Навесні українська армія буде готова до переходу в контрнаступ, — заявив Вадим Скібіцький з української військової розвідки (ГУР). За його словами, однією зі стратегічних цілей контратаки буде «вбиття клину в російський фронт на півдні».
Представник Головного управління розвідки підкреслив, що конкретний час початку контрнаступу залежатиме від багатьох факторів, у тому числі від поставок озброєння від партнерів.
Він не виключив, що Київ завдасть удару по складах зброї на території Росії, в тому числі в Білгородській області. «Звідти починаються напади на Україну», — зазначив Скібіцький.
За його словами, мета українського контрнаступу — «звільнити всі окуповані території, включно з Кримом». Він зазначив, що українська армія зупиниться, коли будуть відновлені державні кордони 1991 року.
Які головні зміни відбулися у світі через війну, розв’язану Росією в Україні понад рік тому? На думку колишнього командувача військового підрозділу сил спеціальних операцій GROM, польського генерала Романа Полька, найважливіша зміна, яка відбулася, полягає в тому, що Захід більше не боїться російської армії, якою погано командують, тому що професійні військові тут змішані з приватними кампаніями:
«Голодні, п'яні, злодії, боягузи. Це картина російської армії сьогодні, армії, яка вивішує штани на ствол БМП, щоб здатися. Протягом минулого року була теж створена нова стратегічна концепція НАТО, в якій однозначно вказано, що Росія є найбільшою загрозою, і це фактично визнання рації Польщі, яка казала, що Росія створює реальну загрозу. Але важко було переконати канцлера Шольца або президента Макрона, котрі хотіли розвивати якісь європейські здатності самостійно, окремо від Сполучених Штатів. Європа теж нарешті відмежувалася від ведення бізнесу з Росією, адже Nord Stream припинив роботу і Європа нарешті побачила, що енергетична зброя служила путіну для узалежнення Європи від "рускава міра", вона була інтегрована у її план вторгнення. Це теж викидання путіна із європейських салонів, а ще об’єднання НАТО, Європейського Союзу. Відбулося теж об’єднання нас, поляків. Але найважливіша зміна, що принесла війна, — це те, що путін ефективно дерусифікував Україну. Україна раніше була поділеною державою, там були проросійські настрої. Але навіть коли на власні очі переконалися ті, хто був за путіна, як виглядає "рускій мір", то рішуче відмовилися від цього і нині розуміють, що тільки суверенна і незалежна Україна дає їм можливість нормального, безпечного життя».
Українці нині борються за власне життя, життя власної держави, а тому їхній опір і боротьба є настільки героїчними та рішучими, погоджується генерал Роман Полько:
«Вони насправді не мають іншого виходу. Українці борються за власне життя. Російська армія не захоплює території, не бореться за серця та уми, а просто знищує, зрівнює все перед собою. Попередній рік не приніс Росії жодних територіальних здобутків. Захоплені нею території знищуються, спустошуються, там немає нормального життя. На щастя, таких здобутків у Росії небагато, а український наступ наприкінці минулого року показав, що Україна має можливості та здатності, як тільки Захід підтримує її більш рішуче системами HIMARS або танками, прогнати агресора з власної території. Україна теж показала, що має можливості завдавати ударів в Криму, який здавався багатьом росіянам безпечним анклавом для літнього відпочинку».
Польський генерал та екскомандувач спецпідрозділу GROM Роман Полько також звернув увагу на ряд переломних моментів за рік російської повномасштабної агресії проти України:
«Найважливіший з них – це коли через 5-10 днів виявилося, що бліцкриґ не має шансів на успіх, що російська армія, яка вдарила із семи напрямків, прорахувалася із своїми можливостями і недооцінила чинника морального духу України. Це був перший переломний момент, після якого такі країни як Франція та Німеччина, які зробили крок назад і чекали вже на захоплення Росією України, зрозуміли, що, на щастя, ситуація не піде у цьому напрямку. Наступним переломним моментом був відступ, а насправді втеча росіян з-під Києва. Звісно, світ був вражений, як така мала Україна, приречена бути з’їденою Росією, змогла за такий короткий період відтіснити Росію від самого Києва. Ну а ще, безумовно, варто згадати про удар по Керченському мосту, перехід у наступ на Харківщині та Херсонщині. Все це дозволило Заходу почати вірити, що Україна може перемогти у цій війні. Нині ж триває війна на виснаження. Я теж думаю, що ще одним поворотним моментом був візит Байдена. Захід нарешті зрозумів, що немає чогось такого як поділ на оборонну чи наступальну зброю, бо будь-яка зброя служить людині, яка вирішує як їй використати цей інструмент для захисту власної території. Європейські лідери зрозуміли, що Україні потрібно дати і далекобійну артилерію, і танки, і літаки. Знаю, що це відбувається повільно, але я на 100 відсотків переконаний, що так станеться, бо тільки так ми можемо скоротити цю війну. Натомість путін буде рішучий досягти хоча б чогось чи навіть перемогти у цій війні протягом цього року, бо у 2024 році його чекають вибори і тоді він більше не зможе вийти із таким виступом як зараз, під час якого всі позіхають та засинають. Йому треба буде заявити про якісь успіхи, а їх не видно».
Водночас, на думку генерала Романа Полька, про долю цієї війни, котра зав’язла, вирішує логістика:
«Що з того, що путін призвав до війська кількасот тисяч нових солдатів, відправляє їх черговими хвилями, якщо вони недооснащені, недонавчені, але передусім їх підводить логістика, озброєння. На жаль, з українського боку не набагато ліпше, адже важливо не яке це озброєння, і чи воно більш сучасне, а якими є темпи відправки його на фронт. Чотири танки Leopard 2, які Україні вже передав прем’єр Моравєцький, дають приклад багатьом європейським країнам, що цей процес можна пришвидшити. Не треба затягувати із цим тижнями чи місяцями. Українці повинні ще навчитися користуватися цієї сучасною технікою, це займає щонайменше кілька чи кільканадцять тижнів. А навчання на літаках F-16 – кілька чи кільканадцять місяців. Передати треба вже ту зброю, яку ми ще маємо. Так як Польща у перші дні передала без зволікань понад 200 танків старшого покоління, які добре показали себе на полі бою, так само треба передати Україні тепер решту техніки, наприклад, МіГи, які мають ще деякі члени НАТО. А у подальшій перспективі неуникненним є переозброєння України в сучасну натівську техніку. Але це вимагає навчання людей, бо важко передавати багатомільярдну техніку людям, котрі не зможуть її використовувати».
На переконання польського генерала, якщо Захід військовою підтримкою сильно допомагатиме Україні, то насправді є шанс до весни наступного року повністю витіснити Росію з України та замкнути цей етап в розділі:
«Я говорю "ми", позаяк це робитиметься руками українці, але ключ до успіху українців лежить у руках Заходу: чи він й надалі крапельним способом буде здійснювати постачання Україні, чи цілковито відкриється на порятунок людського життя, життя українців. З іншого боку, чи не настане у Росії переворот, яка замучена цією війною, не має великих успіхів, натомість має величезні втрати. Адже дуже добре видно, що виступ путіна не дав якогось ентузіазму. Я не уявляю, аби у такому стані наступного року, коли Росія буде готуватися до виборів, він матиме шанси виграти ці вибори. Можливо це теж буде натхненням для когось у самій Росії змести цю владу».
Також генерал Роман Полько сказав, що вірить у те, що за воєнні злочини путіна та його посіпак вдасться притягнути до відповідальності:
«Я вірю в це. Але покарати та притягнути до відповідальності можна тільки той режим або диктатуру, яка програла. Для цього Росія мусить зазнати поразки у цій війні. Вона не втратить ані метра своєї землі, бо Україна не веде дій, що мають на меті вивішення українського прапору десь там в Кремлі в Москві. А це те, що сказав президент Байден: "хай Росія виведе свої сили із територій, котрі вона незаконно окуповує і тоді війна закінчиться. А Україна, якщо припинить боротися, просто поляже". Так не станеться. Перемога України – це збереження власної територіальної цілісності, а поразка Росії – це не втрата нею будь-яких її земель, а поразка режиму, що спирається на спецслужби, який будує "рускій мір" в себе і хотів би, аби цей рускій мір охопив теж інші країни».
Перевага України — це передусім бойовий та моральний дух і сильна підтримка світу, Заходу. Натомість Росія показує свою фатальну систему командування, сприйняття людей як «гарматне м’ясо», поганий моральний стан і самотність, відзначив польський генерал Роман Полько, екскомандувач військовим підрозділом сил спеціальних операцій GROM.
PR24/Т.А.