Метою циклу передач «Польська мова без кордонів» є популяризація польської мови та зміцнення мовної свідомості, а також - підвищення рівня знання польської мови.
Попередня передача була присвячена зв’язкам класичної літератури та розмовної мови. Сьогодні дізнаємося про те, як на мову впливає сучасна масова культура.
Польська популярна культура, яка нас оточує всюди, не могла б існувати без польської мови. Пісні, фільми, книги чи реклама не тільки використовують мову, але й часто на неї впливають. Які форми популярної культури мають найбільший вплив на сучасну мову? Чому молодіжна музика, особливо гіп-гоп, має такий великий вплив на те, як висловлюються молоді поляки? Чи цитати з культових творів, які ми використовуємо щодня, функціонують як свідомі асоціації чи вони стають самостійним елементом мови? В ефірі ми шукаємо відповіді на ці та інші запитання.
Наш гість - Бартек Хацінський, журналіст тижневика «Polityka», співпрацівник Другого каналу Польського радіо, автор низки статей та словників наймолодшої польської мови, член Ради польської мови.
Мова не існує вакуумі. Вона є частиною культури у широкому її значенні. Чи мова через різноманітні тексти і твори формує цю культуру, чи все таки культура творить нашу мову?
- Яке фундаментальне і важке запитання! З одного боку, мова розвиває таку культуру, яку ми маємо. Дехто навіть каже, що від мови все почалося. Хоча я думаю, що все почалося від співу. Натомість, безсумнівно, мова теж впливає на культуру. Завжди найліпше це видно у популярній культурі. Масова культура оперує мовою, намагається використовувати нові мовні тенденції і те, як люди говорять і спілкуються між собою, у такій «сирій» формі. Якщо робити подібні спостереження, то напевно видно цей вплив на поп-культуру. Напевно це помітно навіть у загальному тоні культури, яка нас оточує. Напевно це видно, наприклад, у безпосередніх взаєминах. Це те, що найбільше би вразило людину, яка могла би перенестися у наші часи з ще 1950 років, з витоків і «великого вибуху» популярної культури, що передусім зосереджувалася на пісні, трохи жанровому кіно, коміксах, іграх. Пісня є тут добрим прикладом і віссю для усього. Якби хтось тоді перенісся на 70 років у майбутнє, то першим спостереженням було би те, що всі звертаються, власне кажучи, на «ти». Усі перебувають у таких взаєминах, ціла культура перебуває у дуже прямих взаєминах, можливо з деякими винятками деяких літературних творів, деяких кінофільмів. Але можна припустити, що навіть якщо режисер або літератор не звертається до свого читача – «ти, любий читачу», то цей спосіб розповіді є більш безпосереднім, спосіб створення якоїсь громади є більш безпосереднім, такий більше у стилі гіп-гопового гурту.
У такому разі спробуймо назвати елементи широко зрозумілої популярної культури, які можуть впливати на нашу мову? Усі?
- Я думаю, що так. Але одні сильніше, а інші – слабше. На мову впливати може все, але цей вплив може бути дуже невеликим. У випадку форм культури, що не є настільки масовими, як інші, я маю на увазі, наприклад, літературу, яка була надзвичайно впливовою формою для мови ще 60-70 років тому. Натомість сьогодні я вже не настільки впевнений у цьому. Розгляньмо, наприклад, книжки Дороти Масловської, яка, якщо поглянути на попередні 20 років у польській літературі, є, можливо, найважливішою письменницею в оперуванні, у віддзеркаленні певної мови і певних форм, що ми використовуємо, але не у впливі на цю мову. Не «Інші люди» (пол. «Inni Ludzie», книжка Дороти Масловської з 2018 року) впливають на те, що гіп-гоп звучатиме інакше, чи взагалі ми будемо інакше спілкуватися. Бо якби не було гіп-гопу з усією його специфікою спілкування і тих слів, що описують усю діяльність реперів, то не було би «Інших людей». Отже тут напрямок натхнення протилежний, ніж у випадку, наприклад, ще гіп-гопу, або відео-ігор, але вже щодо фільму, то я маю великі сумніви. Але на кожну з цих галузей потрібно було дивитися окремо.
Крім вивчення змін у сучасній польській мові, Ви, як журналіст, займаєтесь здебільшого темою музики, а також поп-культурою. Пісні без мови просто не можуть існувати, а ми, слухачі, є носіями цих текстів. Чи ми запам’ятовуємо їх надовго і чи помітно вони впливають на нашу польську мову?
- Так, напевно. Пісня добра для всього. І в цій галузі вона є чудовим впливом на мову, бо створює такі форми, що стають «вічними» цитатами, які можна використовувати під час розмови. Ця форма є дуже поширеною. У чому полягає річ? У тому, що якщо певний літературний твір знає кілька або кільканадцять тисяч осіб, то цього недостатньо, аби він швидко став масовим, як цього вимагають сучасні реалії. Простіше з чогось зробити крилатий вислів з повторюваної фрази у випадку кількамільйонної публіки. Тому одним формам культури простіше, а іншим - вже ні. Пісням простіше, бо доступ до них є зазвичай дуже загальним. Натомість тут я мушу зробити зауваження, бо частина польської поп-музики є англійською мовою. А тому англомовні пісні повністю виходять за ці межі. Я не говорю про змішану мову, тобто, наприклад, мову репу schaftera – дуже популярної молодої людини, який використовує у пропорціях 1 до 2 англійську та польську мови, настільки хитро змішані, що, власне кажучи, потрібно слідкувати одночасно за двома мовами і намагатися якось ще пов’язати між собою ці слова. До чого я веду… Популярна музика дещо втратила свій вплив на мову за останні 20 років, оскільки у польській версії вона почала намагатися зробити міжнародну кар’єру, і чим більше було англомовних текстів пісень, тим більше вони віддалялася від нас. А залишився Kazik. Судячи з його найновіших здобутків, він постійно може кинути фразу, вислів, що одночасно наелектризує і поділить публіку. Я маю на увазі його найновішу платівку.
