Після того як Білий дім підтвердив, що США заявили про навчання українських пілотів на американських літаках F-16, а союзники США зізналися, що планують постачати Україні цей тип винищувачів, українське Міноборони заявило, що літаки з'являться в українському небі цієї осені.
Водночас у п’ятницю прем’єр Нідерландів Марк Рютте заявив, що його країна «серйозно розглядає» передачу Україні своїх винищувачів F-16, але поки його країна не прийняла остаточного рішення з цього приводу.
Рютте також зазначив, що рішення відправити F-16 підлягає схваленню США, але також підкреслив, що Нідерланди потенційно матимуть винищувачі для передачі, оскільки вони зараз вилучають з експлуатації свої F-16.
Згідно з даними Міністерства оборони Нідерландів, на цей час у Нідерландах є 24 оперативні F-16, які будуть виведені з експлуатації до середини 2024 року. На цей момент доступні ще 18 таких літаків, 12 з яких попередньо продані.
Екскомандувач військової частини спеціального призначення GROM, генерал Роман Полько в етері Польського радіо 24 нагадав, що Росія від самого початку повномасштабного вторгнення в Україну мала величезну перевагу у контексті дій у повітрі:
«Росія мала приблизно шість тисяч літаків та гелікоптерів за неповних 400 в України. Здавалося, що вона повністю контролюватиме повітря. Цього не сталося завдяки передусім інформаційній підтримці, тому що Україна отримувала інформацію про виліт літаків ворога, коли треба було вимкнути засоби протиповітряної оборони, аби їх не знищувала російська сторона. Питання передачі Україні літаків F-16 для мене не є несподіванкою. Техніка зношується у боях. Україна також отримала пострадянську авіацію від Польщі, мала теж власні літаки. Але наступного року ця техніка зноситься, не зможе працювати. У Заходу був вибір: дозволити Україні захищатися, зберегти можливості ведення повітряних операцій або фактично здатися. За нульових повітряних можливостей Україна була би приречена на поразку».
Американці обумовили, що літаки F-16 не можуть бути використані для ураження цілей у Росії. Генерал Роман Полько прокоментував теж це питання:
«І тут ми звертаємося до наративу шляхетного середньовічного лицаря, яким мала би бути Україна і того варвара, який може все, яким є Росія. Терористи завжди виграють на тому, що у цивілізованих країнах деякі дії неприпустимі і вони використовують це як слабкість. Я так розумію, що F-16 будуть використовуватися для захисту України над її територією. Але я не бачу жодних заперечень проти того, щоб вони атакували російські логістичні угрупування та склади матеріальних засобів, тобто військові об’єкти, що розташовані при кордоні з Україною, які готуються для того, аби здійснювати атаки проти української сторони. Літаки F-16 використовуватимуться для знищення, наприклад, керченського мосту, для нападу на тил ворога, ізоляції поля бою, де українські війська бажають вибити агресора зі своєї території».
Генерал Роман Полько також прокоментував результати нещодавніх рейдів російських добровольців, котрі борються на боці України, у Білгородську область. За його словами, українська сторона досягла цими операціями передусім двох ефектів:
«Психологічного ефекту: до росіян нарешті доходить, що вони ведуть війну, що також вони не можуть почуватися у безпеці. А другий ефект – це ймовірне розвантаження інших напрямків. Оскільки присутність диверсійних груп на власній території змушує перекинути туди якісь сили, аби путін міг показати своєму суспільству, що він „цілковито контролює” власну територію. Усе ж є група росіян, яка хоче жити та функціонувати нормально, а не в "руском мірє". Сподіваймося, що народжується воля опору, аби цю владу спеціальних служб, яка призвела до агресії та війни в Україні, повалити».
Генерал Роман Полько також висловив свою думку щодо намірів російської опозиції, котра активно здійснює диверсійну та підривну діяльність вже безпосередньо на території Росії:
«Можливо, це та російська опозиція, котра просто не хоче вбивати своїх сусідів, адже ми маємо справу із російськими злочинами, які велика частина російського суспільства не хоче сприймати. Путіну важко применшувати подібні рухи та дії, оскільки це для нього небезпечний прецедент. Але він намагається розігрувати це так, аби знеохочувати Захід підтримувати Україну. Ця війна виглядає дещо дивно, бо терорист, бандит, який вбиває, який завдає ударів по критичній інфраструктурі, школах, лікарнях водночас вимагає від українців поводитися як середньовічні лицарі, тобто аби вони боролися шляхетно, обмежувалися тільки власною територією і, можливо, ще теж здійснювали перерви під час боїв, коли путін вважатиме, що треба оголосити припинення вогню. Але так не працює. "Хто із мечем прийде, той від меча загине". Путін розв’язав війну не тільки проти України, але теж внутрішню, бо російські олігархи б’ються нині за владу в Росії, за спадок після путіна, виникають приватні армії і, напевно, та група солдатів, котра нині бореться на боці України, насправді теж бореться за зміни в системі. Маю надію, що це початок відцентрового руху в самій Росії, котрий призведе до відкидання цією державою "рускава міра", який нав’язують спецслужби, КДБ і ФСБ, і буде намагатися розвиватися цивілізовано».
