Перевазі Росії в озброєннях, боєприпасах та чисельності військ після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну 24 лютого українські Збройні сили протиставляють сучасніше західне озброєння та нестандартний підхід до тактики та стратегії оборони. Саме цим був обумовлений блискавичний наступ українського війська в Харківській області, незважаючи на згадані переваги ворога. При цьому максимальний захист українських військових під час відбиття російської агресії залишається одним із головних завдань української армії. Застосування безпілотних літальних апаратів для розвідки та завдання ударів по позиціях та військовій техніці ворога з повітря стали істотним внеском у вирішення цього завдання. Польському радіо вдалося поспілкуватися з пілотом дронів Євгеном Проніним, який опинився у Києві під час короткої паузи між участю у боях на півдні країни.
Зустріч з українським військовим оператором безпілотників Євгеном Проніним відбулася в одному з київських кафе, коли він зміг взяти паузу в підготовці до повернення на фронт в Запорізьку та Херсонську області. Там просування Збройних сил України не таке швидке, але щодня демонструє поступ та звільнення чергових населених пунктів. До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого Євген був юристом і президентом Федерації легкої атлетики України. Але одразу після наближення ворога до Києва взявся до повітряної розвідки ворожих позицій у тісній співпраці з українськими військовими спецслужбами. Зараз Пронін керує операціями з аеророзвідки та завдання ударів дронами на фронті. На питання про свою участь в боях, Пронін спростував думки про те, що його військова спеціальність більш безпечна, ніж в простого піхотинця, який сидить у шанцях першої лінії оборони:
- Ми працюємо на «нулі», працюємо в «сірій зоні». І ми практично не працюємо в безпечних зонах. Якби наші дрони літали на 20 кілометрів, тоді б змогли. Але коли вже за півтора-два кілометри починає атакувати РЕБ-система, ми змушені бути максимально близько до ворога. Ми, як правило, для росіян ціль номер один. Якщо вони нашу артилерію дістати не можуть, то нас можуть. Адже ми набагато ближчі, ніж артилерія, роботу корою ми коригуємо. Ми зазвичай перебуваємо на спостережних позиціях або на блокпостах. Часто чуємо по аудіоперехопленню, як росіяни кажуть, що проти них працює група наших дроністів. Півтора місяці тому за нашу групу з п'яти осіб оголосили винагороду у вигляді триденної відпустки. Тобто, якщо нас упіймають живими, то три дні відпустки оркам дадуть.
Фото: Олександр Савицький
Головним бойовим завданням дроністів на фронті залишається розвідка. Хоча за кожної нагоди вони використовують ударні дрони для підриву ворожої бронетехніки, складів боєприпасів і опорних пунктів. Навіть півтора кілограма вибухівки, скинутої з борту простенького дрона, за умови влучного потрапляння в слабке місце, здатні завдати значних руйнувань і вивести з ладу танк, або бронетранспортер, стверджує Євген Пронін. Він зазначив, що в даний час на озброєння української армії надходить дедалі більше різноманітних безпілотних літальних апаратів:
- Розвідка – це звичайні цивільні, ударні та перероблені агрономічні дрони. Є й крилаті безпілотники – «Лелека», «Фурія» та китайські і японські «іграшки» з камерами на борту. Є й українські розробки восьмипропелерних апаратів – октокоптерів, але спробувати їх в мене ще просто не дійшли руки. Зараз є можливість використовувати будь-які види дронів. Техніки стало більше, ніж пілотів. На початку цієї війни все було навпаки: пілотів було більше, ніж техніки. Але зараз після старту проекту «Армія дронів» відбулося задоволення наших потреб. Є ще такий дрон, як Matrice 300 RTK, у якого відеокамери з дуже великою здатністю збільшення зображення. Я літав ним ще на початку війни у Бучі, Ірпені та Бородянці, коли співпрацював зі спецслужбами. Зараз він з'явився у нашої команди, яка працювала з ним в Енергодарі, але я там ще не працював і тільки зараз туди поїду.
В Україні працює близько 20 компаній, що виробляють власні моделі крилатих та мультроторних дронів, спроможних виконувати розвідувальні й ударні завдання щодо враження ворожого війська. Але їхніх виробничих потужностей ще замало для насичення української армії цим видом техніки. Оскільки російська армія значно перевершує українську кількісно, використання дронів у боях стало крайньою необхідністю для України щоби зберегти життя її воїнів. Проблема вирішується коштом спільного проєкту міністерства з цифрової трансформації, держслужби спецзв'язку та Генштабу України «Армія дронів», що стартував цього літа. За цим проєктом відбувається централізований збір коштів та закупівля дронів по цілому світі. Першою великою партією став контракт на закупівлю в Польщі 200 дронів WARMATE. Євген Пронін стверджує, що зараз на фронт постачається набагато більше найрізноманітніших безпілотників:
- «Армія Дронів» закуповує безпілотники в більш ніж 200 компаній. Серед них – міжнародні та українські. І коли ми, наприклад, хотіли придбати український дрон «Лелека», нам довелося стояти в черзі кілька місяців, бо велике замовлення зробила «Армія дронів». Усім зрозуміло, що на українських дронах використовуються ті самі мікропроцесори, що й у виробників іноземних компаній. Ми не маємо замкнутого циклу виробництва цих літальних апартів. Але правда в тому, що українські виробники знають реалії нинішньої російсько-української війни. І в цьому вони значно кращі за іноземців. Тут проводяться детальні дослідження роботи українських апаратів у взаємодії з військовими. Тому українські дрони можуть бути найкращими саме за нинішніх воєнних умов. Але я вважаю, що треба літати на всьому.
Найсерйознішою проблемою дроноводства на фронті боєць назвав роботу станцій радіоелектронної боротьби – РЕБ. Вперше з ними група українських дроністів зіткнулася ще в березні, під час боїв у передмістях Києва. А тепер РЕБи, що широко використовуються ворогом, змушують українських дроністів знаходити найрізноманітніші способи протистояння їхньому впливу:
- Ми у свій останній виїзд практично не могли працювати через РЕБ. Тому прибуваючи на "точку", піднімаємо дешевий дрон, промацуємо, наскільки на нього впливає РЕБ. Якщо такому дрону летіти складно, міняємо висоту і місце. Коли використовуємо крилатий український дрон «Лелека», там є два канали зв'язку. Один чутливіший до РЕБ, інший – не дуже. Або використовуємо метод «сліпого польоту», коли відключаємо будь-яке випромінювання від дрона, що летить заданим маршрутом і робить фото- та відеозйомку. При цьому ми не бачимо на екрані його рух, але коли повертаємо дрон, отримуємо записані дані та віддаємо їх на аналіз артилеристам. Якщо є дрони, що мають велике оптичне збільшення зображення, ми взагалі його далеко не відпускаємо, а піднімаємо над лінією фронту і передаємо сигнал артилерії. Це теж працює дуже добре. Тобто ми пристосовуємося до тих обставин, що виникають у бойових умовах. Мої навички, які я мав у березні, суттєво відрізнялися від того, що ми можемо зараз.
За повідомленнями Мінцифрової трансформації України, в рамках проекту «Армія дронів» та пожертв понад 100 країн, українські військові на кінець літа отримали 877 безпілотників. А з моменту запуску проєкту на придбання нових дронів на той час було витрачено близько 948 мільйонів гривень.
Олександр Савицький