Ми продовжуємо цикл передач «Польська мова без кордонів», в якому намагаємося наблизити нашим слухачам польську мову. У попередніх передачах ми розповідали про джерела польської мови, її значення для державотворення, порівнювали польську з іншими слов’янськими (та не тільки) мовами, питали про її складність… Сьогодні тему вивчення польської мови дещо розширимо і від теорії перейдемо до практики. Наша гостя – це асистентка Кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидатка філологічних наук Христина Ніколайчук. Добрий день!
Христина Ніколайчук: Добрий день! Або Dzień dobry!
Яна Стемпнєвич: Може здаватися, що використання фразеологізмів у мовленні свідчить про вищий рівень знання іноземної мови. Тому коли іноземці вивчають польську мову, намагаються якомога швидше опанувати прислів’я.
Христина Ніколайчук: З певністю можу сказати, принаймні це випливає з моїх власних спостережень, що поляки значно частіше вживають фразеологізми, ніж українці. Я теж вважаю, що фразеологізми – це такі смаколики, які збагачують мову. Додам, якщо йдеться про іспити з польської мови, наприклад, сертифікаційний іспит з польської мови, то знання фразеології дуже високо оцінюється. Мій перший фразеологізм – «czarna owca», яка з’явилася десь на дев’ятому уроці підручника з польської мови. Тепер, коли я вчу польської мови своїх учнів, то дуже охоче впроваджую фразеологізми, тому що вважаю – це неоціненне багатство кожної мови.
Андрій Рибалт: Чи можна сказати, які польські фразеологізми найбільш популярні, найбільш розповсюджені?
Христина Ніколайчук: Важко сказати.. Але, безперечно, популярним є «сo ma piernik do wiatraka». Серед інших цікавих прислів’їв назву: «сo się odwlecze – to nie uciecze» або «сo ma wisieć - nie utonie», «Bez pracy nie ma kołaczy».
Андрій Рибалт: «Co ma piernik do wiatraka» – дослівно українською звучить так: «що спільного між пряником та вітряком». Але ж в тому і сенс фразеологізмів, що їх дослівно не можна перекласти. Тому прислів’ям «сo ma piernik do wiatraka» можемо прокоментувати поєднання непоєднуваних речей або справ, які не мають між собою нічого спільного. Інше назване Вами прислів’я – «co się odwlecze – to nie uciecze». Його можна перекласти українським «робота не вовк – у ліс не втече», а дослівно – те, що відкладеш – не втече. Інший фразеологізм – «Co ma wisieć - nie utonie», тобто «що має висіти – не потоне». А розуміємо його так: людина не уникне писаної їй долі.
Христина Ніколайчук: Назву ще кілька популярних польських прислів’їв: «do trzech razy sztuka» - коли нам щось вдалося не з першого разу; «piewsze koty za płoty» - коли нам щось не вдалося, але нічого – ми себе заспокоюємо, згодом вдасться.
Яна Стемпнєвич: Про улюблені польські прислів’я я запитала наших колег з Польського радіо для закордону.
Наталя, Білоруська служба Польського радіо для Закордону:
Треба сказати, що в мене є кілька улюблених польських прислів’їв. Може не стільки улюблених, скільки таких, котрі змушують задуматися. Одна з таких приказок: «Z kim przystajesz – taki się stajesz». Є відповідник у російській мові: «С кем поведёшься – от того и наберёшься». Що цікаво, білоруською мовою ця прислів’я звучить зовсім по-іншому: «За пчолкаю - у мёд, за жукам - у гной». Загалом, польська мова багата на різні приказки, прислів’я, а поляки охоче використовують фразеологізми у своїй мові. Мені це подобається, бо прислів’я надають мові колориту.
Юрась, Білоруська служба Польського радіо для Закордону:
Знаєш, Яно, я тепер навіть так одразу не можу згадати якесь одне. Вони якось самі з’являються… Але коли говорити про прислів’я, то, маючи перекладацький досвід, стверджую, що фразеологізми – це досить особливий, але дуже цікавий елемент мови. І завдяки прислів’ям можемо побачити характер народу. Пам’ятаю, що мені траплялися часом такі словосполучення, які навіть зрозуміти було важко. Наприклад, «pies cię lizał». Я питався багатьох поляків, що означає приказка «pies cię lizał», і не отримав однозначної відповіді. Одні кажуть – це означає, що людина робить щось погано, недоречно. А дехто взагалі не може сказати, що це означає.
Яна Стемпнєвич: Заінтригована, питаю про значення фразеологічного звороту «pies cię lizał» носія польської мови Славека з Англійської служби Польського радіо:
Я хотів би трішки відкоригувати цей фразеологізм – повна форма: «pies ci mordę lizał». У кількох словах, так як я це розумію… тому що є дуже багато контекстів, у яких цей фразеологізм вживається. Отже, по-моєму, це означає ситуацію, коли хтось показує своє незадоволення, а одночасно – розчарування поведінкою іншої людини. Скажімо, хтось звернувся до когось з якимось проханням, сподівався, що той йому допоможе, але не отримав цієї допомоги. І тоді, розчарований він каже «pies ci mordę lizał!».
Яна Стемпнєвич: Яке Твоє улюблене польське прислів’я?
