Українська Служба

Машини замість людей: українська стратегія виживання у війні технологій

16.03.2026 17:45
Від «весільних дронів» до штучного інтелекту та наземних роботизованих батальйонів: Генштаб ЗСУ оприлюднив стратегію технологічної переваги на 2026 рік.
Аудіо
  • Машини замість людей: українська стратегія виживання у війні технологій
Ілюстративне фотоTrydence, CC BY-SA 4.0 , via Wikimedia Commons

Україна працює над створенням новітнього ракетного озброєння, Збройні сили України масштабують використання безпілотних і наземних роботизованих систем і розглядають використання екзокістяків та роботизованих транспортних систем для розвантаження піхоти. Про це заявили посадовці Генерального штабу на брифінгу в Києві «Військові інновації у 2025 році: результати, досягнення, вектори розвитку на 2026 рік». Для розробки і впровадження нових військових технологій український Генштаб створив Центральне управління інноваційної діяльності Збройних сил України. На озброєння українського війська Україна долучає не тільки передові наукові відкриття та технології, а й можливості штучного інтелекту і найновіші результати технологічних проривів закордонних партнерів.

Бригадний генерал, заступник Головнокомандувача Збройних сил України Андрій Лебеденко розповів про стратегію перетворення Сил оборони України на сучасну армію нового типу і про головні напрями цієї діяльності в українському війську. За його словами, ключовим фактором прискорення розробок стає опрацювання величезних масивів даних випробувань за допомогою спеціалізованих нейромереж, що дозволяє приймати рішення про впровадження нових зразків за лічені хвилини.

«Система створена для підвищення швидкості впровадження нових технологій в Збройних силах. Все – від процесів управління, розвідки, ситуаційної бізнесу, управління зброєю, автоматизація процесів, які дотичать до зброї – це оновлення вчорашніх видів без програмного забезпечення, яке ми додаємо і вони стають ефективнішими й  точнішими. Проблему або ідею ми трансформуємо в робочий вже або продукт, або виріб, і якщо воно заходить і воно перспективне, ми піддаємо його масштабуванню для системного застосування», – сказав Андрій Лебеденко.

Posłuchaj
16:19 01EBE826.mp3 Машини замість людей: українська стратегія виживання у війні технологій

 

Вибухоподібний розвиток військових технологій став відповіддю на необхідність відбиття неспровокованої російської агресії проти України. Але цей процес в Україні є не тільки намаганням підвищити рівень спроможності Сил оборони, а в першу чергу скерований на збереження життів українських воїнів, що захищають свою країну від російських загарбників, сказав начальник Центрального управління інноваційної діяльності Збройних сил України, полковник Віталій Добрянський. Він заявив, що в Україні вже сформована унікальна "екосистема", де військові інститути, науковці та волонтери працюють у межах єдиного «Залізного полігону» для швидкої перевірки та фронтової апробації виробів.

Віталій Добрянський: «Головну задачу, як ми для себе визначили, це все ж таки збереження життя військовослужбовців і швидке масштабування нових технологічних рішень з метою того, щоб забезпечити обґрунтоване прийняття рішень керівним складом. Ми заміняємо людину, чиє життя безцінне на сьогодні для нашої держави, для нашої нації, на ті речі, котрі дуже успішно виконують і логістичні завдання, і спеціальні завдання. Ми вже маємо певну кількість підрозділів в складі бойових бригад, котрі на системній основі застосовують наземні роботизовані платформи».

На нинішньому етапі Україна сильно залежить від воєнної допомоги західних партнерів, і найбільш відчутна ця залежність в галузі протиповітряної та протиракетної оборони. Полковник Добрянський додав, що сучасне поле бою стало змаганням технологій навіть попри те, що російські окупанти намагаються прорвати українську оборону переважно живою силою. У відповідь Україна розвиває власні GPU-кластери та алгоритми штучного інтелекту для бойових модулів, що дозволяє виходити на нові рівні автономності систем та ефективно перехоплювати ворожі дрони.

Віталій Добрянський: «Сегмент штучного інтелекту на сьогоднішній день — це актуальне питання, що дозволяє оптимізувати процеси, від створення власних GPU-кластерів до застосування моделей безпосередньо в бойових модулях. Щодо антишахедних рішень, два роки тому ми мали розуміння, як це зробити. А сьогодні ми це вже робимо, маючи розрахунки БПЛА-перехоплювачів. Це вже масштабовані вироби, котрі на системній основі постачаються у війська».

На цей час найбільше визнання у світі отримали українські спроможності з відбиття повітряних атак ворожих баражуючих дронів. Це сталося на тлі ураження цілей в цілій низці держав Перської затоки авторитарним режимом Ірану, що розгорнулися після ізраїльсько-американської воєнної операції проти офіційного Тегерану, що почалася 28 лютого. Але, як зазначив офіцер відділу взаємодії з медіа управління зв’язків з громадськістю головного управління з комунікацій ЗСУ Андрій Ковальов, в Україні активно впроваджують й інші види роботів, які евакуюють поранених та підвозять провіант.

Андрій Коваленко: «Збройні сили вже переходять до конкретних змін в структурі, до появи в структурі Збройних сил України рот батальйонів наземних роботизованих комплексів. Україна воює тепер і зараз, і на превеликий жаль, наш ворог постійно вдосконалюється, постійно вчиться, дуже часто краде в українців ідеї і технології. Багато європейських чи закордонних виробників просто не можуть конкурувати, тому що вони не мають того досвіду, який мають українці».

Згідно з публікацією у британському виданні The Sunday Times, речник британського міністерства оборони заявив, що для боротьби з іранськими дронами типу Shahed розглядається можливість використання безпілотників Octopus. Тисячі таких дронів щомісяця виробляються для України для застосування проти російських безпілотників. А джерело видання The Telegraph повідомило, що Україна залишатиметься пріоритетом для постачання цих засобів попри ймовірне використання на Близькому Сході. Таким чином, український досвід імплементації інновацій безпосередньо на лінії бойового зіткнення стає глобальним стандартом для армій завтрашнього дня.

Підготував Олександр Савицький