27 липня у Варшаві за підтримки Посольства України у Польщі відбулася акція-нагадування про долю українських військовополонених. Подію було організовано у районі Нижній Мокотув.
Захід об’єднав близько 40 активістів, які зібралися з метою нагадати про захисників і захисниць, котрі перебувають в російській неволі вже понад два роки.
Учасники акції на підтримку українських військовополонених, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur
Як наголосила у коментарі для Польського радіо для України Анастасія Красноплахтич, одна з учасниць події, необхідно щодня нагадувати про людей, які стали бранцями Кремля.
«Ми живемо тут у безпеці, ми маємо можливість спати вночі, не лякаючись повітряних тривог чи сирен. Однак багато людей досі перебувають в полоні, і коли кожен раз ти згадуєш про це, то в міру своїх сил, часу і можливостей намагаєшся допомагати: і донатами, і участю в таких акціях, і волонтерством, а також багатьма іншими важливими речами», — підкреслила дівчина.
Активісти тримають плакати та фотографії військовополонених чи зниклих безвісти українців. Акція-нагадування про оборонців, котрі перебувають в російській неволі, Варшава, Польща, 27 липня 2024 року Фото: Khrystyna Pichkur
Учасники акції вимагали пришвидшити звільнення українських оборонців. Активісти вийшли на вулиці польської столиці, тримаючи в руках світлини своїх близьких і плакати, на яких виднілися написи: «Полон вбиває», «Поверніть захисників Азовсталі додому», «Неволя — це повільне вбивство».
За словами однієї з організаторок акції Світлани Федоровської, підготувати плакати допомагав поляк Ярослав Вісьнєвський.
«Ярослав Вісьнєвський походить з міста Леґниця, він підтримує нас. Він має свою друкарню та безкоштовно зробив для нас банери. Він сказав, що буде підтримувати нас і надалі, і щоби ми завжди зверталися до нього. Він дуже підтримує Україну», — розповіла пані Світлана.
Фото: Khrystyna Pichkur
В Україні акції-нагадування про оборонців, які знаходяться роками у полоні росіян, стали вже регулярними та проходять у різних містах щовихідних.
Христина Пічкур
