Польське радіо у Катовицях є одним із найстаріших регіональних мовників Польщі. Це була четверта суспільна радіостанція у країні, яка здійснювала постійні радіотрансляції, але третя під егідою Польського радіо. Така розбіжність виникла через те, що відкрита раніше, у квітні 1927 року, радіостанція у Познані, хоч і працювала з дозволу Польського радіо, але була організована локальними силами. Так само, як Польське радіотехнічне товариство у Варшаві здійснювало мовлення до квітня 1926 року коштом Польського радіо, але офіційно не було його частиною. Поява польськомовного радіо в Сілезькому регіоні, до якого історично належать Катовиці, була вкрай важливою не тільки для акціонерного товариства Польське радіо, але і для місцевої влади.
«Це було пов'язано, зокрема, з тим, що ще в листопаді 1925 року свою радіостанцію тут відкрили німці. Варто пам'ятати, що історично Сілезія доволі багатоетнічний регіон, в якому німці складали істотну частину. Після Першої світової війни навіть кілька разів виникали народні референдуми щодо того, чи до Польщі, чи до Німеччини мала належати ця місцевість. Під час опитувань доходило до різного роду несправедливості, переважно, з німецького боку, у зв’язку з чим пізніше виникали так звані Сілезькі збройні повстання. Адже сілезці, які вважали та відчували себе поляками, бажали, аби землі, на яких вони живуть, належали до Польщі. Німецька ж радіостанція, що з'явилася у 1925 році, здійснювала потужну пронімецьку пропаганду. І в той час, це була єдина станція, на яку легко налаштовувалися найпростіші детекторні приймачі як з польського, так і німецького боку. Тому польськомовне радіо склало би їй хорошу противагу. Здійснити цього в 1926 році ще не вдалося, оскільки після відкриття першої радіостанції Польського радіо у Варшаві, акціонерне товариство активно вкладалося у відкриття регіональних станцій. І в лютому та в квітні 1927 року вони з'явилися у Кракові та Познані відповідно. Втім, Польське радіо не могло самотужки в такі короткі терміни й одночасно інвестувати появу аж стількох радіостанцій, проте могло просити фінансової підтримки у місцевої влади. І Сілезький Сейм прийняв рішення про надання такого часткового кредиту, аби ця радіостанція у Катовицях якнайшвидше змогла розпочати своє мовлення», — розповідає мій колега, звукорежисер та дослідник польської радіофонії Кшиштоф Саґан.
З моменту погодження кредиту процес організації радіостанції рушив доволі швидко. Про отримання позики місцева преса писала в серпні 1927 року, а вже в листопаді розпочалися перші пробні ефіри. Студію облаштували в центрі Катовиць, неподалік залізничного вокзалу, w budynku banku związku spółek zarobkowych. Цікаво, що будівля збереглася в місті й донині, і на ній встановлено пам'ятну табличку. Ще одним цікавим фактом є те, що у Катовицях, на відміну від інших радіостанції Польського радіо, з самого початку було одразу дві студії, — продовжує мій колега Кшиштоф Саґан.
«Одночасно діяли і головна велика студія, де, поміж іншого, знаходилося фортепіано, аби можна було виконувати музичні твори наживо, а також була облаштована і менша, звідки ведучі вели програми. Знайти інформацію про те, якого кольору вона була у Катовицях, на жаль, не вдалося, як, наприклад, у Вільнюсі, де, як ми згадували у попередніх програмах, студія була у полуничних відтінках. Втім відомо, що аналогічно до всіх існуючих студій, у катовицькій стіни і стеля були традиційно оббиті сукном, аби звукові хвилі найменше відбивалися від твердих поверхонь. Але зі згадок журналістів, які пізніше описали свої враження від студії у Катовицях на сторінках місцевих газет, відомо, що підлога у ній була встелена товстим і грубим килимом, який так само мав сприяти, або звуки голосів ведучих були якомога чистіше донесені до слухачів», — зауважив Кшиштоф Саґан.
Офіційне відкриття радіостанції Польського радіо у Катовицях відбулося 4 грудня 1927 року, і як ми вже пригадуємо із попередніх програм, приурочено воно було до гірничого свята Барбурки, іменин святої Барбари. Звук «молоточків», які стали офіційним сигналом катовицької станції пролунали о дев'ятій ранку. Урочистість розпочалася з трансляції недільного богослужіння з Храму святого Петра і Павла в Катовицях. А потім зі студії продовжилася офіційна частина. Промови виголосили, серед іншого, сілезький воєвода, генеральний директор Польського радіо Зиґмунт Хамєц. А окрім промов були виконані національний гімн Польщі, а також Gaude Mater Polonia — середньовічний гімн, один з найдавніших релігійних творів польсько-латинської лірики.
«Урочисте відкриття радіостанції дещо затрималось, аніж це було заплановано початково, через відсутність електрики в усьому місті. Подейкували, що оскільки підприємством гірничого електричного товариства володіли німці, саме вони організували цей саботаж. Але, хоч і з 40-хвилинним запізненням, все ж вдалося здійснити заплановані трансляції. У програмі прозвучала низка матеріалів, присвячена сілезькій тематиці, а ввечері спершу пролунала опера Станіслава Монюшки "Галька", а пізніше здійснено трансляцію танцювальної музики з кав'ярні "Атлантик"», — додав Кшиштоф Саґан.
До слова, радіостанція в Катовицях було найпотужнішою у Польщі, а досить вдале розташування дозволяло передавати сигнал у радіусі близько 100 кілометрів навколо. Звичайно, це не могло подобатися німцям, і з часом вони відповіли спорудженням нової потужної станції у Ґлівицях, яка стала дуже відомою через серпневу провокацію у 1939 році.
А про подальшу долю Польського радіо у Катовицях, а також визначних діячів, що стояли у його витоків та сприяли розвитку цього мовника, слухайте у наших наступних випусках.
Запрошуємо слухати аудіофайл
Христина Срібняк, Krzysztof Sagan