Є такий часто вживаний фразеологізм «coś się w pale nie mieści».
Яна Стемпнєвич: Тобто, не міститься в пальці?
Ні. Так можна подумати в перший момент – корінь слова так підказує. Але це не має нічого спільного з пальцем, а має багато спільного з лисою головою. А словосполучення «łysa pała» взялося звідти, що колись говорилося так: дітей підстригли «na pałę», тобто на лисо. І приказка «w pale się nie mieści» означає «це не вкладається в моїй голові», «це виходить поза межі мого розуміння».
Міхал, Англійська служба Польського радіо:
Моє улюблене польське прислів’я, яке часто використовую у своєму мовленні - «w Pińczowie dnieje». Пінчув – це таке маленьке польське місто, над яким на сході височіє велика гора. У зв’язку з тим, коли над Пінчувом сходить сонце, день в цьому містечку починається набагато пізніше, ніж в усій Польщі – усе через згадану гору, яка закриває сонце. І мешканці Пінчува думають, що – ось почався день – десь близько півдня, коли для решти Польщі той день вже триває багато годин. На мою думку, цей фразеологізм чудово віддзеркалює нашу польську ментальність, коли ми думаємо, що Польща – це пуп Землі. Наприклад, ми починаємо їздити електричними автомобілями, а весь світ вже це робить віддавна, можемо прокоментувати цю ситуацію так: «w Pińczowie dnieje».
Андрій Рибалт: Про свої улюблені прислів’я розповідали наші колеги з інших мовних служб Польського радіо для закордону. А ми повертаємося до розмови з філологинею Христичною Ніколайчук. Чи прислів’я справді показують характер народу?
Христина Ніколайчук: Прислів’я – це вказівки, як будувати, зокрема, наші міжлюдські стосунки, як будувати наше життя, щоби не ранити інших людей. На мою думку, польські прислів’я заохочують до роботи – «bez pracy nie ma kołaczy». Але з другого боку, є теж прислів’я «praca nie zając, nie ucieknie». В цьому контексті напрошується ще один польський фразеологізм: «każdy kij ma dwa końce» - кожне явище можна з двох боків розглядати. Думаю те, що польські прислів’я віддзеркалюють щедрість народу: «kto daje i odbiera, ten się w piekle poniewiera».
Яна Стемпнєвич: Як перекласти українською цей фразеологізм?
Христина Ніколайчук: Пам’ятаймо, що навіть коли формально одиниці різних мов відповідають одна одній семантично, то значення може бути різним. Наприклад, польський «biały kruk» і українська «біла ворона». Коли українці бачать фразеологічну одиницю «biały kruk», то одразу мають асоціації з «білою вороною». «biały» - «біла», «kruk» - «ворона». Але ці одиниці мають зовсім інші значення. «Вiały kruk» - це рідкісний екземпляр, здебільшого, книжки.
У контексті порівняння польської та української фразеології, мені пригадується така ситуація – одного разу мій студент сказав, що він вважає – поляки аристократичніші, ніж українці. По-польськи кажуть «nie dać sobie w kasze dmuchać», тим часом, як українською – «не дати собі в кашу наплювати». На це я відповіла, що українською кажуть: «кусати собі лікті», а польською – «pluć sobie w brodę», тобто тут з’являється цей елемент плювання.
Андрій Рибалт: Ми запитували наших колег про їхні улюблені польські прислів’я. А у Вас є улюблене?
Христина Ніколайчук: У мене їх дуже-дуже багато. Але одне з них – «złość piękności szkodzi».
Яна Стемпнєвич: У Фейсбуку я запитала своїх польських та українських знайомих про їхні улюблені польські прислів’я. Відповіді ось такі:
Modlitwą i pracą ludzie się bogacą
Co ma piernik do wiatraka?
Robić z gęby cholewę
Masz babo placek!
Nie mam zielonego pojęcia
Z próżnego i Salomon nie naleje
Na pochyłe drzewo nawet kozy skaczą
Pierdołami (urodą) kapuchy nie okrasisz
Pokorne ciele dwie krowy ssie
Jak sobie pościelisz tak się wyśpisz
Na złodzieju czapka gore
Kto sieje wiatr, ten zbiera burze
Co za dużo – to niezdrowo
Pies lizał
Kto rano wstaje - ten leje jak z cebra
Kto rano wstaje - ten idzie po bułki
Nie rób drugiemu między drzwi
Czym skorupka za młodu nasiąknie, tym na starość trąci
Polak Węgier dwa bratanki, i do bitki i do szklanki
Nie zawracaj kijem Wisły
Jak na św. Hieronima jest deszcz albo go nima, to pod koniec listopada pada albo nie pada
Kazał pan, musiał sam
Cygan zawinił - kowala powiesili.
Czy z tej mąki będzie chleb?
Jak nie masz, nie wydumasz
Kapielusz sombrero,a w kieszeni zero
Krowa, która dużo ryczy mało mleka daje
Baba z wozu koniom lżej
Kto pod kim dołki kopie sam w nie wpada
Цикл «Польська мова без кордонів» співфінансує Фонд «Допомога полякам на Сході» в межах опіки Сенату Республіки Польщі над Полонією та поляками за кордоном.
Запрошуємо послухати передачу в доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич, Андрій Рибалт