За словами Романа Полька, диверсійні дії та розвідка боєм, котрі проводять у Білгородській області, що межує з Україною, має значення передусім у контексті українського наступу:
«Усі подібні дії, а в цьому регіоні були, наприклад, склади ядерних боєприпасів, призводять до того, що частина російських сил має бути перекинута на цей напрямок, аби його захистити. А це, звісно, розвантажує потенційні напрямки, на яких може розвиватися потенційний український наступ. Коротко кажучи, чим більше російських сил будуть залучені саме через подібні дії диверсійних груп, різних формувань, тим ефективніше українські регулярні війська зможуть вдарити на тому напрямку, який для них буде початком ініціативи витіснення росіян із власної території».
Генерал Роман Полько в етері Польського радіо 24 також висловився щодо ролі ватажка терористичної організації ПВК «Ваґнер» Євґєнія Пріґожина, його голосних та гострих заяв на адресу російських високопоставлених командувачів, влади Росії та похвал українській армії:
«На мою думку, Пріґожин небезпечніший, аніж сам путін, позаяк він зберігає здоровий глузд і його розрахунки не відірвані від дійсності, як це робить путін. Бо путін, напавши на Україну та схиляючи російські війська до самогубних дій, адже тільки в Бахмуті загинуло приблизно 100 тисяч росіян, насправді заперечує усі правила ведення військових операцій і по суті прирікає своїх власних солдатів на беззмістовну загибель, не досягаючи жодних цілей та отримуючи втрати у понад 200 тисяч солдатів. Пріґожин хотів би, що для України було би значно небезпечніше, продовжувати застосовувати так звану стратегію салямі та відрізання України по шматку. У своїх попередніх заявах він сказав, що Росія повинна зупинитися на тих територіях, які вже має, передусім на Донбасі та зберегти сухопутний коридор, що повністю ізолює Україну від Азовського моря та зменшує доступ України до Чорного моря і який дає доступ до Криму, а також вдавати "голуба миру", що, мабуть, деякі західні країни сприйняли б із полегшенням. Але насправді це означало би приготування до чергового російського наступу. Це більш небезпечно, бо більш реально. Путін у відірваності від реальності виразно показав світу, що є вбивцею і агресором. Триває боротьба за владу, за спадок після путіна. Російське суспільство цінує тільки сильних лідерів, а путін останнім часом показує тільки слабкість».
На думку Романа Полька, чим більше Росія програє в Україні, тим більше у Росії зростає роль олігархів:
«Олігархів, котрі мають приватні армії. Пріґожин має силу, він має потужну армію, яка збагатилася на грабунках, на копальнях діамантів в Африці. Вона навчилася грабувати, завдяки чому функціонує. Пріґожин має великий авторитет у тих бандитів, яких він вербує, бо просто дає їм заробити. Це наймана армія. Путін не в змозі відсунути або ліквідувати Пріґожина, бо відразу позбудеться значної сили, яка дозволяє йому контролювати території України. Я думаю, що це наростатиме, як і терор у самій Росії, чим гірше будуть йти справи в Україні. Російська держава нині насправді приречена на ці приватні армії, котрі, як виявилося, ліпше організовані, ніж професійна, але родом вона з минулої епохи і це та "друга армія світу", яка показала свою величезну слабкість».
«Страх є інструментом путіна. Путін усю сою політику вибудував на залякуванні вільного світу. Спочатку лякав „другою армією світу”, але коли виявилося, що вона не функціонує і пасує тільки хіба що для парадів у Москві, намагається шантажувати і тероризувати світ ядерною зброєю. Так діють теж терористи, котрі не мають великих бойових можливостей, а тероризують своєю непередбачуваністю, масовими втратами серед невинного населення», — коментує Роман Полько.
Також, на погляд генерала, український наступ має розпочатися найпізніше восени цього року. І він має бути успішним, оскільки якщо не буде таким, то війна затягнеться на чергові роки, чи кільканадцять років, і буде війною на виснаження, на жаль, передусім для України.
PR24/Т.А.