Володимир і Вікторія Ращуки разом вже 11 років. Майбутнє подружжя поєднало мистецтво, разом служили в одному театрі, були партнерами на сцені й стали міцною опорою одне одному у житті. Разом у лютому 2022 вступили до добровольчого батальону «Свобода».
Марко із «Виду з мосту» Артура Міллера, Сеньйор Капулетті із шекспірівської «Ромео і Джульєтти», Командор із «Камінного господаря» Лесі Українки, – все це ніби із минулого життя. Тепер у нього нова роль – командира роти. За плечима у актора театру і кіно Володимира Ращука – найгарячіші точки на сході України, серед яких, Рубіжне та майже два місяці оборони Сєвєродонецька, три контузії і вогнепальне поранення. Нині захисник перебуває на лікуванні у столичному військовому шпиталі.
Бажання захищати батьківщину у Володимира Ращука жевріло вже давно, – він хотів піти іще в АТО, але дружина Вікторія відшукала аргументи, аби він лишився, тож суверенітет і національну ідентичність подружжя боронило на мистецькій ниві. Та після першої ж доби повномасштабного вторгнення Володимир зрозумів, що не зможе жити, дивлячись, як налякані жінки і діти вимушені ховатися по підвалах, тож наступного дня вже записався до добровольчого батальйону «Свобода».
Історія військового шляху Володимира Ращука з позивним «Артист» нагадує справжню стрічку-бойовик. Адже без будь-якого військового досвіду, з червоним білетом, де через давні складні спортивні травми стоїть відмітка «непридатний навіть в умовах війни», – вже на третій день перебування у батальйоні, він разом з групою вирушив на оборону броварського напрямку: Лукаші, Баришівка, Гоголів. Звідти на звільнення Ірпеня, Бучі і Гостомеля. Далі він вступив до лав Нацгвардії Україні і менше ніж за тиждень бойового злагодження відправився в епіцентр бойових дій на сході України.
Незабаром Володимир Ращук отримає офіційне офіцерське звання. Командиром роти він став після загибелі їхнього керівника, адже хтось мав взяти на себе відповідальність за долю подальших маневрів. При обороні Сєвєродонецьку «Артиста» вперше контузило, там же дістав вогнепальне поранення у руку, але в шпиталь одразу не поїхав, бо не міг покинути побратимів, тож іще два тижні виконував бойове завдання, доки не вивів роту з оточення на безпечні позиції.
Без показної бравурності Володимир Ращук зізнається, що війна не минає безслідно для жодного із військових, вона виснажує, адже це надлюдські і фізичні, і психологічні навантаження. І, за словами військового, не стільки складно не спати по кілька діб, витримувати негоду, скільки невимовно важко втрачати кожного із побратимів, але ще страшніше, – каже Володимир, бачити байдужість мирних жителів. Коли повернувся до Києва і побачив майже незмінне мирне життя, захисник зрадів, адже саме для цього він і пішов на фронт. Але чимало людей, за його спостереженням, продовжують спілкуються російською так, ніби нічого не сталося. І це, на погляд Ращука, є знеціненням усіх зусиль тих, хто поклав життя на захист батьківщини.
Володимир не приховує, що і сам тривалий час говорив російською, адже родом з Маріуполя, і, до слова, ще підлітком виходив на сцену місцевого драмтеатру, того, який бомбардували у березні. Але вже остаточно перейшов на українську і вважає, що в цьому питанні не може бути компромісів. Дружина Володимира Вікторія почала послуговуватися винятково українською ще з 2014 року – у період Революції Гідності. Розповідає, що через свою активну проукраїнську позицію вона навіть мала деякі конфлікти з колегами. Усі ці 8 років Вікторія Ращук прожила у тривозі передчуття. До батальйону «Свобода» прийшла слідом за чоловіком 28 лютого. Кілька днів витратила на те, аби відправити дочку в безечне місце на захід України.
Після того, як відбили Київщину і майже всіх бійців відправили на схід навантаження на штаб стало трохи меншим, тож Вікторія Ращук вже мала змогу їздити додому, а вільний час витрачала на пошуки амуніції і на комплектування гуманітарної допомоги для чоловіка. Найбільше, що непокоїть Вікторію, – це усвідомлення того, що на фронті гинуть найкращі чоловіки. Ті, хто став на захист за покликом серця і мав би виховувати, стати прикладом для майбутніх поколінь.
Нині Володимир Ращук відновлюється у військовому шпиталі. Але щойно зможе, планує повернутися до служби.
Пропонуємо прослухати звуковий аудіофайл
Христина Срібняк