Українська Служба

ТЕМА ДНЯ. Російська пропаганда розʼєднує Європу. Україна у центрі інфовійн

11.06.2025 16:50
Російська пропаганда системно розхитує єдність країн Заходу, використовуючи дезінформацію, провокації та маніпуляції. У 2025 році ця загроза лише посилюється як у Європі, так і на інших континентах. Як протидіяти гібридним атакам? Про інструменти інформаційної війни, механізми впливу на громадську думку, зниження рівня підтримки України та сучасні виклики безпеці розповів Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці
Аудіо
 Fake news.
Напис «Fake news».https://pix4free.org/assets/library/2021-07-05/originals/fake-news.jpg

Коли намагаєшся повернутися на початок цієї війни, то часом уже складно згадати, що саме було на старті, в якому обсязі й у якому форматі. Я вже почала помічати, що рахунок іде не на дні, а на тижні. Сьогодні ми на 171-му тижні повномасштабного вторгнення. За цей час багато чого змінилося. Як ви гадаєте, пане Дмитре, чи змінилася російська стратегія? Що ви бачите у цьому плані? Чи є нові форми гібридної війни з боку Росії? Як змінюється світ, живучи у цьому стані вже четвертий рік?

— Власне, стратегія РФ дійсно змінилася. Якщо до повномасштабного вторгнення вона не надто намагалася себе «відбілити», поширювати тези пропаганди чи перекладати відповідальність виключно на нас, то зараз уся її пропагандистська машина та психологічні операції, які вона проводить проти України й усього світу, спрямовані виключно на підтримку російської агресії проти нашої держави.

Тобто все зводиться до того, щоб у першу чергу зірвати мобілізацію й рекрутацію в Україні. Усі інші завдання відійшли на другий план — зокрема, у європейському контексті це спроби зірвати допомогу Україні, зупинити переозброєння та модернізацію національних збройних сил країн, які нас підтримують. Це основні цілі, на яких зараз концентруються росіяни. Вони використовують сучасні методи, зокрема — активно задіюють технології штучного інтелекту.

Серед основних інструментів — створення фейкових акаунтів. Наприклад, згідно з моніторингом за період із серпня 2023 по березень 2024 року, лише для французької та німецької аудиторії було створено 38 мільйонів фейкових акаунтів у фейсбуці та інстаграмі. І лише 20% контенту, який вони продукували, було модеровано або заблоковано. Решта — вільно розповсюджувалася далі.

Також вони активно використовують так звані «сайти-двійники» — копіюють зовнішній вигляд державних ресурсів або сайтів авторитетних медіа, щоб у схожій стилістиці створювати контент, спрямований на зрив військової допомоги, поширення фейків про РФ, дискредитацію України й українських військових. Часто така інформація подається з перекладенням відповідальності на країни ЄС, мовляв, війна триває лише через військову підтримку України. Основний акцент — на Польщу, Францію, Німеччину, Італію, Іспанію, Данію, Велику Британію — усі ті країни, які активно підтримують Україну.

Тож ситуація справді дуже складна. Російські інформаційні виклики нікуди не зникли. А масштаби пропаганди такі, що боротися з нею — м’яко кажучи, дуже й дуже важко. Особливо в епоху штучного інтелекту, коли інформаційний простір настільки перенасичений брехнею, що навіть популярні додатки й боти, побудовані на цій технології, починають відтворювати кремлівські наративи, просто через надлишок дезінформації у джерелах, на яких вони навчаються.

Тож це безумовно виклик, на який доведеться дуже швидко шукати ефективну протидію — не лише українським фахівцям, а й усім, хто хоче захистити свій інформаційний простір: у Європі, на Заході, в усьому демократичному світі.

Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі