Візит президента України Володимира Зеленського до Варшави 15 січня став підтвердженням потепління у стосунках між двома державами. Так його результати сприйняли в Україні. Зеленський провів переговори з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском. На ній йшлося про постачання та виробництво зброї й інвестиції, посилення санкцій проти Росії, можливості наблизити мир для України та всієї Європи, а також про спільну роботу в переговорах про вступ України до Євросоюзу під час польського піврічного головування в Раді ЄС.
15 січня, у Варшаві президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Польщі зустрілися, щоб підтвердити стратегічне партнерство між країнами. За підсумками зустрічі було опубліковано спільну заяву. В ній зазначено, що безпека та оборона Європи є спільним інтересом і відповідальністю двох держав, і вони домагатимуться забезпечення України належною оборонною підтримкою, серед якої — використання заморожених російських активів для потреб України та ефективного функціонування Фонду допомоги Україні в межах Європейського фонду миру. Сказано і про координацію боротьби з російською дезінформацією та кібератаками, а також про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, свободу руху осіб, товарів і капіталу через посилення сполучень та модернізації інфраструктури прикордонних переходів. Український політичний експерт Вадим Горбач звернув увагу на те, що Дональд Туск заявив про неприпустимість маніпуляцій історичними проблемами між двома країнами в політиці:
Це був візит примирення, і тому з боку Туска пролунала заява про те, що він не дозволить перетворювати Волинську трагедію на внутрішню політику Польщі. Польща перебуває зараз у фазі виборчої кампанії. І один з кандидатів від опозиційних сил, колишній директор Інституту національної пам'яті в цій темі Волинської трагедії був політично заангажований тривалий час. В нас була смуга погіршених відносин. Ми прожили етапи економічної війни, коли блокувалися кордони для пересування товарів, українського транспорту і так далі. Були дуже недружні дії з боку деяких польських громадян і дуже байдуже чи неактивне втручання з боку польської держави. Україна ставала в позу ображених, розуміючи, що з нашим сусідом щось всередині коїться. І всі думали, що це виборча кампанія — парламентські вибори, місцеві вибори, тепер зараз президентські. І що воно колись налагодиться. Це теж була не зовсім правильна оцінка з нашого боку. Не треба було це перечікувати! Треба було серйозно про це розмовляти вже тоді. Ми втратили рік-півтора у наших двосторонніх відносинах, коли відбувалося це похолодання. Нинішній візит президента Зеленського — це закріплення нового потепління, спроба створити новий психологічний фон. І Україна пішла назустріч проханням польської сторони по ексгумаціях. Хоча нам, можливо, не зовсім зрозуміло, чому саме тут і тепер, під час війни, це питання раптом постало. Тепер і Польща має піти на якісь зустрічні кроки, як ми сподіваємось. Але Польща — наш найбільший сусід після держави-агресора. І ми стратегічно зацікавлені підтримувати добросусідські і партнерські відносини з Польщею, щоб вони про нас не думали, щоби ми про них не думали. Кооперуватися, співробітничати нам потрібно обом. Це вигідно обом сторонам.
Український експерт-міжнародник Максим Несвітайлов також позитивно оцінив ознаки потепління стосунків між Україною і Польщею:
Мені подобається, що нарешті українсько-польські відносини нормалізувалися і переживають новий етап розвитку. Польща залишається стабільною. Важливо і особисто мати спілкування з Анджеєм Дудою. В нього гарна комунікація з республіканцями. Більше того, Дуда був важливим елементом передвиборчої кампанії Трампа в Пенсильванії, де проживає величезна кількість поляків. Він там активно агітував за Дональда Трампа. Мені подобається ця історія, яку озвучив німецький міністр оборони Борис Пісторіус стосовно розміщення сил протиповітряної оборони в Польщі на кордоні з Україною. Але головним є те, що стає найчастіше причиною проблем і непорозумінь між Україною та Польщею — це проблемні історичні питання. Безумовно, в нас є багато таких чорних сторінок спільної історії. Це потрібно пропрацювати, як травми дитинства, травми минулого пропрацьовують з психологом. Так само і стосунки між країнами. Щось нам потрібно буде визнати, щось визнати полякам. Бо з їхнього боку також негативних дій стосовно України в історичному зрізі було достатньо. Але для того, щоб рухатись у спільне світле майбутнє, це не має стати якоюсь фундаментальною перепоною. Така заява прем'єр-міністра Польщі мене надзвичайно порадувала.
Український політик Юрій Міхальчишин застеріг від поспішних оцінок недавньої заяви польського міністра оборони про неможливість скерування до України польських миротворців. На його думку, ця заява не зіпсувала загальне враження від візиту Володимира Зеленського до Варшави:
Міністр оборони Польщі — це політик з чудовим прізвищем Косіняк-Камиш. Ця людина призначена за політичною квотою від того середовища, яке ми дуже добре знаємо з недоброго боку. Це середовище цих польських псевдоаграріїв. Це одіозні перекриття російсько-українського кордону під час битви за Авдіївку, коли вони погрожували перекрити нам логістику на нашому західному кордоні. З цього середовища і вийшов міністр оборони Польщі, і його одіозна команда. Відтак, його заяви мають виключно політизований характер. В цілому не треба на них орієнтуватися в обговоренні такого комплексного питання, як гіпотетичне розміщення контингенту військ країн-членів ЄС і НАТО у ще не створеній демілітаризованій зоні, яку окремі експерти прогнозують в контексті мирних ініціатив Дональда Трампа.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що не дозволить використовувати питання Волинської трагедії у політичних іграх. Як зазначив Туск, Польща має намір послідовно та швидко працювати над системним розв'язанням суперечливих питань історії, а обидві сторони знаходять «спільну мову» щодо питання Волинської трагедії та інших аспектів минулого. «Ці чутливі питання в нашій історії вимагають емпатії як з боку України, так і з боку Польщі. Це має відбуватися паралельно. Я не дозволю, аби в Польщі використовували цю драматичну історію в політичних іграх. Ми будемо дуже послідовно працювати для швидкого системного розв'язання цієї проблеми», — заявив глава польського уряду. Раніше Україна та Польща вже обмінялися списками місць пошуку та ексгумації людських решток жертв історичних конфліктів. Згодом стало відомо, що в квітні на території Тернопільської області розпочнеться ексгумація останків польських жертв Волинської трагедії, похованих у колишньому селі Пужники. Це дало підставу прем'єру Туску заявити тоді про «прорив» щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії. В грудні минулого року Туск сказав, що Варшава та Київ досягли «очевидно прогресу» у питаннях історичних розбіжностей між двома країнами.
Юрій Міхальчишин також згадав Волинську трагедію серед трьох головних тем візиту до Варшави українського президента:
Згода Польщі сприяти прискореним перемовинам про євроінтеграцію України про вступ ЄС — в деяких країн ці перемовини затягнулися на 10-15 і більше років. Я хотів би згадати в цьому контексті Чорногорію і сумний приклад Туреччини. Розуміючи, що ми не маємо ніяких можливостей довго затримуватися в європейському передпокої на східцях Європейського Союзу, польські колеги сьогодні чітко дали зрозуміти, що доки Польща головує в Євросоюзі, їй хочеться максимально продуктивно провести наступні місяці зі сприяння процесу перемовин про вступ України до ЄС, хоча вони мають дуже складний технічно-правовий характер. Ініціатива Дональда Туска нам посприяти дуже важлива. Друга теза — це відмова від подальшої політизації подій, які ми називаємо «Події на Волині». Оскільки, як ми знаємо, було досягнуто рішення про початок процесів ексгумації на деяких локаціях, де, як польська сторона наполягала, їм необхідно здійснити виявлення людських решток цих трагічних подій, то блокувати вирішення цього технічного питання в контексті українсько-польської співпраці польський уряд нібито не має наміру. Але знову ж таки, хотів би застерегти – це риторика, це слова. Побачимо, якими будуть дії. Бо вже надто багато разів за останні 5, 10, 15 років українсько-польська дружба зазнавала торпедування з боку цієї галасливої, надзвичайно агресивної групи, яка налаштована дуже недружньо до України і фальсифікує історію, звинувачуючи український національно-визвольний рух в неіснуючих злочинах. Третій важливий момент це те, що наша співпраця зараз набуває практичних образів і тут військово-технічна складова важлива. Адже українські Збройні сили розміщують немаленькі замовлення на об'єктах військово-промислового комплексу Польщі, де за виготовлення озброєння та військової техніки сплачують кошти наші західноєвропейські і північноамериканські партнери. Таким чином, за кошти наших друзів-союзників, військово-промисловий комплекс Польщі отримує цінні замовлення, постачає нашим Силам оборони дуже потрібні техніку, озброєння і боєприпаси, і на цьому заробляє немалі кошти. Така взаємовигідна співпраця теж, очевидно, була предметом перемовин нашого головнокомандувача і очільника польського уряду. І це, мабуть, найконструктивніше з того, що сьогодні відбулося в українсько-польському діалозі під час візиту президентського Зеленського до Варшави.
Зустріч Володимира Зеленського у Варшаві з президентом Польщі Анджеєм Дудою також відбулася в атмосфері порозуміння та співпраці. Дуда попрохав президента України розглянути можливість присутності представника Польщі на потенційних мирних переговорах про завершення війни. Він наголосив, що жодні переговори про Україну, про припинення війни, про незалежність і суверенітет України не можуть відбуватися без участі самої України.
Матеріал підготував Олександр Савицький