Розпочався фінал XVIII Міжнародного конкурсу Фридерика Шопена у Варшаві. Це подія, за якою спостерігає увесь музичний світ піаністів. Мазурки, вальси, полонези та інші форми звучать у Національній філармонії у Варшаві, але не лише класикою живе цей конкурс і ця музика. Шопен не народився десь на безлюдній планеті, він народився в Польщі і черпав натхенння з польської традиційної музики.
Колектив музиканта Януша Прусіновського «Prusinowski Kompania» вже давно займається народними джерелами у музиці Шопена. Зараз гурт працює над застосунком «I Chopin».
Це така розповідь, яка для мене є дуже важливою. Коротко я це розповідаю так: Фридерик Шопен – це геніальний композитор і він не народився десь на Місяці, на пустій планеті, а народився в космосі традиційної музики, яку знав, розумів, любив, за якою сумував і яку використовував як елемент своєї музичної мови, особливо у мазурках. Це видається очевидним, але для поціновувачів класичної музики чи музики Шопена це не є таким природнім поєднанням і про це не всі знають, що, наприклад, ось є мазурка Шопена, а ось – сільська мазурка, куявяк, оберек та інші види традиційної музики, що збереглася до наших часів у живій формі. І ці два музичні світи мають спільну мову. Можна пізнавати слова, формулювання, якісь дрібні елементи, а іноді цілі речення, що зустрічаються в цих двох світах. Національний інститут Фридерика Шопена декілька років тому спільно з Польським радіо і Радіоцентром народної культури видав диск «Джерела музики Шопена», куди увійшли чудові записи сільських музикантів, співачок, що показують саме ці взаємозв’язки і те, в якому світі ріс Фридерик Шопен, за чим він сумував, наприклад, за своїм Парижем, як він це розумів і сприймав. Цей альбом також доповнює прекрасна книжка, там є чимало описаних історій чи типи «рубато». А зараз з’явилася нова ідея. Ми разом - «Прусіновський Компанія», Манюха Біконт і Мартина Ґрабовська – граємо ці твори, окремі мелодії з цього диску наживо. Ми їх граємо сьогодні, у 21 столітті як теперішні музиканти, знаючи, як це грати. І навіть більше… З деякими музикантами, яких зараз цитуємо, ми знайомі особисто і маємо від них багато музики. Це, наприклад, Казімєж Мето чи пан Цястко, там є ще декілька музикантів, з якими нам пощастило познайомитися.
Ми обрали для наших записів перший диск із цього альбому. Це – музика Центральної Польщі. І це правильне формулювання, це такі регіони: Плоцький, Куявський, Ловіцький, Равський і Радомський. Це буде ця мазовєцька смуга у широкому значенні. Ідея полягає в тому, аби архівні записи і наше виконання у наш час розмістити в застосунку «I Chopin» у формі коротких фільмів з анімаціями, коли йдеться про архівні записи і відео з нашим виконанням. Я дуже радію, що щось таке буде. Мені здається, що ця історія до кінця не розказана світові, а саме про Шопена як поціновувача традиційної, сільської музики і як знавця, творця того самого музичного космосу.
Фридерик Шопен вів доволі точні дослідження, відомо, де він бував, що слухав. Чи музика, яку грали музиканти після часів, коли жив і чув цю музику у різних регіонах Шопен, має щось спільного з тією давньою музикою, яку слухав великий композитор?
Я це так відчуваю і так думаю, коли слухаю також і спів на тих записах. І так, як я його чув наживо багато разів, зустрічаючись зі співачками. Співається певна мелодія, на що відповідає скрипка подібною музичною фразою. Це – ритм мови, думки, який замінений на звук будь-якого інструменту саме так звучить. І, коли це зіграти на фортепіано, то це звучатиме, як музика Шопена, хоча це не є ідеальна цитата з Шопена, і композитор також цього уникав, але саме це я маю на увазі, коли йдеться про цю мовну спільноту. Те, що я заспівав, то це мелодія з цього диску, яку співала співачка Валерія Чубак, а грав Томаш Лятошевський, і це також ми будемо грати. Подібно звучать і діють мелодії, наприклад, Пьотра Фіґурського, де він грає зі своєю капелою і зі співачками. А чоловіки також дуже добре співали. Такий схожий внутрішній рух, внутрішній ритм думки має музикування Юзефа Цястка і таких співачок, як Маріанна Бедик і Яніна Смаґала. Для мене це щось феноменальне, це як зустріч придворної музики і сільської.
А кого з сільських польських музикантів можна порекомендувати послухати піаністам, що грають музику Шопена?
Можна запропонувати ці імена, які я згадав, але поряд з ними можна ще дуже багато запропонувати й інших, яких на цьому диску немає. Наприклад, Ян Левандовський зі Сшемешної, це вже Равський регіон. А це рубато і розповіді, ніби така розмова зі скрипкою є очевидним впливом. Таких музикантів є дуже багато. Думаю, що це була база музичного світогляду – найпростіша людська природність, замінена у музику. Це природність, що дозволяла кожній музичній людині з села творити мелодії. Ці люди мали на це час, тишу навколо. Багато музикантів ходять, гуляють, сплять, а в середині музика грає і це в них самих твориться, так само відбувалося і з багатьма вразливими людьми в селі. І там ця музика народжувалася і звідти виходила.
Запрошуємо послухати програму у доданому звуковому файлі
Dwójka/М.К.