Українська Служба

«За», а навіть «проти». Що мовознавці думають про іншомовні запозичення у польській мові?

09.01.2026 18:30
Як говорить журналіст та лінгвіст Міхал Овчарек, мова – це елемент нашої ідентичності, те, що нас відрізняє від інших. І якщо ми будемо впускати іноземні слова без жодних правил і меж, то польська мова може стати «піджином».
Аудіо
  • Zamów order. про запозичення з англійської мови у польській мові.
Ілюстраційне фотоpxhere/domena publiczna

У «Польсько-українському розмовнику» говоримо про те, як одна мова впливає на іншу, витісняє деякі слова, фрази, словосполучення та замінює їх своїми. Це стосується навіть вимови, а в мовознавстві така взаємодія, вплив мови на мову часто називаємо інтерференцією. 

Спочатку – оскільки ми з вами зустрічаємося на початку року, за нами різдвяно-новорічні свята  пояснімо, що означає польський вислів «Do siego roku». У розмові з нашими колегами з Першого каналу Польського радіо проблему дивного побажання «Do siego roku» спробував пояснити та прояснити  мовознавець, професор Варшавського університету, член президії Комітету мовознавства ПАН Анджей Марковський: «У фразі Do siego roku ми пишемо всі слова окремо, оскільки це вислів із займенником – do siego (займенником є слово siego).  Означає це – "до того, наступного". У старопольські мові існував цей займенник si (який проявляється хоча б у приказці ni to ni sio – "ні те, ні се"). Колись у польській мові були три визначення, коли говоримо про вказівні займенники – to, sio, tamto. Є ще займенник owo, який використовується у сучасній польській мові, я би сказав, в літературній версії мови. Отже, побажання Do siego roku означає – до наступного, тобто року, який настане після року, який є. Йдеться про те, щоби ми дочекалися наступного року»

Давним-давно польські слова витісняла латинь, потім французька, а де-не-де німецька та російська. У сучасній polszczyźnie (польський мові) найбільше запозичень з  авжеж  англійської. Нині замість patrzeć (дивитися) можете почути lukać. Замість okno –  в мові молоді звучить window, а samochód називають коротенько словом car.

Як каже журналіст Англійської редакції Польськго радіо для закордону Міхал Овчарек, у польській мові є багато запозичень з англійської, і це настільки популярні і щоденні слова, що ми часто не задумуємося про їхній родовід: «Наприклад, слово komputer (комп’ютер), біля якого ми зараз розмовляємо, походить з англійської мови. Також з англійської походять назви інших предметів, що нас оточують. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки глибокою є присутність англомовних слів у польській мові та інших мовах. Крім комп'ютера, є internet, smartfon, tablet, laptop, blog, link, post, hashtag, і ці приклади можна перераховувати в нескінченість».

Komputer, internet - ці слова вже настільки добре себе почувають в польській мові, що ми, як каже наш співрозмовник, сприймаємо їх як елемент лексичного запасу. Натомість до польської мови постійно входять нові слова - як от scrollować, szerować, hejtować. Що з ними робити? Чи засвоювати і поглинати, чи замість szerować наприклад, говорити udostępniać (поширювати, надавати, ділитися).

Чи варто вигадувати польські відповідники таким словам? Міхал Овчарек говорить, що не є прихильником беззастережного приймання до мови запозичень: «Як випускник прикладної лінгвістики, можу тільки сказати, що потрібно зберігати власну мовну ідентичність. Адже мова  це елемент нашої ідентичності, те, що нас відрізняє від інших. Якщо ми будемо впускати іноземні слова без жодних правил і меж, то польська мова може стати "піджином", тобто спрощеною штучною мовою, в якій настільки багато запозичень, що важко ствердити, що це є окрема мова. Такі мови існують, на щастя, польська не належить до цієї групи. Із запозиченнями є дилема: чи регулювати впровадження нових слів від початку, чи дозволити їм самим або прийнятися, або випасти з мови. Є такі країни, як Фінляндія, котрі дуже послідовно обмежують запозичення, і там немає слова комп'ютер, там є питомо фінське слово. Франція також неохоче запозичує англійські слова. Питання - який шлях є добрим, і де лежить золота середина»

Слухайте програму у доданому файлі

Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський