Християни західного обряду вже наступного тижня святкуватимуть Великдень. За тиждень до цього великого свята римо-католики освячують вербові котики. У Польщі їх називають «пальмами» на згадку про біблійну історію. Окрім лише релігійного контексту, це віття відіграє дуже важливу роль у домі протягом всього року. Ми вже згадували у передачі про Великий піст про те, що перед початком великого посту вербове гілля спалювалося і попелом з нього посилали голови вірних у попільну середу. Крім цього, посвячене вербове віття берегло від грому, ним після освячення господарі доторкалися до домашніх тварин, до вуликів з бджолами, аби вони були здорові. Також із посвяченим гіллям господар вперше виходив на поле, розпочинаючи перші польові роботи, аби був добрий урожай. Про значення і особливості прикрашання вербового гілля на Квітну неділю у регіоні Білих Курпів (Біла Пуща) розповідає народна майстриня Галіна Вітковська.
Пальмові гілки Білих Курпів дещо відрізняються від регіону Зелених Курпів, з якого ми виводимося. Їх прикрашають зеленим бушпаном і сухими квітами. Квіти слід зібрати ще восени, на різних пагорбах. Це повинні бути такі квіти, що після висушення будуть стійкими, не будуть опадати. Їх збирають восени, тоді сушать і тоді, коли приходить час Великодня, також їх можна пофарбувати. Наприклад, коли якась квіточка має жовтий колір і він трохи знищився під час сушіння, то його можна пофарбувати натуральними барвниками, наприклад, буряком, який дасть червоний колір, морквою, що дасть жовтий колір і тоді знову це треба висушити. Коли господиня подбає про те, аби були міцніші квіти, то попереднього року посіє ще безсмертник. Якщо будуть ці квіти, то з ними вже нічого не треба робити, адже вони добре виглядають після висушування. Вони не змінюють свого кольору і є досить добрим матеріалом для прикрашання вербових котиків. Також для оздоблення великоднього віття збиралася чорниця. Зараз вербові котики прикрашаються лише бушпаном, бо чорниця є рідкісною рослиною. А у скроню віття ми також вплітаємо збіжжя – пшеницю, ячмінь, жито. Я також додаю, хоча у мене вдома це не росте, але є по сусідству, додаю кілька голівок льону. Це на добрий урожай. У цих прикрашених гілках повинен обов’язково бути зелений колір, тобто бушпан і засушені з попереднього року квіти. Але якщо господиня не приготує цих квіток, то можна виготовити з паперу різні кольорові квіти. І коли ми починаємо робити пальмове віття, то ці виготовлені квіти також у нього вплітаємо. Не кожен має готові засушені квіти. Я про це завжди пам’ятаю і, можна сказати, маю це в крові: восени йду по квіти на пагорби, адже вони лише там ростуть, збираю і це тримаю до передвеликоднього часу, аби цим можна було прикрасити вербове гілля.
А як довго слід сушити ці квіти?
Ці квіти я тримаю в гаражі цілу зиму суцвіттям вниз, аби вони зберігали свою форму. І так всю зиму вони там висять, а згодом навесні, коли настає час підготовки верби для освячення, то тоді я її прикрашаю, фарбую або ж роблю з натуральних квітів.
А чи це ваша родинна традиція? Ви займаєтеся не лише виготовленням традиційних вербових гілок з вашого регіону, але й писанками, вишиванням та іншими ремеслами…
Коли я була маленька, то слідкувала за тим, як це робить моя мама. І я лише їй подавала певні рослини до вплітання. А зараз я сама цим займаюся. Окрім квітів, що я їх збираю восени, то також я збираю і готую комиш для наших курпівських писанок. Комиш – це така рослина, що росте у вологих місцях, тому по неї завжди треба йти у гумових чоботах. Це дуже гарна трава, вона чимось нагадує зрілу цибулю. Голівка цієї рослини кругла, але набагато вища від цибулі. Я це зрізаю і з середини витягую так звану душу, тобто, можна сказати, чищу це. Тоді залишається біля м’якоть, що згодом призначена для клеєння на писанки, на наші традиційні писанки з регіону Білих Курпів. Тому цю рослину також треба підготувати раніше і це справді не так просто. Але коли одного року я підготую цей комиш, то ним можна користуватися і в наступних роках. Перед виготовленням таких писанок достатньо у вологу лляну ганчірку завинути трохи цього підготовленого комишу (це виглядає, як спагетті). І ця волога переходить на рослину. Це дуже гарний матеріал, еластичний, ним можна створювати різні орнаменти. На писанках ми використовуємо такі кольори: зелений, червоний і жовтий. Адже це є наші традиційні кольори з регіону Білих Курпів. Наш стрій зелений з червоними смужками, а орнаменти на писанках такі ж, як на вишивці. Це – різні кільця, напівкільця, увесь час на цьому яйці ми підкреслюємо наші традиційні орнаменти.
Про регіональні курпівські традиції розповідає народна майстриня Вєслава Боґданська
Цього року Вербна неділя за західною традицією досить швидко. Ще недавно падав сніг, то ж у такий час доволі складно знайти вербове гілля з котиками. Чи вам вдалося це знайти?
Деякі верби вже трохи розкрилися. Але я завжди раніше це готую. Уже в лютому я йду зрізати вербове гілля, вдома я ставлю це у воду і через певний час котики розпускаються. За легендою, після освячення вербового гілля слід з’їсти котик, аби не боліло горло. Колоски також господар бере з собою і вкладає під першу скибу землі, аби був хороший урожай. Це вербове гілля залишається вдома і є дуже важливим атрибутом. Його ставили за ікону, а коли була буря, то бабусі завжди витягували і ставили на вікно, аби відвернути бурю і аби не вдарив грім. Також під час великоднього сніданку, то на столі також було це посвячене гілля разом з писанками, зовсім мало, це ставилося символічно на стіл поруч із великоднім кошиком.
А які завеликі вербові гілки освячують у вашому регіоні?
Наші пальми з регіону Білих Курпів не є надто великі, приблизно пів метра чи 60 см. Для дітей робимо трохи менші. Хоча це досить дивно, адже ми є потомками Зелених Курпів і у них вербове гілля досить велике, а в нас – ні. Але це, мабуть, справа переселенців, що були переселені з зелених курпів у наш регіон, вони самі створили цю культуру, в більшості наші традиції відрізняються. Також і строї. Наші великодні галузки не є високі, все прикрашається зеленими, засушеними рослинами, з додатком зелені. А якщо її немає, то використовуємо квіти з паперу.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль