Майже рік тому відбулась деокупація Харківщини, після якої постала очевидна проблема розмінування території. Разом із нею — питання захисту саперів. Ігор Єфименко, директор «Українського ресорного центру» у Харкові, одного дня отримав дзвінок з інформацією про те, що його родич втратив частину стопи у процесі розмінування. Тоді у нього з'явилася ідея створити захист для таких спеціалістів. Ігор за освітою інженер-математик і останні кілька років керує СТО, пройшовши шлях від слюсаря до керівника.
Ігор Єфименко, директор «Українського ресорного центру» / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Ігор Єфименко
«До саперної тематики ми підійшли з прохання саперів спочатку зробити такі діелектричні щупи… Це нас трішки тоді направило в саперну тематику, а коли ми побачили, що там є теж багато проблем, і багато чого треба допомагати і робити, бо на той час вже бронежилетів було повно і різні амуніції вже держава закупила багато, і хлопці були одягнені, і каски були, і все, а саперний напрямок трішки був такий неясний — ми ще не бачили деокупованих територій. А коли території деокупували і побачили скільки там мін, скільки там всього, стало ясно, що буде дуже-дуже багато проблем. Тим паче в мене є дача недалеко від Харкова, вона була окупована, і я ще і досі там не був, бо там міни… Мені хотілось цей напрямок якось теж розвивати, але там не було якихось потреб великих. І вже тоді, коли підірвався родич, я поставив за мету якось вберегти ноги хлопців. Я зрозумів, що не може такого бути, що немає якогось пристрою. Якщо є міна, значить, є щось проти міни, це аксіома», — розповів Ігор Єфименко.
Після консультацій із ДСНС та огляду старої пари канадського спецвзуття, яке показали волонтери, команда Ігоря приступила до розробки власного проєкту. Після трьох спроб запустили виробництво, удосконаливши модель можливістю змінювати розмір, підлаштовувати під зріст тощо. Команда друкує взуття на 3D принтері.
Захисне взуття для саперів / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license Foto: Ігор Єфименко
Зараз проєкт з виготовлення протимінних чобіт є волонтерською складовою ресорного центру. У ньому постійно працює до десяти людей, але з основної команди інколи залучаються спеціалісти для окремих задач.
«Я заробляю на виготовленні ресор-запчастин і сервісу авто, а з вилучених коштів спонсорую волонтерські розробки, тематику і так далі. Це поки що власні кошти, але вже є приклади моїх колег, які виграли державні гранти на підтримку бізнесу, і ми також подаємо наші документи на різноманітні гранти. І умови доволі прості: треба тільки невеличкий бізнес-план і брати людей на роботу, офіційно всіх працевлаштовувати. І все, працюй! Треба, щоб люди просто користувалися цим, не боялися. Тут донести треба до них. А держава багато чого дає такого цікавого, треба просто пробувати, — ділиться Ігор. — Чим більше буде підприємств робити якісь корисні речі у своїй справі, тим краще буде економіка, тим ми будемо потужніші. А якщо ми всі будемо плакати і чекати, поки нам хтось допоможе, то ми так довго не протягнемо».
На сьогодні команді вдалось виготовити понад 300 пар протимінних чобіт. Серед труднощів, з якими стикається Ігор, — брак кваліфікованих спеціалістів. Але основним викликом для успіху проєкту вважає дисципліну носіїв протимінних чобіт.
Слухайте запис повністю у прикріпленому звуковому файлі.
Антоніна Ріа