У Варшаві відбувся фестиваль «Усі мазурки світу» (Wszystkie Mazurki Świata). Фестиваль, що відбувається двічі на рік – навесні та восени, гуртує навколо себе музикантів, танцюристів, майстрів народних інструментів, поціновувачів народної культури, традиційної музики, не тільки дорослих, а також і дітей (для них є окрема програма – «Малі мазурки»). Цього року фестиваль «Усі мазурки світу» відбувся під гаслом «Дивлячись на схід». Під час трьох концертів на сцені у центрі Варшави виступали польські та українські виконавці. Один з концертів «Дивлячись на схід» був присвячений пісням-розповідям і лірницькій традиції. На ньому виступили співачка Кристина Цєсєльська, лірник Андрій Ляшук з Рівного, музикант, лірник Яцек Галас з Познаня, Адам Струґ і Матеуш Ковальський, Memento Mori Dance Club та Кая і Януш Прусіновські. Чим же є пісні-оповіді і про що в них співається?
Кая Прусіновська: Головна ідея цього концерту полягала в тому, аби показати дуже широкий світ цих пісень, що є розповідями. Так, як говорив Яцек Галас на початку, тут були й історичні пісні, адже була пісня про битву під Оршею, що відбулась 500 років тому, пісня про битву під Віднем, про оборону Кам’янця-Подільського. Але також були пісні баладного типу, навіть кривавих балад. Були також пісні про святих, повчальні. Для нас важливо також було, аби спільно у великому товаристві про все це розповісти, співаючи. Я дуже радію, що це вдалося, це не було так просто, аби так швидко склеїти цей світ з цих частинок. Великим викликом, але також і скарбом зараз є те, щоб перемкнутися лише і виключно на канал слуху. Адже ця кількість образів, що нас оточує і через які нам розповідаються різні історії, а їх є дуже багато, відповідно і цих різних картинок, нам перешкоджає зосередитися. А в цих піснях особливим є те, що до нас потрапляє слово і ми можемо все це уявити собі самі. Також ми можемо трохи подумати, коли є можливість, щоб включитися у спів, ми ще глибше у це входимо. Деякі картинки є дещо спрощені, дуже наївні. Це трохи так, як дітям розказують казку. Але певні речі дуже виразно підкреслюються. І, можливо, те, що десь там позаду маємо, але немає часу, аби над цим задуматися, бо ми дуже поспішаємо, є в цих піснях. В них з’являється той час. Зараз на цьому майже двогодинному концерті було 19 різних пісень, але, уявіть собі, що є такі пісні, що одну можна співати 20 хвилин чи півгодини, часом навіть довше. Були такі часи, коли люди не просто слухали ці пісні, але й пам’ятали. Співачка Кристина Цєсєльська, яка сьогодні тут співала і на початку, і в середині, і в кінці концерту, це та особа, що в одному зошиті має записаних 179 різних пісень, але, як вона сама мені сказала, що вона пам’ятає ще більше пісень – початків пісень, кожну з яких пам’ятає. Пані Кристина народилася у 1945 році. Вона каже, що коли виростала, то більшість цих пісень знала і могла співати. Це було тоді, коли вона була ще дитиною і щойно вчилася читати і писати.
Музикант, лірник Яцек Галас з Познаня: Сьогодні був дуже різноманітний репертуар. В концерті взяло участь безліч різних виконавців з різних традицій і виконавців, що різним чином ці пісні розглядають. Від пані Кристини Цєсєльської, що є криницею знань і має просто неймовірну пам’ять, всі ці старі пісні та історії пам’ятає. Також було багато різних тем, що були основними у співочо-баладній і лірницькій традиції. Це – історичні теми, релігійні пісні, побожні та дещо легший репертуар, що обертається у межах цієї есхатології і стосується щоденного життя.
Запрошуємо послухати програму у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль