалося під час Ukraine Recovery Conference з мером Києва Віталієм Кличком.
«Будьмо відвертими, місто розвивалося, не враховуючи, що може бути війна і що нам потрібні будуть бомбосховища. Ті бомбосховища, які залишились після Радянського Союзу, були вже в не дуже доброму стані. На сьогоднішній день я можу сказати, що ми направили на це багато мільярдів, щоб кожен навчальний заклад, кожен дитячий садок або школа мали бомбосховище — це перше. По-друге, ми робимо все для того, щоб ці укриття функціонували, облаштовуємо їх, але в Києві, я можу сказати, що кількість населення майже на тому самому рівні, що й до війни — це три мільйони 800 тисяч людей. На таку кількість людей бомбосховищ, відверто, не вистачає. Дякуємо нашим Збройним силам, які нас захищають!», — розповів мер української столиці.
Мер Києва Віталій Кличко взяв участь в Ukraine Recovery Conference 2024, Берлін, Німеччина, 12 червня 2024 року. Фото: PRdU/Khrystyna Pichkur
Запрошуємо послухати матеріал у доданому звуковому файлі!
Христина Пічкур