Три дні інтенсивних переговорів щодо посилення безпеки та обороноздатності, а також побудови «мосту» для України до НАТО — таким був ювілейний саміт Північноатлантичного альянсу, який з 9 по 11 липня проходив у Вашингтоні.
Яких рішень вдалося досягти на лінії Україна-НАТО?
Як сказав у коментарі для Польського радіо для України голова Міністерства закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс, вагомі рішення щодо України можуть бути ухвалені за полями саміту НАТО.
«Оскільки нам уже відомий текст (спільної декларації — ред.) і консенсус, до якого дійшли 32 держави-учасниці, я думаю, що найкращим повідомленням для України зараз було б щось поза декларацією. Моя позиція є такою: оскільки путін привітав початок саміту у найжорстокіший спосіб, здійснивши атаку на дитячу лікарню та інші цивільні об’єкти в Україні, треба дозволити Україні атакувати військові об’єкти, розташовані вглибині території рф. Це було б правильною відповіддю», — наголосив очільник литовської дипломатії.
Нагадаємо, що Литва оголосила про новий пакет допомоги для України, яка охоплює системи РЕБ, боєприпаси та безпілотні літальні апарати. Про це оборонне литовське відомство заявило у четвер, 11 липня, на своїй офіційній сторінці.
На важливості продовжувати підтримку для України в останній день саміту НАТО наголосила прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас.
«Ми маємо допомогти Україні виграти цю війну. Вони воюють за демократію, за свою незалежність, за свою свободу, і ми маємо підтримати українців у цій боротьбі», — заявила очільниця естонського уряду, додавши водночас, що країни НАТО та ЄС мають посилити співпрацю з партнерами та подолати прогалини в сфері безпеки.
Країни Балтії разом із Польщею з перших хвилин вторгнення одні з перших почали надавати Україні військове обладнання та гуманітарну допомогу.
Як заявив польський лідер Анджей Дуда, підтримка України, а також зміцнення військових спроможностей НАТО, має стати сигналом для Москви.
«Ми будемо підтримувати Україну та разом передавати їй військову техніку, щоби допомогти Україні зупинити російську агресію, щоби не дозволити росії виграти цю війну. Це головний месседж».
Під час саміту НАТО відбулася, зокрема, зустріч провідних політиків країн-учасниць Альянсу з партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону.
За словами учасників саміту, такі зустрічі відіграють важливу роль на тлі посилення співпраці Китаю з росією, а також російського впливу в країнах Африки.
Одним із найважливіших заходів стало засідання Ради Україна-НАТО.
У четвер, 11 липня, говорячи про рішення ухвалені на саміті Північноатлантичного альянсу під час спільної конференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує отримати додаткові п’ять систем Patriot. Український лідер висловив надію, що станеться це незабаром:
«Протягом трьох днів саміту ми досягли конкретних успіхів. Це важливі для нас рішення: для наших людей, для наших дітей. Передусім ми вдячні за ухвалені рішення щодо протиповітряної оборони. Це будуть п’ять систем Patriot, а також десятки інших систем. Ми очікуємо, що отримаємо цю техніку настільки швидко, наскільки це можливо, щоби зберегти якомога більше життів».
Водночас, як підкреслив Володимир Зеленський, справжнім успіхом можна буде вважити лише закінчення війни.
Христина Пічкур