Пісня «Bigos» Шафтера (schafter) а Тако Гемінґвея (Taco Hemingway) є прикладом польсько-англійського міксу. Тако Гемінґвей, до речі, був героєм музичного уроку польської мови.
Коли ми говоримо про пісню, і вплив музики на мову, особливу увагу варто звернути на гіп-гоп, музичний жанр, вкорінений у власній субкультурі, з власною мовою. Чи мова, притаманна цим творам, залишається у ґроні слухачів цього жанру, чи виливається поза його межі й впливає на сучасну мову?
- Вони мають набагато ширший вплив. Взагалі, мені здається, що коли йдеться про гіп-гоп, ми його недооцінюємо. Я би порівняв цю історію з діско-поло, звісно, це не пряме порівняння. Роками диско-поло було поза головною медійною течією — ми його соромилися. Натомість гіп-гоп роками залишався поза цією головною течією тому, що він є надто вульгарний. Тому ніхто не хотів його популяризувати, тим паче, що навіть не відомо було, з якого боку до цього гіп-гопу підійти. Натомість після експлозії соціальних мереж на початку 2000-их гіп-гоп створив собі в Інтернеті настільки велику і потужну платформу зв’язку з адресатами, так здомінував деякі канали, наприклад Youtube, що виявилося — в Інтернеті є більше ґроно слухачів, ніж в традиційних телеканалів. Часом можна почути, що гіп-гоп — це ніша. Але це настільки велика ніша, що в неї поміститься все, що називаємо головною течією. Тому ми часто використовуємо у щоденному мовленні слова, які народилися з гіп-гопу. Наприклад, «mordo» або «dziku». Негативне значення слова «мордо» завдяки гіп-гопові переросло у звичайне звертання до когось, а навіть з нотою симпатії, мовляв, «привіт, що там в тебе нового?»
«Antysmogowa maska w moim carry-on baggage. Wiesz co to znaczy mordo, lecę do Warszawy». Зверніть увагу, що в цьому тексті є і мікс польської та англійської мови, як у Шафтера. А слово «морда» тут виконує роль звернення — до свого слухача, колеги, друга. Це, за задумом, симпатичне і тепле звернення. І таким воно стало завдяки гіп-гопу, котрий нам подарував не одне слово і впровадив його загальний мовний кровообіг.
Чи цей вплив на мову, на наш лексикон, про який ми говоримо, - з боку музикантів, письменників, реперів, — може бути свідомим і цілеспрямованим? Чи чогось такого, як популяризація якогось слова, не можна запланувати?
- Я думаю, що це вимагає зрозуміння механізмів і прав, за якими цей лексикон існує. Якщо не буде такого розуміння — це не вдасться. Звісно, простіше таким митцям, як Кшиштоф Сконєчни, котрий був режисером міні-серіалу «Сліпнучи від світла» (пол. «Ślepnąc od świateł»). А серіал залишив у мові такий слід - «sztywniutko» - це слово означає «чудово», «приємно», «відповідно до плану», «позитивно», «правильно». Це слово було навіть в рейтингу молодіжного слова року. Сам серіал є адаптацією книжки Якуба Жульчика, котрий перелив на папір дуже влучні спостереження життя польської столиці, нічого життя. Варто зазначити, що проза Жульчика, поряд із прозою Дороти Масловської, віддзеркалює сучасну польську мову, показує тенденції у мові. А чому Сконєчни мав простіше завдання? Тому що фільм є добрим трампліном для слова або фрази, щоби вона полетіла далі.
У слова «sztywniutko» досить цікава історія. Воно, як Ви кажете, з’явилося на хвилі популярності серіалу «Сліпнучи від світла», і як метеор рознеслося по соцмережах. Але чим більше місяці минало від прем’єри серіалу, тим рідше можна було почути «sztywniutko». Так само швидко воно згасло як загорілося.
- Так, але кілька слів додам. Слово з’явилося в тексті гіп-гопового гурту «Mor W.A.». Це один із найбільш гард-корових польських гуртів, тобто це слово не вигадав ані Жульчик, автор книжки, ані автори серіалу. У серіалі його було вжито в прекрасному контексті і розпропаговано. Слава слова «sztywniutko» тривала кілька місяців. Але це теж показує, скільки живуть мовні винаходи. Інший приклад - «patointligencja». Це слово, а одночасно — пісня репера молодого покоління Mata. У цьому творі Мата в метафоричний спосіб показує, що діти з так званих добрих домів мають такі самі проблеми, що й інші. Мата з’явися якось минулого року із цією піснею, здобув шалену популярність, а само гасло «patointligencja» робило кар’єру в соцмережах 2-3 місяці, а потім зникло. Натомість тоді з’явилася пандемія, котра буквально змела з медійного простору дискусії про порушені Матою проблеми. А що залишилося? Залишилося «mój ziomo», наприклад, «mój ziomom zachorował», «mój ziomo wyzdrowiał», тобто «ziomo» - від «ziomek», тобто колега, друган. І цю фразу популяризував репер Мата.
Цикл передач «Польська мова без кордонів» фінансує Канцелярія Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.
Запрошуємо послухати передачу в доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич і Тарас Андрухович