Пане Андрію, скажіть, будь ласка, яка ситуація зараз, яка обстановка в Куп'янську? Наскільки розумію, фронт йде тепер по річці? Чи обстрілюють місто?
Місто обстрілюють постійно. Ситуація вкрай складна. Фактично вона складна з моменту деокупації, це вересень 22-го року.
Якщо ми кажемо про лінію фронту, то вона зараз не йде по річці. Є певні участки фронту, де російські терористичні війська вийшли на річку Оскіл, але вони трошки в іншій громаді. У нас відстань до лінії фронту, якщо кажемо саме про місто Куп'янськ, то це приблизно 2,5-3 кілометри.
Але, знову ж таки, беручи до уваги цю відстань, у ворога є можливості обстрілювати територію Куп'янської громади і безпосередньо міста Куп'янськ з усього виду озброєння, яке у нього є. Це і артилерія, і реактивні системи залпового вогню різних модифікацій, і КАБи, які вони складають з літака кожного дня різної потужності від 250 кг до 1,5 тонни, і FPV-дрони, які фактично зараз контролюють всі центральні шляхи під'їзду в місто Куп'янськ, тим самим унеможливлюють нам доставлення гуманітарної допомоги для людей.
Чи функціонують основні об'єкти забезпечення життєдіяльності міста?
Якщо ми говоримо про місто Куп’янськ і його правобережну частину, тому що громада ділиться на 2 частини: правобережну й лівобережну, зокрема й місто Куп’янськ, і їх розділяє річка Оскіл. Якщо ми кажемо про правий берег, місто Куп’янськ і Пристінський та Осинський округ — це 9 населених пунктів — то тут комунікація, критична інфраструктура працюють зараз у сталому режимі.
Наші комунальники, енергетики, газовики швидко лагодять комунікації після обстрілів, і електропостачання, газопостачання працює в повному обсязі. Водопостачання, на жаль, з пошкодженням критичним центрального нашого водогону і водозабору здійснюється з резервної скважини, і частина міста без води здійснюється підвіз нашими комунальними підприємствами.
Якщо ми кажемо про лівий берег громади в цілому, це Ківшарівка, Куп'янськ-Вузловий і лівий берег міста Куп’янськ, район Заоскілля, то там, на жаль, ситуація критична. Відсутні комунікації, електро-, водо-, газопостачання, відсутня соціальна інфраструктура, лікарні не працюють, аптеки, пошта, комунальні підприємства. У зв'язку з близькістю фронту, постійними обстрілами і критичними руйнуваннями.
Наскільки відомо, вже евакуйовано багато чи більшість мешканців. Чи планується повна евакуація міста, всіх людей, чи діти вже вивезені, старші особи, особи з інвалідністю?
Давайте, може, про найосновнішу категорію населення — це діти. Дітей в громаді, дякувати, немає. Примусова евакуація дітей із лівого берега Куп'янської громади була оголошена ще на початку цього року, звідти дітей вивезли. Місяць тому ми закінчили примусову евакуацію дітей із правобережжя, тому на території громади дітей немає.
Вони в більш безпечних місцях нашої держави і мають можливість навчатися спокійно, отримувати всі ті послуги, які вони не могли отримувати в Куп'янську. Найголовніше — не жити під постійними обстрілами, руйнуваннями і ризиком для свого життя та здоров'я. Якщо ми кажемо про цивільне населення, то, на жаль, такого механізму, як примусова евакуація, для нього немає. Ми не можемо застосувати юридично. Є обов'язкова евакуація, яка діє на території громади, але на сьогодні, на жаль, 4200 людей залишаються. Це доросле населення, де більше люди похилого віку або пенсіонери, які написали відмову від обов'язкової евакуації.
Ми робимо все можливо для того, щоб умовити їх виїхати. Є весь алгоритм відпрацьований, є місця компактного проживання. Ми вчора офіційно відкрили центр підтримки куп'янчан у місті Харкові, де вони зможуть отримати всі послуги — соціальні, юридичні, гуманітарні, психологічні. Будь-які в одному місці, це стосується і лікарні, і дітей, і соціального захисту, є центр надання адміністративних послуг. Дуже багато різних можливостей є в цьому центрі, і люди будуть забезпечені. І ми будемо з ними до того моменту, поки не зможемо повернутися назад додому.
Тому ще раз хочу зазначити, що зараз триває робота з обов'язкової евакуації, посилена робота, але, на жаль, ті люди, які залишаються зараз в громаді, вони відмовляються від цієї евакуації.
Але причини якісь вказують, чому відмовляються?
Це переважно люди похилого віку, і причина одна – це все життя прожиття тут, квартира або будинок, майно, яке там все життя придбавали, і «ми нікуди не поїдемо». Хоча, знову ж таки, звісно, якщо ми кажемо ставом на шальки терезів життя та здоров'я, або майно, матеріальні цінності, — то, на жаль, життя та здоров'я ніхто не компенсує.
Матеріальні цінності компенсує зокрема й держава. Є програма «єВідновлення», і зараз на території Куп’янської громади вже фактично виплачено понад 200 млн грн, це за пошкоджене або зруйноване майно людям, які дійсно опинилися в цих умовах.
Скажіть, будь ласка, чи можна говорити, що є якісь ознаки, що українські Збройні Сили будуть залишати місто?
Жодних ознак немає. Дивіться, наші Збройні Сили б'ються за кожен сантиметр нашої землі. Це героїчна боротьба людей, які борються за свою землю, за свою державу, за свої громади, за свої міста й за своїх людей. Дійсно, ворог переважає. Переважає в кількості, чисельно в техніці, в озброєнні.
Але є героїзм наших хлопців і дівчат, наших Сил Оборони, Збройних сил України. Вони не дають можливості ворогу здійснити ці плани. І фактично два роки, третій рік вони намагаються вийти на лівий берег Осколу, захопити повністю лівобережжя. Їм це на даний час навіть не вдалося, локаційно тільки. Тому це й показує, що ніхто нікуди точно не збирається відходити або залишати якісь населені пункти.
Звукову версію розмови запрошую послухати в доданому аудіофайлі.
Сніжана Чернюк